Постанова

від 21.11.2012 по справі 2а/0470/13409/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/13409/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

при секретарі судового засідання Мізері А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу "Дніпропетровський інформаційно-юридичний ліцей" про надання дозволу про накладення арешту на кошти та інші цінності що знаходяться в банку, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 07 листопада 2012 року звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу "Дніпропетровський інформаційно-юридичний ліцей" про надання дозволу про накладення арешту на кошти та інші цінності що знаходяться в банку.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що середній загальноосвітній навчально-виховний заклад «Дніпропетровський інформаційно-юридичний ліцей» знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник окремих податків. Станом на 26.10.2012 року по підприємству середній загальноосвітній навчально-виховний заклад «Дніпропетровський інформаційно-юридичний ліцей» рахується податковий борг у сумі 2893,62 грн. по податку на додану вартість. Позивачем 29.08.2011 року було проведено камеральну перевірку середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу "Дніпропетровський інформаційно-юридичний ліцей" та складено акт щодо неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість № 3026/152/25725922 та було винесено податкове повідомлення-рішення № 0737041502 від 18.10.2011 року на суму 2895,00 грн. Тобто, податковий борг виник з донарахування платежу в сумі 2895,00 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0737041502 від 18.10.2012 року. Враховуючи наявність переплати по податку на додану вартість в сумі 1,38 грн., сума податкового боргу зменшується та складає 2893,62 грн. У зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу відповідно до Податкового кодексу України, з метою погашення податкового боргу була сформована та відправлена на адресу відповідача податкова вимога за № 2467 від 11.11.2011 року. Однак, на даний час, сума боргу залишається несплаченою, що змусило позивача звернутися з даним позовом до суду.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому проваджені без участі представника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, позов підтримав та просив задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення копії судової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яку повернуто до суду з відмітною пошти «не обслуговує». Відповідно до ч.1, ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до вимог статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Середній загальноосвітній навчально-виховний заклад «Дніпропетровський інформаційно-юридичний ліцей» (ідентифікаційний код юридичної особи 25725922) зареєстровано 17.06.1999 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник окремих податків.

29.08.2011 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість № 3026/152/25725922, дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової звітності з податку на додану вартість.

18.10.2011 року було сформовано та відправлено на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення № 0737041502 на загальну суму 2895,00 грн. на підставі акта перевірки № 3026/152/25725922 від 28.08.2011 року.

11.11.2011 року з метою погашення податкового боргу була сформована та відправлена на адресу відповідача податкова вимога форми «Ю» за № 2467, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 11 листопада 2011 року становить 2893,62 грн., однак конверт повернувся без вручення адресату.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про стан розрахунків перед бюджетом, зазначено що у відповідача є недоїмка на загальну суму 2893,62 грн., яка підтверджується зворотною стороною облікової картки платника податку на додану вартість Середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу «Дніпропетровський інформаційно-юридичний ліцей».

16.11.2011 року за № 50935/10/24-022 позивачем було винесено рішення про опис майна у податкову заставу середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу "Дніпропетровський інформаційно-юридичний ліцей", код ЄДРПОУ 25725922.

16.11.2011 року за № 50928/10/24-022 позивачем був сформований запит відповідачу про надання інформації про власне майно та правовстановлюючі документи, необхідні для опису майна у податкову заставу.

Згідно з листом від 04.04.2012 року за № 4579 Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради, зазначено, що згідно з кодом ЄДРПОУ відповідача (25725922) відомості про реєстрацію права власності по м.Дніпропетровську в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (введеного в дію 01.02.03 р.) відсутні.

Згідно з карткою платника податків 25725922, яка міститься в матеріалах справи, міститься інформація про відкритий у відповідача рахунок за № 26007113550001 з 14.09.1999 року в банківській установі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, код валюти 980.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано. Є лише відкритий на його ім'я розрахунковий рахунок у банківській установі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Порядок накладення арешту органом державної податкової служби на майно та/або кошти платника податків встановлено нормами ст.94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року за № 1398 (далі порядок № 1398).

Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Як вбачається із наведених норм, адміністративний арешт застосовується за наявності хоча б однієї із наведених обставин.

Із досліджених доказів по справі, судом встановлено, що вище наведені обставини для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Наявність у відповідача податкового боргу та направлення йому податкової вимоги форми «Ю» №2467 від 11.11.2011 року не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Згідно п. 7.1 п., п. 7.3 розділу VII Порядку № 1398, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Дані вимоги кореспондуються з положенням пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України, щодо застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків, яке здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

В даному випадку позивачем до суду не надані докази прийняття позивачем рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду, а отже порушений порядок застосування такого виду арешту.

Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом забезпечення погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п.94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

При цьому, необхідно зазначити, що глава 9 «Погашення податкового боргу платників податків» Податкового Кодексу України встановлює певний порядок вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. Арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться у банку, про який просить позивач, є способом забезпечення погашення податкового боргу, що має застосовуватись при неможливості погашення податкового боргу зазначеними заходами.

Однак, позивачем не надано доказів підтвердження вжиття заходів погашення податкового боргу, а саме стягнення податкового боргу за рахунок коштів, належних відповідачу та наявних на рахунках в банківських установах, надання дозволу на стягнення таких коштів за рахунок майна або застосування адміністративного арешту такого майна платника податків, перебуваючого у податковій заставі.

До матеріалів справи долучено рішення про опис майна у податкову заставу, запит про надання інформації про власне майно для його опису у податкову заставу, лист про відсутність у відповідача нерухомого майна.

Відповідно до вимог ст.ст. 88,89 Податкового Кодексу України, які кореспондуються з положеннями Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. У разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Позивачем не було надано ні акту опису майна в податкову заставу, а ні акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні законодавчі підстави для задоволення позову, а позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу "Дніпропетровський інформаційно-юридичний ліцей" про надання дозволу про накладення арешту на кошти та інші цінності що знаходяться в банку, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська