Ухвала

від 14.11.2012 по справі 2а-656/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 р.Справа № 2а-656/12/2170

Категорія: 5.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Агроросток-10", третя особа на стороні відповідача - державний реєстратор Іванівської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року Генічеська МДПІ звернулась з вищевказаним адміністративним позовом, в якому в якому просила визнати недійсними зміни до установчих документів, якими змінено місцезнаходження ПП "Агроросток-10" з Запорізької області, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренко, 142 на АДРЕСА_1; зобов'язати державного реєстратора Іванівської районної державної адміністрації внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо скасування реєстраційних дій, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме зміна місцезнаходження платника податків від 29.12.2012 року, номер запису 10881070008000913, відносно приватного підприємства "Агроросток - 10".

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що проведеною МДПІ перевіркою достовірності податкової адреси відповідача було встановлено, що приватне підприємство не знаходиться за адресою АДРЕСА_1, місцезнаходження його не встановлено.

Крім того, за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться житловий будинок громадянина ОСОБА_1, який до приватного підприємства "Агроросток - 10" жодного відношення не має.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано реєстраційну дії від 29.12.2011 р. № 10881070008000913 щодо зміни місцезнаходження Приватного підприємства "Агроросток-10" (код 36950230) з Запорізької області, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренко, 142 на АДРЕСА_1.

В частині позовних вимог щодо визнання недійсними змін до установчих документів, якими змінено місцезнаходження Приватного підприємства "Агроросток - 10"(код 36950230) з Запорізької області, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренко, 142 на АДРЕСА_1, провадження закрито.

Не погоджуючись з даною постановою суду Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "Агроросток-10" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2012 року Іванівське відділення Нижньосірогозької МДПІ Херсонської області отримало дані Єдиного державного реєстру щодо зміни місцезнаходження юридичної особи приватного підприємства "Агроросток - 10".

Іванівським відділенням Нижньосірогозької МДПІ проведено перевірку достовірності податкової адреси відповідача - АДРЕСА_1, за результатами якої встановлено відсутність підприємства за вказаною адресою, про що складено акт № 1 від 25.01.2012 року. Фактичне місцезнаходження платника податків не відомо.

Крім того, за адресою: Херсонська область, Іванівський район, с. Першотравневе, вул. Ювілейна, 16, знаходиться житловий будинок громадянина ОСОБА_1, який до приватного підприємства "Агроросток - 10" жодного відношення не має.

Згідно даних ЄДР, основним видом діяльності приватного підприємства є посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, вирощування зернових та технічних культур, оптова торгівля зерном. насінням та кормами для тварин.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснював та не мав наміру здійснювати діяльність за адресою: АДРЕСА_1, Фактичну діяльність чи щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління не є місцезнаходженням відповідача у розумінні статті 93 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Положеннями ст.55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. До переліку суб'єктів господарювання входять господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України до ознак фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними відноситься реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Згідно пп.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-ІV (далі - Закон № 755-ІV).

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України № 755, відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону № 755-ІV державний реєстратор залишає без розгляду документи, подані для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо:

- документи подані не за місцем проведення державної реєстрації;

- документи не відповідають вимогам, встановленим частинами першою - п'ятою статті 8 цього Закону;

- документи подані не у повному обсязі;

- документи подані особою, яка не має відповідних повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону № 755- IV державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо вони не передбачені частинами 1 - 3 ст.19 цього Закону.

До компетенції державного реєстратора при внесенні змін до відомостей про юридичну особу, зокрема стосовно її місцезнаходження, не входить перевірка наявності або відсутності керівних органів за вказаним місцезнаходженням, навіть як і законних підстав знаходження за вказаною адресою (договору оренди приміщення, тощо).

Місцезнаходження, як обов'язковий реквізит установчих документів юридичної особи, було виключено із статті 88 Цивільного Кодексу України ще 03.03.2005 р. відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2452- IV.

Зі змісту вказаної норми, а також статті 89 Цивільного кодексу України вбачається, що інформація про місцезнаходження юридичної особи не є обов'язковою відомістю для її установчих документів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не здійснював та не мав наміру здійснювати діяльність за адресою: АДРЕСА_1, Фактичну діяльність чи щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління не є місцезнаходженням відповідача у розумінні статті 93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсними зміни до установчих (засновницьких) документів Приватного підприємства "Агроросток-10", якими змінено місцезнаходження приватного підприємства з Запорізької області, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренко, 142 на АДРЕСА_1, то в цій частині провадження підлягає закриттю, оскільки оскарження таких документів не відноситься до компетенції адміністративних судів. Вищевказані документи не є актами у розумінні актів, спори про визнання нечинними чи неправомірними яких з підстав, зазначених у законодавстві, підвідомчі адміністративним судам.

Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження по справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року у справі № 2-а-656/12/2170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян