Ухвала

від 05.11.2012 по справі к-477/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2012 р. м. Київ К-477/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009

у справі № 16/271-АП-08 (22а-6413/2008)

за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні

до Приватного підприємства «Агрозбут-2»

про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 20.06.2008 позов задоволено повністю. Визнано недійсними установчі та реєстраційні документи, скасовано державну реєстрацію та припинено юридичну особу - Приватне підприємство «Агрозбут-2».

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 постанову Господарського суду Херсонської області від 20.06.2008 в частині вимог ДПІ у м.Херсоні до Приватного підприємства «Агрозбут-2»про визнання недійсними установчих документів та реєстраційних документів скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 постанову Господарського суду Херсонської області від 20.06.2008 скасовано, у задоволені позову про скасування державної реєстрації відмовлено.

ДПІ у м.Херсоні подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції -залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Приватне підприємство «Агрозбут-2»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Херсонської міської Ради 04.04.2007, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 1 499102000008217, код ЄДРПОУ 35027547, юридична адреса - АДРЕСА_1. Керівником та засновником ПП «Агрозбут-2»був ОСОБА_2.

Згідно із Довідкою про взяття на облік платника податків від 12.04.2007 №2440/29-117 Підприємство взято на облік у Державній податковій інспекції у м. Херсоні, 15.05.2007 -зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_1.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинний на час подання позову та розгляду справи судами) компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

У Господарському кодексі України вживаються терміни «скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання», «припинення діяльності суб'єкта господарювання». Водночас, стаття 104 Цивільного кодексу України вживає термін «припинення юридичної особи». Термін «припинення юридичної особи»вживається також у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».

Утім, усі зазначені вище нормативно-правові акти (частина 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», частина 2 статті 104, частина 5 статті 111 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 59 Господарського кодексу України) пов'язують момент припинення юридичної особи (суб'єкта господарювання) з однією подією: внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи (суб'єкта господарювання).

Отже, позовні вимоги про припинення юридичної особи, спрямовані на втрату останньою цивільної правоздатності, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, але виключно тим повноваженням, які направленні на виконання визначених законом функцій.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Вказано норма кореспондує зі статтею 38 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно із якою підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

В свою чергу, державні органи згідно із частиною другою статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування і не стосується дотримання суб'єктом господарювання вимог цивільного законодавства щодо створення підприємства та здійснення господарської діяльності.

Тому, вказані податковим органом обставини не можуть бути підставою для задоволення його позову про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання.

Вимоги про визнання недійсним установчих та реєстраційних документів не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу положень законодавства щодо припинення юридичної особи установчі документи, свідоцтво платника ПДВ, первинні документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці у справі за позовними вимогами про припинення юридичної особи /скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності/. Визнання зазначених документів недійсними законом не вимагається.

За таких обставин, суд касаційної інстанції знаходить правильним висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності закриття провадження у справі у цій частині на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 та постанову цього ж суду від 28.10.2009 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

О.М.Нечитайло