Постанова

від 29.06.2006 по справі 30/227-05-7311

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/227-05-7311

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

29 червня 2006 р.                                                                                   № 30/227-05-7311  

  Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.

суддіПолянський А.Г.

Коробенко Г.П.

розглянувши

касаційні скарги

Одеської міської ради та Представництва по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради

на  рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2005 р. та постанову від 21.03.2006 р. Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 30/227-05-7311 господарського суду Одеської області

за позовомОдеської міської ради

До1. ЗАТ “Пасаж”2. Виконавчого комітету Одеської міської ради3. КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”4. ТОВ “Укрбудсервіс”5. Компанія “Клєар Ватер Бей Хотелс Корп.”

третя особаПредставництво по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради

провизнання статуту частково недійсним, визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання незаконною реєстрацію про право власності та зобов'язання зареєструвати право власності

за зустрічним позовом

Виконавчого комітету Одеської міської ради

доОдеської міської ради

треті особи 1.          ЗАТ “Пасаж”2.          Представництво по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради3.          КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”

провизнання рішення недійсним

за позовомЗАТ “Гастроном “Центральний”

доОдеської міської ради

треті особи1.Представництво по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради2.ЗАТ “Пасаж”

провизнання рішення недійсним

за зустрічним позовом

ЗАТ “Пасаж”

доОдеської міської ради

треті особи1.          Виконавчий комітет Одеської міської ради2.          КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”3.          Представництво по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради4.          ЗАТ “Гастроном “Центральний”

провизнання права власності

За участю представників сторін:

позивача –  Нікішев О.В. дов. № 01-13/13 від 05.01.06 р.

відповідача –1- Крюков Т.У дов. від 27.06.2006 р.

відповідача-2- Юхтенко Е.Л. дов. від 05.01.2006 р. № 01-13/13

відповідача-3- не з'явились,

відповідача-4- не з'явились,

відповідача-5- не з'явились,

третьої особи –не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.11.2005 р. (суддя Рога Н.В.) залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського від 21.03.2006 р. (судді –Пироговський В.Т., Поліщук Л.В., Картере В.І.) у задоволенні позову Одеської міської ради відмовлено повністю. У задоволенні позову Виконавчого комітету Одеської міської ради відмовлено повністю. У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства “Гастроном Центральний” відмовлено повністю. Позовну заяву   Закритого акціонерного товариства “Пасаж” про визнання  права власності ЗАТ «Пасаж»на будівлю, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 34 - задоволено повністю. Визнано право власності Закритого акціонерного товариства “Пасаж” (м. Одеса, вул. Преображенська, 34, код 33081249) на будівлю, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 34).

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду, Одеська міська рада та Представництво по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять постанову скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 26.06.2006 р., у зв'язку з відпусткою судді Фролової Г.М., для перегляду в касаційному порядку справи № 30/227-05-7311 утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий – Муравйов О.В., судді – Полянський А.Г., Коробенко Г.П.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.    

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Приймаючи рішення та постанову суди виходили з того, що 18.11.2003 р. Одеською міською радою прийнято рішення № 1921-XXIV “Про надання згоди на вступ до господарського товариства”, яким Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради доручено виступити співзасновником господарського товариства, визначено, що внеском Одеської міської ради до статутного фонду створюваного господарського товариства буде будівля готелю “Пасаж”, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 34, попередня вартість якої складає 5 970 000 доларів США, що складає 35% статутного фонду, доручено Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради здійснити заходи щодо оцінки будівлі готелю “Пасаж”.

02.06.2004 р. укладено Договір про створення ЗАТ “Пасаж”, згідно умов якого Одеська міська рада вносить до статутного капіталу ЗАТ “Пасаж” будівлю готелю “Пасаж”, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 34 (35% статутного капітала), ТОВ “Укрбудсервіс” грошові кошти в розмірі 27 517 200 грн. (30%), Компанія “Клєар Ватер Бей Хотелс Корп.” - 32 103 400 гри. (35%) (такі самі внески передбачені Статутом ЗАТ “Пасаж”). Передача до статутного фонду ЗАТ “Пасаж” майна Одеською міської ради оформлена актом прийому-передачі від 15.07.2004 р. № 1 та від 19.11.2004 р. № 2.

23.12.2004 р. Виконкомом Одеської міської ради прийнято рішення № 747 “Про оформлення свідоцтва про право власності на будівлю готелю “Пасаж”, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 34, Закритому акціонерному товариству “Пасаж”, на підставі якого 13.01.2005 р. ЗАТ “Пасаж” видано свідоцтво про право власності.

Приморським районним судом м. Одеси розглянута заява прокурора м. Одеси про скасування рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 р. № 1921-XXIV “Про падання згоди на вступ до господарського товариства”.

Рішенням суду від 07.04.2005 р. по справі № 2-1146/05, яке набрало законної сили 07.05.2005 р., і не скасоване до цього часу, у задоволенні заяви Прокурора м. Одеси відмовлено. Приймаючи рішення, Приморський районний суд м. Одеси послався на вимоги п.п. 30 п. 1 ст. 26, п .6 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ч. 3 ст. 169 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 79, п.п. 1,3 ст. 86 Господарського кодексу України, ст. 13 Закону України “Про господарські товариства” та встановив ряд фактів, обов'язкових для господарського суду, у тому числі, що законодавством України передбачено такий спосіб відчуження комунального майна як внесення міською радою нерухомості, що знаходиться в комунальній власності до статутного фонду господарського товариства; рішення Одеської міської ради від 18.11.2003р. № 1921-XXIV не суперечить вимогам законодавства України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Суди попередніх інстанцій з врахуванням вимог ст. 35 ГПК України  дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог Виконкому Одеської міської ради про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 р. № 1921-XXIV.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 р. № 1921-XXIV опротестоване прокурором м. Одеси 09.09.2004 р. Рішенням Одеської міської ради від 16.11.2004 р. № 3374-ІV протест прокурора м. Одеси від 09.09.2004 р. відхилено. Прокурор м. Одеси звернувся до Приморського районного суду м. Одесі із заявою про скасування рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 р. № 1921-XXIV лише 13.12.2004 р., тобто із пропуском встановленого строку, що свідчить про порушення процедури, визначеної Законом України “Про прокуратуру”, таким чином твердження, зазначені Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, стосовно того, що під час прийняття оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не в повному обсязі досліджено факт оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ “Пасаж” на вказану будівлю та реєстрації права у той час, коли дія рішення Одеської міської ради “Про надання згоди на вступ до господарського товариства” зупинена поданням протесту та заяви до суду прокурором м. Одеси, оскільки останнім не дотримано процесуальні правила не приймаються до уваги.

Крім того, судами попередніх інстанцій правомірно зазначено, що Постановою Верховної Ради України № 2349-ГУ від 13.01.2004 р. “Про тимчасові обмеження у сфері приватизації” було не заборонено, а рекомендовано органам місцевого самоврядування приймати рішення з питань щодо передачі до статутних фондів господарських товариства комунального майна, та зупинити виконання рішень з питань передачі до статутних фондів зазначених об'єктів, прийнятих після 01.12.2004 р.

У вказаній постанові рекомендується також зупинити виконання відповідних рішень  щодо  відчуження  та  передачі  до  статутних  фондів  господарських товариств об'єктів комунальної власності, прийнятих органами виконавчої влади, державними органами приватизації, відповідними органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування після висловлення 1 грудня 2004 року Верховною Радою України недовіри Кабінету Міністрів України. Разом з цим, рішення Одеської міської ради “Про надання згоди на вступ до господарського товариства” № 1921-ХХІУ, відповідно до якого будівлю готелю “Пасаж” передано до статутного фонду ЗАТ “Пасаж”, було прийняте  18.11.2003 р., що виключає  здійснення заходів по виконанню цього рішення зі сфери дії Постанови ВРУ № 2349-ІУ від 13.01.2004 р.

Матеріали справи свідчать про те, що вказані висновки судів відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданих апеляційних скарг. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувачів на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувачів про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Одеської міської ради та Представництва по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2005 р. по справі № 30/227-05-7311 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. по справі № 30/227-05-7311  залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                   Муравйов О.В.

Судді                                                                                             Полянський А.Г.

                                                                                                      Коробенко Г.П.