Постанова

від 13.11.2012 по справі 2а-1870/7897/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2a-1870/7897/12 КОПІЯ СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 13 листопада 2012 р.                                                             Справа № 2a-1870/7897/12 Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді -  Осіпової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області до Приватне підприємство "Антей ТК" про стягнення заборгованості в сумі 17367,10грн.,- В С Т А Н О В И В: Роменська об'єднана державна податкова інспекція (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства «Антей -ТК» (далі по тексту – відповідач, ПП «Антей -ТК») податкового боргу по сплаті податку на додану вартість у розмірі 17 367грн.10коп. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач самостійно задекларував суму податку на додану вартість за грудень 2009 року. Податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 17 367грн.10коп. відповідачем в добровільному порядку не сплачено. Тому просить суд стягнути вказану суму з відповідача. Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.26), в судове засідання не з'явився, надав суду заяву (а.с.28) , в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за останнім відомим місцем реєстрації (а.с.7, 22,27), проте, до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання у справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється. Вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа 24.09.2004 року та включений до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5-8). Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 № 1251 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) до обов'язків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни. Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон № 2181) (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Так, 19.01.2010 року ПП «Антей -ТК» подало до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, якою визначено суму до сплати в розмірі 17 488грн. Згідно п. 5.3.1 ст. 5 Закону України № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до п.п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно вимог п.6.2 ст. 6 Закону № 2181 Роменською об'єднаною державною податковою інспекцією було направлено відповідачу першу податкову вимогу від 06.02.2010 року №1/18 та другу податкову вимогу від 11.03.2010 року №2/41 (а.с.13), які були отримані уповноваженою особою відповідача. Однак, податковий борг ПП «Антей-ТК» станом на день подачі позову залишається не сплаченим, що підтверджується довідкою про суму боргу (а.с.14), та вбачається з позовної заяви. Таким чином, з відповідача на користь Державного бюджету необхідно стягнути податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 17 367грн.10коп. Крім цього, з приводу заявленого в позовній заяві клопотання Роменської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.  Оскільки адміністративний позов про стягнення коштів за податковим боргом поданий до суду 18.09.2012 року, тобто після набрання чинності Податкового кодексу України, то застосуванню підлягають процесуальні норми вказаного кодексу. Тому, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення податкового боргу в межах встановлених строків. Зокрема, відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для  звернення  до  адміністративного  суду  суб'єкта владних повноважень  встановлюється  шестимісячний  строк,  який,  якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту  владних  повноважень  право на пред'явлення передбачених законом вимог.  Цим  Кодексом  та  іншими  законами  можуть  також встановлюватися  інші  строки  для  звернення до адміністративного суду  суб'єкта  владних  повноважень. Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу. Відповідно до п. п. 15.2. п. 15.2 ст. 12 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року (який діяв на час виникнення податкового боргу) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним. Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України (який діяв на момент подання адміністративного позову) у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визнання боргу безнадійним. Таким чином, як на момент виникнення податкового боргу, так і на момент подання позову про стягнення такого податкового боргу, був встановлений строк примусового стягнення податкового боргу 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 статті 102 Податкового кодексу України (протягом дії якого продовжував існувати податковий борг відповідача) свідчить про те, що застосування строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку. Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що строк позовної давності, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України, не є пропущеним, внаслідок чого позовні вимоги підлягають розгляду по суті. Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області до Приватного підприємства "Антей ТК" про стягнення заборгованості в сумі 17367,10грн. –задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства «Антей -ТК» (42004, Сумська область, місто Ромни, 3-й провулок Червоної, буд.61, ідентифікаційний код 32429908) на користь державного бюджету (р/р 31113029700011, код платежу 14010100, МФО 837013, банк ГУДКСУ у Сумській області, код отримувача 37929744) податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 17 367 грн.10 коп. (сімнадцять тисяч триста шістдесят сім грн.. десять коп.).   Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Суддя                                              (підпис)                      О.О. Осіпова           З оригіналом згідно           Суддя                                                                       О.О. Осіпова