Рішення

від 22.11.2012 по справі 11/5007/1090/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/5007/1090/12 УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Від "22" листопада 2012 р.                                                     Справа № 11/5007/1090/12 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Маріщенко Л.О. за участю представників сторін: від позивача:  не з'явився від відповідача:  не з'явився розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (м. Київ)   до Приватного підприємства "Бренд-Сервіс" (м. Житомир) про стягнення 8945,69 грн. Позивачем пред'явлено позов про стягнення з   Приватного підприємства "Бренд-Сервіс" 8 945,69 грн., з яких  8 651,77 грн. основного боргу та 293,92 грн. пені., нарахованої  з 01.01.2012 р.  по 21.03.2012 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що  22 червня 2011 року між  сторонами був укладений договір  № 458   поставки продукції, за умов якого  позивач поставляє товар, а  відповідач приймає і оплачує його протягом 21 календарного дня з моменту передачі партії товару. Позивач свого представника в судове  засідання не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. В матеріалах справи знаходиться клопотання  директора ТОВ  "Мінеральні води України"  від 03.10.2012 р., отримане судом 09.10.2012 р., про розгляд справи  у відсутність представника позивача. Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвала суду від 16.10.2012р.,направлена за юридичною адресою відповідача повернулась до суду з відміткою органу зв'язку про причини повернення "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (з подальшими змінами), перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі. Сторонам справи та у відповідних випадках - іншим учасникам процесу, установам, організаціям надсилається решта примірників процесуального документа, засвідчених відміткою, складеною зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує примірник, її ініціалів та прізвища. Підпис працівника служби діловодства або іншої відповідальної особи (секретар суду, відповідальний секретар суду, інші працівники, які входять до складу судових палат, відділів тощо), що засвідчує примірник документа, скріплюється відповідною (не гербовою) печаткою суду так, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер назви посади та початок підпису особи, що засвідчує документ. Засвідчувальна відмітка розміщується нижче реквізиту документа "Підпис". Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. №01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23) (п.19 Листа ВГСУ від 13.08.2008р. №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року"). Справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, господарський суд      ВСТАНОВИВ:   З позовної заяви вбачається, що 22.06.2011р. між сторонами був укладений договір поставки № 458, за яким  позивач (постачальник) зобов'язувався  продати відповідачеві ( покупець)  товар, а останній зобов'язувався  оплатити його на умовах та порядку, визначених цим договором. Пунктом 1.3 право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання  уповноваженими  представниками сторін  накладної, яка засвідчує  момент передачі товару. Пунктом 3.3 договору передбачений обов'язок покупця провести оплату протягом 21- календарного дня з моменту передачі партії товару. Згідно п.5.3  договору  у випадку  несвоєчасної оплати поставленої партії товару покупець зобов'язаний сплатити  на користь постачальника  пеню в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ  від вартості товару за кожний день прострочення платежу. Позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки від 22.06.2012р.. № 458  відповідачу був поставлений товар згідної накладних:  ТТН № МВЧ 005994  від 06.10.2011р. на суму  3230,74 грн., ТТН №МВЧ - 006089 від 12.10.2011 р. на суму 2 497,52 грн. та ТТН № МВЧ - 005770 від 24.09.2011 р. на суму 6 286,58 грн.,  а всього на суму 12 014,84 грн. Однак, за поставлений товар відповідач розрахунку належним чином не провів. Згідно акту звірки розрахунків станом  на 31.12.2011 р.  між сторонами  за період з 05.10.2011 р. по 20.12.2011 р.  відповідач сплати  товариству 3 416 грн. Сума боргу становить 8 598,84 грн. ( 12 014,84 грн. - 3 416 грн.). В позовній заяві позивача вказав, що  борг відповідача складає 8 651,77 грн., посилаючись на акт звірки розрахунків, але в даному акті звірки зазначено, що сальдо  на 01.10.2011 р. складає 9 090,52 грн., хоча  24.09.2011р. за накладною ТТН № МВЧ - 005770 відповідач отримав товар  на суму 6 286,58 грн., оплата  05.10.2011 р. здійснена  в сумі 916  грн. та повернення товару 05.10.2011 р.  в сумі 1183 грн. Таким чином, станом на 06.10.2011 р.  сума боргу відповідача становила  4 187,58 грн. (6 286,58 грн. -916 грн. -1183 грн.). За таких обставин сума боргу відповідача згідно  договору  станом на 31.12.2011 р.  з урахуванням повернення та сплати  становить 5 847,84 грн. ( 4 187,58 грн. + 3230,74 грн. +2 497,52 грн.)-(679грн.+889грн.+2500грн.). Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона  ( боржник) зобов'язана вчинити  на користь другої сторони  ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від  боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до  ст.   193  ГК  України та ст.ст.  526,  530  Цивільного  кодексу України зобов'язання повинні виконуватися   належним  чином та у встановлений час. Згідно ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону. Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Згідно п. 5.3 договору, у разі, несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення платежу. Позивачем нарахована відповідачу пеня  за період з 01.01.12р. по 21.03.12р. з суми боргу 8651,77 грн. в розмірі 293,92 грн. Однак, як встановлено судом, сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.12.11р.  становить 5847,84 грн., тому розмір пені за період з 01.01.12р. по 21.03.12р., який вказаний позивачем в позовній заяві, складає 198,12 грн., а не 293,92р. Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав. Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення 5847,84 грн. боргу, 198,12 грн. пені та відмовляє в іншій частині позову. Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.     Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,- ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Бренд-Сервіс" ( 10014, м. Житомир, вул. Київська, 6,  код 36430420) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Мінеральні води України" ( юрид. адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33Б, поштова адреса: 07073, м. Київ, вул. Сирецька, 33А, код 36001810) - 5847,84 грн. боргу, 198,12 грн. пені, 1087,78 грн. судового збору. 3. В іншій частині позову відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                     Маріщенко Л.О.                                                                                                   дата складання 27.11.2012 р. Віддрукувати: 1- в справу 2-3 - позивачу ( за юрид. та поштовою адресами. рек. з повід.) 4- відповідачу ( м. Житомир, вул. Київська, 6, рек. з повід.)