Рішення

від 21.11.2012 по справі 5023/4990/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2012 р.Справа № 5023/4990/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "Запорізький хлібокомбінат № 1", м. Запоріжжя до ПП "Космос-Трейд", м. Харків простягнення коштів 8757,57 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Гридчина О.С., доручення від 03.01.2012 р.

відповідача: Волков Д.О. (керівник)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне АТ "Запорізький хлібокомбінат № 1", м. Запоріжжя, звернувся з позовом до суду до відповідача, ПП "Космос-Трейд", м. Харків, про стягнення з відповідача на користь позивача 8757,57 грн., які складаються з суми основного боргу у розмірі 6231,42 грн., 2055,30 грн. пені, 402,20 грн. річних та 68,65 грн. інфляційних; судові витрати у розмірі 1609,50 грн. просить стягнути з відповідача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача його зобов'язань за договором № 73 від 29.06.2011 року щодо проведення розрахунку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 листопада 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/4990/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 листопада 2012 року о 12:10 год.

В судове засідання 21 листопада 2012 року сторони з'явились. Позивач 21 листопада 2012 року надав до матеріалів справи витребувані судом докази, які залучено до матеріалів справи. Відповідач в засіданні суду 21 листопада 2012 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою зобов'язання позивача направити на адресу відповідача примірників прибуткових касових ордерів за якими відповідачем частково проведено розрахунок по сумі основного боргу, також відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою підписання між сторонами акту звіряння та мирової угоди. Позивач заперечив проти відкладення розгляду справи, зокрема позивач вказав про відсутність наміру щодо укладення мирової угоди, а також вказав на можливість її укладення під час виконання рішення суду по справі.

Суд, розглянувши усні клопотання відповідача, з огляду на те, що прибуткові касові ордери направлялись позивачем на адресу відповідача, вказаними ордерами саме відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем, вважає клопотання відповідач в частині зобов'язання позивача направити на адресу відповідача документів необґрунтованим; щодо усного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з метою складання акту звіряння та врегулювання спору між сторонами, оскільки позивач заперечує про можливість такого врегулювання та беручи до уваги те, що сторони не були позбавленні можливості такого звіряння до засідання суду, відповідачем не вказано яким чином акт звіряння впливатиме на розгляд справи та винесення рішення у справі, суд також вважає за необхідне відмовити відповідачу у його задоволенні.

Позивач позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач суму основного боргу визнає, проте заперечує проти решти позовних вимог щодо пені, інфляційних та річних.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін судового процесу, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості, судом встановлено наступне.

29 червня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 73 відповідно до умов якого відповідач отримав комплекс прав та зобов'язань щодо представлення інтересів позивача на території Харківської області, в тому числі пошук клієнтів, продажу товару в узгодженому обсязі, маркетинговою, рекламною та торгівельно-посередницькою діяльністю в зазначеному регіоні з метою розширення ринку збуту продукції позивача. Загальний обсяг товару визначається на протязі терміну дії договору з врахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару поставляємого за договором. Відповідач зобов'язався купляти у позивача товари окремими партіями та здійснювати продаж товару від свого ім'я. Детальний асортимент (номенклатура) і кількість товару, поставляємого позивачем відповідачу, узгоджуються сторонами і вказуються в накладних і специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору як додаток № 1.

Пунктом 4.5 договору сторонами визначено порядок здійснення розрахунків: відповідач зобов'язаний здійснити повний розрахунок за отриманий товар у відповідності до ТТН на протязі 21 календарного дня з моменту приймання партії товару (дати підписання ТТН), якщо інше не обумовлено додатковою угодою сторін.

29 червня 2011 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 відповідно якої сторонами врегульовано питання щодо додаткових знижок, що надаються позивачем відповідачу.

Позивач, на виконання умов договору, 30 червня 2011 року поставив відповідачу товар на загальну суму 37181,84 грн. Відповідач, після одержання товару, здійснив часткову оплату у розмірі 14534,72 грн. та за домовленістю з позивачем повернув частину товару за зворотною накладною на суму 15181,55 грн. Таким чином, всього відповідачем проведено розрахунок на суму на суму 29716,27 грн. Додатково позивачем надано відповідачу знижку в розмірі 1234,15 грн. Таким чином, несплаченою лишилась сума в розмірі 6231,42 грн., яка й пред'явлена позивачем до стягнення та визнана відповідачем в засіданні суду.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.3 договору, при порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6231,42 грн. основного боргу, 1261,56 грн. пені, 402,20 грн. річних та 68,65 грн. інфляційних обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. Позовні вимоги позивача щодо решти пені задоволенню не підлягають, оскільки позивачем при їх нарахуванні, а отже - пред'явленні до стягнення, не було враховано приписи статей 232 ГК України щодо нарахування пені.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити відповідачу у задоволенні усних клопотань про відкладення розгляду справи.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПП "Космос-Трейд", 61010, м. Харків, вул. Миргородська, буд. 5, кв. 2 (код ЄДРПОУ 34953072) на користь ПАТ "Запорізький хлібокомбінат № 1", 69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, 1 (р/р 260041108407 в ЗОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 313827, код ЄДРПОУ 05486763) 6231,42 грн. основного боргу, 1261,56 грн. пені, 402,20 грн. річних, 68,65 грн. інфляційних та 1609,50 грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 23.11.2012 р.

Суддя Калініченко Н.В.