ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2012 р.Справа № 5023/4481/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.
розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства "Аконіт-ДС", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське ремонтно-будівельне підприємство "Шлях", м. Харків простягнення коштів у сумі 395605,21 грн.
за участю представників:
позивача - Єрісова Н.М., довіреність від 13.09.2012 року;
відповідача - Межибовський І.О., довіреність від 01.04.2011 року.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 395605,21 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договорами: № 21-10/1 від 21 жовтня 2011 року та № 21-10/2 від 21 жовтня 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу за вищенаведеними договорами в розмірі 395605,21 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/4481/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 16 жовтня 2012 року о 12:30.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2012 року розгляд справи відкладено на 30 жовтня 2012 року о 12:40; від 30 жовтня 2012 року розгляд справи відкладено на 20 листопада 2012 року о 10:20.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. До матеріалів справи, через канцелярію суду надав пояснення (вх. № 19029), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує з підстав, викладених в наданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву (вх. № 19030), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
21 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 21-10/1, відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та сплатити товар на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2 вищезазначеного договору поставки № 21-10/1 від 21.10.2011р., загальна вартість товару складає 1191710,26 грн. з врахуванням ПДВ 20 %.
Пунктом 3.1 вищенаведеного договору поставки № 21-10/1 від 21.10.2011р., сторони передбачили порядок розрахунків, а саме, покупець (відповідач) зобов'язався сплатити товар в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (позивача) на підставі виставленого рахунку в наступні строки - до 19 грудня 2011 року.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором поставки № 21-10/1 від 21 жовтня 2011 року виконав та поставив відповідачу товар за видатковою накладною № АК-221107 від 22.11.2011 року на загальну суму 595855,13 грн. (арк. справи 13).
На виконання умов договору поставки № 21-10/1 від 21 жовтня 2011 року, як посилається позивач в позовній заяві та підтверджує відповідач, позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною № АК-231118 від 23.11.2011 року на суму 595855,13 грн.
Відповідач, за договором поставки № 21-10/1 від 21 жовтня 2011 року товар отримав, проте, оплату в строки, встановлені п. 3.1 цього договору не провів, лише сплатив позивачу частину суми боргу в розмірі 821875,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 21-10/1 від 21.10.2011р. склала 369835,26 грн.
21 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 21-10/2, відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та сплатити товар на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1. 2 вищезазначеного договору поставки № 21-10/2 від 21.10.2011р., загальна вартість товару складає 277518,00 грн. з врахуванням ПДВ 20 %.
Пунктом 3.1 вищенаведеного договору поставки № 21-10/2 від 21.10.2011р., сторони передбачили порядок розрахунків, а саме, покупець (відповідач) зобов'язався сплатити товар в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (позивача) на підставі виставленого рахунку в наступні строки - до 16 грудня 2011 року.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором поставки № 21-10/2 від 21 жовтня 2011 року виконав та поставив відповідачу товар за видатковою накладною № АК-211012 від 21.10.2011 року на загальну суму 277518,00 грн. (арк. справи 11), відповідач товар отримав, про що свідчить його підпис, проте, оплату в строки, встановлені п. 3.1 договором поставки № 21-10/2 від 21 жовтня 2011 року не провів.
Заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 21-10/2 від 21 жовтня 2011 року становить 277518,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки поставки № 21-10/1 від 21.10.2011р. та за договором поставки № 21-10/2 від 21 жовтня 2011 року склала 647353,26 грн.
Як свідчать матеріали справи, та як зазначили в наданих суду поясненнях сторони, відповідач, в погашення частини заборгованості, 22 березня 2012 року, відповідно до видаткової накладної № РН-0000003 поставив позивачу товар на загальну суму 251748,05 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача перед позивачем за вищезазначеними договорами поставки № № 21-10/1, 21-10/2 від 21.10.2011 року становить 395605,21 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно суми боргу.
Більш того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджена актами звірки взаємних розрахунків станом на 02.09.2012р. та від 16.10.2012р. складеними між сторонами, підписаними уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками (арк. справи 47-48).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 395605,21 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське ремонтно-будівельне підприємство "Шлях", (61093, м. Харків, пров. Верхівський, буд. 13, код ЄДРПОУ 34860664) на користь Приватного підприємства "Аконіт-ДС", 02660, м. Київ, вул. В. Шимановського, буд. 2/1, офіс 104, код ЄДРПОУ 30402418) - 395605,21 грн. основного боргу, 7912,10 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 26.11.2012 р.
Суддя Жиляєв Є.М.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2012 |
Оприлюднено | 28.11.2012 |
Номер документу | 27669128 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жиляєв Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні