Постанова

від 26.11.2012 по справі 2а/0270/4899/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/0270/4899/12 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   м.Вінниця 26 листопада 2012 р.                                                                    Справа № 2а/0270/4899/12 Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  до кредитної спілки "Добробут" про стягнення заборгованності ВСТАНОВИВ: До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - виконавча дирекція Фонду) до кредитної спілки «Добробут» (далі – КС «Добробут») про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно звіту ф4-ФСС з ТВП станом на день подання позову прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків КС «Добробут» становить 797,32 гривень. Оскільки, відповідачем в добровільному порядку сума заборгованості не погашена, виконавча дирекція Фонду звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із зазначеними позовними вимогами. Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Крім того зазначив, що позов підтримує та просив задоволити його в повному обсязі. Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча ухвала про призначення справи до розгляду від 29.10.2012 р. та судова повістка направлялись йому за адресою місця реєстрації, проте до суду повернулися конверти з відміткою відділення поштового зв'язку: “за зазначеною адресою не проживає”. Згідно ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі  неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена  належним чином. Оскільки, в матеріалах справи є достатні дані, що вказують на місцезнаходження відповідача за якою, згідно повернутого поштового конверту повідомлявся останній, суд вважає, що ухвала суду про відкриття провадження у справі та судові повістки вручені відповідачу належним чином. Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна  справа  має  бути  розглянута і вирішена протягом  розумного  строку,  але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі,  якщо  інше  не  встановлено  цим  Кодексом. За таких обставин, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до положень ч. 6 ст. 128 КАС України. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8-9) відповідач є юридичною особою, код ЄДРПОУ –26243510, місцезнаходження: 21036, Вінницька область, місто Вінниця, Ленінський район, вул. Хмельницьке шосе, будинок 2А. Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням регулюються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон). Частиною 2 ст. 3 Закону встановлено, що завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального  забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності   (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом,  хворим  членом  сім'ї), вагітності та пологів, смерті  громадянина або члена його сім'ї. Відповідно до ст. 1 Закону, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами. Статтею 9 Закону передбачено, що керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності –некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. В силу ст. 19 Закону джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є: страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом; суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб до Закону та інших актів законодавства. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності  (включаючи  догляд  за хворою  дитиною), вагітності та пологах. Платниками таких страхових внесків є страхувальники та застраховані особи. Відповідно до ст. 23 Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць – у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Статтею 8 Закону передбачено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку. Згідно з п.1 Порядку подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.03.2004 року №21, всі страхувальники повинні щоквартально, наростаючим підсумком з початку року, надавати робочим органам Фонду звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до виконавчої дирекції Фонду звіт встановленої форми за 9 місяців 2010 року, однак визначена у ньому сума страхових внесків сплачена відповідачем не була. Пунктом 2 ч. 2 ст. 27 Закону встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 1 ст. 30 Закону визначено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.   Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись з позовом до суду, діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.    Сума позовних вимог визначена на підставі звіту КС «Добробут» про нарахування внесків, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2010 року (а.с. 6), розрахований відповідачем самостійно, за підписом керівника КС «Добробут» та скріплений печаткою, що сприймається судом як фактичне визнання заборгованості КС «Добробут» у сумі 797,32 грн. Відповідачем не надано до суду підтвердження сплати до виконавчої дирекції Фонду заборгованості у сумі 797,32 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.   Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні. Враховуючи встановлені судом обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають повному задоволенню. Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд- ПОСТАНОВИВ : Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з кредитної спілки «Добробут» (вул Хмельницьке шосе, 2А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 26243510) на користь виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість в сумі 797,32 грн. (сімсот дев'яносто сім гривень 32 копійки). Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя:          Дмитришена Руслана Миколаївна