Рішення

від 30.10.2012 по справі 5006/11/107/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.12 р. Справа № 5006/11/107/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Сич Ю.В., Мальцев М.Ю., при секретарі судового засідання Макогон Я.С., розглянув матеріали справи за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, ЄДРПОУ 33257089,

до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький проектбудіндустрія», м.Донецьк, ЄДРПОУ 01243489,

про стягнення 197 405,51 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Климчук Т.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький проектбудіндустрія», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 197 405,51 грн., у тому числі 181 141,99грн. суми основного боргу, 12 578,99грн. пені, 1 358,55грн. інфляційних витрат та 2 325,98грн. 3% річних.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на простроченні грошового зобов'язання Відповідачем, яке виникло з договору №653 від 30.09.2011р. на поставку теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування 3% річних, інфляційних витрат та штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, копії: договору №653 від 30.09.2011р. на поставку теплової енергії, акту на подачу теплопостачання від 04.11.2011р., акту на відключення теплопостачання від 15.04.2012р., наказу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №562 від 03.10.2011р., рахунків №653 від 17.11.2011р., №653 від 19.12.2011р., №653 від 18.01.2012р., №653 від 17.02.2012р., №653 від 19.03.2012р., претензії-вимоги №03-П від 09.02.2012р. із фіскальним чеком, як підтвердження направлення претензії Відповідачу, листа №04/20 від 28.02.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, п.5 ч.3 ст.20, п.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 24 Законом України «Про теплопостачання».

30.07.2012 р. представник Позивача надав суду уточнення до позовної заяви №б/н від 30.07.2012р., за змістом яких Позивач зазначає про помилкове визначення організаційно-правової форми Відповідача як «Публічне акціонерне товариство» замість «Приватного акціонерного товариства», вказує на часткову сплату сими основного боргу до подачі позову (у період з 09.06.2012р. по 22.06.2012р. - 20 300,00грн.), у зв'язку з чим зменшує позовні вимоги та просить стягнути з Відповідача суму боргу у розмірі 160 841,99грн., при цьому зменшення позовних вимог не впливає на розмір нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат, оскільки розрахунок цих позовних вимог здійснений станом на 11.06.2012р. Разом із уточненням до позовної заяви №б/н від 30.07.2012р. представником Позивача суду представлено копії платіжних доручень.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом, як зменшення розміру позовних вимог, на даній стадії судового провадження та справа розглядається з урахуванням її змісту.

Ухвалою суду від 01.08.2012р. строк розгляду справи продовжено до 06.09.2012р. на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявності клопотання Відповідача.

30.10.2012р. представником Позивача надані через канцелярію суду пояснення у порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України №б/н від 29.10.2012р., в яких останній вказує про часткову сплату Відповідачем суми основного боргу в розмірі 155 000,00грн. у період з 23.06.2012р. по 29.10.2012р. Одночасно, надав копії банківських виписок за означений період на підтвердження сплати суми у розмірі 155 000,00 грн.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням вищевикладеного.

Представник Відповідача у судовому засіданні 01.08.2012р. та 05.09.2012р. усно визнав позовні вимоги, однак витребувані судом документи, у тому числі відзив на позовну заяву, не представив, наданими йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України правами у цій частині не скористався.

18.10.2012р. та 30.10.2012р. Відповідач у судові засідання не зявився, явку уповноваженого представника не забезпечив. Оскільки, ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та доданих до неї документах, а також у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14133212 від 25.06.2012р., суд дійшов висновку, що останній про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Справа розглядається у вищенаведеному складі суду згідно розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 05.09.2012р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

30.09.2011р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» та Приватним акціонерним товариством «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький проектбудіндустрія», укладено договір на поставку теплової енергії №653.

За умовами наведеного правочину, Позивач подає теплову енергію з максимальним проектним тепловим навантаженням у наступній кількості: на опалення 470228 ккал/год (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, споживач зобов'язується сплачувати у повному обсязі отриману теплову енергію за встановленими тарифами та у строки, визначені даним договором.

Згідно п.6.5. договору, оплата за теплову енергію проводиться відповідно діючих тарифів, які встановлюються Кабінетом Міністрів України або іншими вповноваженими органами. У випадку змінення цін на енергоносії на підставі постанов Кабінету Міністрів України або інших вповноважених органів влади, тариф може змінюватися у більшу чи меншу сторону. В даному випадку узгодження про проведення розрахунків за затвердженими тарифами із споживачем не вимагається.

Вартість теплової енергії, що постачається Споживачу при наявності приборів обліку обумовлена у п.6.6. договору та становить 1Гкал 604,69 грн. з урахуванням податку на додану вартість. При виході приладів обліку із ладу кількість спожитої теплової енергії визначається умовами договору, у відповідності до норм споживання: опалення 7 213,4 кв.м., тариф 18,78 грн. (п.6.8 договору).

Згідно п.10.1. спірного правочину, договір вступає до законної сили з моменту підписання акту на отримання теплової енергії та діє протягом 2 років, а у частині проведення розрахунків до повного їх виконання.

Акт на подачу теплопостачання будівлі Відповідача за адресою: м.Донецьк, бул.Шевченко, 31, складений та підписаний 04.11.2012р. з обох сторін.

Наказом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №562 від 03.10.2011р. з 01.10.2011р. визначені тарифи для розрахунку за опалення при наявності приладів обліку теплової енергії у розмірі 916,43грн./1Гкал (з НДС).

Факт надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: б.Шевченко, 31 підтверджується актом на подачу теплопостачання від 04.11.2011р., а також факт припинення надання теплової енергії підтверджується актом на відключення теплопостачання від 15.04.2012р.

Об`єм надання послуг з постачання теплової енергії Приватному акціонерному товариству «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький проектбудіндустрія» підтверджується рахунками №653 від 17.11.2011р., №653 від 19.12.2011р., №653 від 18.01.2012р., №653 від 17.02.2012р., №653 від 19.03.2012р., які як зазначено в них є актами здачі-приймання послуг. Визначені вище рахунки містять відмітку про отримання представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень щодо обсягу спожитої Відповідачем теплової енергії, який наведено в обумовлених рахунок, суду не представлено.

За таких обставин, на виконання умов договру №653 від 30.09.2011р. Позивачем поставлено Відповідачу теплову енергію у період з 04.11.2011р. по 18.03.2012р. загальною вартістю 310 141,99 грн.

Означене під час розгляду справи учасниками процесу не спростовано та у судових засіданнях підтверджено.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з приписів розділу 6 договору розрахунок за спожиту Споживачем теплову енергію здійснюється, як правило, на умовах 100% передплати, виключно у грошовій формі (п.6.3); розрахунки за раніше спожиту та неоплачену теплову енергію здійснюються Споживачем протягом 5-ти днів, згідно рахунку, наданого Постачальником у строк до 25-го числа поточного місяця. Розрахунки можливі у грошовій формі, векселями та у іншій формі, що не заборонена законом (п.6.4). Разом з цим, згідно п.6.11 договору, кінцева оплата за теплову енергію здійснюється у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, згідно наданого Постачальником рахунку.

Як свідчать відмітки на розрахункових документах, представлених суду, рахунок №653 від 17.11.2011р. отриманий Відповідачем 17.11.2011р., рахунок №653 від 19.12.2011р. - 19.12.2011р., рахунок №653 від 18.01.2012р. - 18.01.2012р., рахунок №653 від 17.02.2012р. - 17.02.2012р., рахунок №653 від 19.03.2012р. - 19.03.2012р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем з оплати теплової енергії поставленої у листопаді 2011р.- березні 2012р. у встановлені договором строки не виконано.

Відповідачем здійснений частковий розрахунок з оплати спірних послуг у сумі 149 300,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 160 841,99 грн.

Як свідчать обставини справи, в подальшому часткове погашення заборгованості за вказаний період відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, а саме згідно банківських виписок, копії яких представлено суду, 26.06.2012р. на суму 1 900,00 грн., 02.07.2012р. на суму 2 500,00 грн., 03.07.2012р. на суму 2 000,00 грн., 04.07.2012р. на суму 3 000,00 грн., 05.07.2012р. на суму 3 500,00 грн., 06.07.2012р. на суму 3 500,00 грн., 09.07.2012р. на суму 2 500,00 грн., 10.07.2012р. на суму 3 000,00 грн., 11.07.2012р. на суму 2 000,00 грн., 12.07.2012р. на суму 3 500,00 грн., 13.07.2012р. на суму 3 000,00 грн., 16.07.2012р. на суму 2 500,00 грн., 17.07.2012р. на суму 1 500,00 грн., 18.07.2012р. на суму 1 000,00 грн., 20.07.2012р. на суму 2 000,00 грн., 23.07.2012р. на суму 1 500,00 грн., 24.07.2012р. на суму 2 000,00 грн., 01.08.2012р. на суму 1 000,00 грн., 03.08.2012р. на суму 2 000,00 грн., 06.08.2012р. на суму 3 000,00 грн., 07.08.2012р. на суму 3 000,00 грн., 08.08.2012р. на суму 2 000,00 грн., 13.08.2012р. на суму 2 000,00 грн., 14.08.2012р. на суму 1 100,00 грн., 15.08.2012р. на суму 1 500,00 грн., 17.08.2012р. на суму 2 000,00 грн., 20.08.2012р. на суму 2 000,00 грн., 21.08.2012р. на суму 2 000,00 грн., 22.08.2012р. на суму 2 000,00 грн., 27.08.2012р. на суму 2 000,00 грн., 03.09.2012р. на суму 2 000,00 грн., 04.09.2012р. на суму 2 000,00 грн., 05.09.2012р. на суму 2 000,00 грн., 06.09.2012р. на суму 2 500,00 грн., 10.09.2012р. на суму 8 000,00 грн., 11.09.2012р. на суму 3 000,00 грн., 12.09.2012р. на суму 2 000,00 грн., 13.09.2012р. на суму 2 000,00 грн., 21.09.2012р. на суму 6 000,00 грн., 26.09.2012р. на суму 4 000,00 грн., 27.09.2012р. на суму 3 000,00 грн., 03.10.2012р. на суму 3 000,00 грн., 08.10.2012р. на суму 7 000,00 грн., 09.10.2012р. на суму 10 000,00 грн., 10.10.2012р. на суму 10 000,00 грн., 11.10.2012р. на суму 5 000,00 грн., 14.10.2012р. на суму 6 000,00 грн., 16.10.2012р. на суму 4 000,00 грн., 19.10.2012р. на суму 4 000,00 грн. та 26.10.2012р. на суму 3 000,00 грн., що разом становить 155 000,00 грн.

Таке часткове усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами, зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в цій частині.

Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, ст.24 Закону України «Про теплопостачання», грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем на момент прийняття рішення суду не виконане у сумі 5 841,99 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у вищеозначеному розмірі.

Одночасно, Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 12 578,99 грн. на підставі п.7.3 договору та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 2 325,98 грн., інфляційні витрати 1 358,55 грн., за період згідно розрахунку.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», суд дійшов висновку щодо задоволення 3% річних, інфляційних витрат та пені у межах заявленого позову, а саме у розмірі визначеному Позивачем.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на Відповідача.

При цьому, випадки та порядок сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір», що набув законної сили 01.11.2011р.

Так, ст.7 означеного нормативного акту встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог.

За роз'ясненнями наданими у Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 в редакції від 23.03.2012р. абзаці 5 п.4.6 зазначено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову Відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», передбачено повернення судового збору ухвалою у разі, закриття провадження по справі.

Враховуючи роз'яснення надані у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 в редакції від 23.03.2012р. п. 4.12. визначено, у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у зменшеній частині позовних вимог судові витрати підлягають поверненню ухвалою суду відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір», як і судовий збір в частині припинених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, п. 1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, положеннями Закону України «Про судовий збір», зважаючи на п.4.6 , п.4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. у редакції від 23.03.2012р., суд , -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині позовних вимог Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, до Відповідача, Приватного акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький проектбудіндустрія», м. Донецьк, про стягнення 155 000,00 грн. основного боргу.

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, до Відповідача, Приватного акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький проектбудіндустрія», м. Донецьк, про стягнення 5 841,99 грн. основного боргу, 12 578,99 грн. пені, 1 358,55грн. інфляційних витрат та 2 325,98грн. 3% річних., задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький проектбудіндустрія» (83017, м.Донецьк, б.Шевченко, 31, ЄДРПОУ 01243489, р/р26000301745535 в БО ПАТ ГУ ПІБ м.Донецьк, МФО 334635) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089, р/р26004000097306 в ПАТ УСБ, МФО 300023) 22 105,51 грн., у тому числі 5 841,99 грн. суми основного боргу, 12 578,99 грн. пені, 1 358,55грн. інфляційних витрат та 2 325,98грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Після набрання рішенням законної сили постановити ухвалу про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 2 338,61 грн.

У судовому засіданні 30.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 05.11.2012р.

Головуючий суддя Соболєва С.М.

Суддя Сич Ю.В.

Суддя Мальцев М.Ю