Рішення

від 01.10.2012 по справі 2318/3836/12

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2318/3836/12

2/2318/1480/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2012 м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого -судді Кімстачова О.С.,

з участю: секретаря Розборської А.А.,

представника позивачів ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Краснопільської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом і видачу Державних актів на землю,

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовною заявою до Краснопільської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку і зобов'язання видати державні акти на право власності на земельну ділянку.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла їх мати ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим ІНФОРМАЦІЯ_4 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, а також земельної ділянки, площею 0,4403 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Наявність спадкового майна підтверджує і довідка, видана Краснопільською сільською радою Уманського району Черкаської області. Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями за законом є її діти: позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Зазначений житловий будинок та земельна ділянка належали ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 11.09.2006 року, посвідчених приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_6 за реєстровим №3801; витяг з Державного реєстру правочинів від 11.09.2006 № 2870276. Після смерті матері - ОСОБА_5,у встановлений законом шестимісячний термін, позивачі звернулись до державного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини. Державний нотаріус прийняв від них заяви про прийняття спадщини на будинок, що належав їх покійній матері, а у прийнятті заяви на земельну ділянку відмовив, мотивуючи це тим, що вона не була належним чином оформлена спадкодавцем, тобто вона не отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, що підтверджується постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.07.2012 р. вих. № 744/02-31. По причині похилого віку та слабкого стану здоров'я ОСОБА_5 не встигла належним чином переоформити на своє ім'я документи про право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку ЯГ № 623628 від 28.08.2006 року, виданого Уманським районним відділом земельних ресурсів, земельна ділянка площею 0,4403 га (кадастровий номер 7124384800:01:001:0171), цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, належала ОСОБА_7. Після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, мати позивачів - ОСОБА_5 повинна була переоформити документи на земельну ділянку на своє ім'я, але не встигла цього зробити. Дана земельна ділянка залишилась не оформленою на нового власника, тобто на матір позивачів ОСОБА_5. На цей час позивачі по справі, вирішили продати будинок, але виявилось, що право власності на земельну ділянку належним чином не посвідчене. Тому позивачі звернулися до суду за захистом свого права власності на спадкове майно.

У судовому засіданні 01 жовтня 2012 року представник позивачів надав суду заяву позивачів про залишення без розгляду позовної вимоги про зобов'язання міськрайонного управління Держкомзему в м. Умані та Уманському районі видати позивачам державні акти на право власності на земельну ділянку, яка ухвалою суду була задоволена. А в іншій частині представник позивачів підтримав позов, просив визнати за позивачами - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в рівних частках за кожним право власності на земельну ділянку площею 0, 4403 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач надіслав лист від 19.07.2012 року № 186/2-17.1, яким повідомив, що визнає позовні вимоги позивачів та просить розглядати справу без участі свого представника.

Заслухавши думку представника позивачів, дослідивши заяву відповідача про визнання позову, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у зв'язку з визнанням відповідачем позову без подальшого з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Відповідно до ст.ст. 10, 31 ЦПК України відповідач розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд і має право визнати позов повністю або частково.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Згідно зі ст. 392 власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і суд приймає таке визнання позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

У судовому засіданні представник позивачів заявив клопотання про те, аби судові витрати, понесені позивачами, суд не розподіляв між сторонами.

Керуючись ст. 11, 16, 392, 1225, 1261, 1268, 1278, ЦК України, ст.ст. 10 ,11, 15, 60-62, 174 ч. 4, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в рівних частках за кожним право власності на земельну ділянку площею 0,4403 га, кадастровий номер 7124384800:01:001:0171, наданої для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С. Кімстачов