Рішення

від 26.11.2012 по справі 21/130-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2012 р. Справа № 21/130-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Приватна фірма «Силует», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильків Жилбуд», Київська обл., м. Васильків

про стягнення 7 378,17 гривень

за участю представників:

від позивача: Іщенко Д.А. (довіреність б/н від 10.10.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.10.2012р. Приватне підприємство «Приватна фірма «Силует» (далі-ПП «Приватна фірма «Силует»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильків Жилбуд»(далі-ТОВ «Васильків Жилбуд»/відповідач) про стягнення 6 940,88 грн., з яких: 6 690,80 грн. заборгованості за договором №ОБ0156 від 18.04.2012р., 216,63 грн. пені та 33,45 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2012р. порушено провадження у справі №21/130-12 та призначено справу до розгляду на 12.11.2012р.

До початку розгляду даної справи по суті, а саме 09.11.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 7 378,17 грн., з яких: 6 960,80 грн. заборгованості за договором №ОБ0156 від 18.04.2012р., 313,81 грн. пені, 62,76 грн. 3% річних та 40,80 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2012р. розгляд даної справи відкладався на 26.11.2012р.

В судові засідання 12.11.2012р. та 26.11.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.04.2012р. між ПП «Приватна фірма «Силует»(далі-постачальник) та ТОВ «Васильків Жилбуд»(далі-замовник) укладено договір поставки №ОБ0156 (далі-Договір), відповідно до якого замовник доручив, а постачальник прийняв на себе обов'язок по виготовленню та поставці товару загальною вартістю 31 960,80 грн.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань за Договором (п. 9.1 Договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки та передачі відповідачу товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 31 960,80 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній №РН-79 від 10.07.2012р.

Отримання товару за спірною накладною з боку покупця було здійснено представником останнього, який діяв на підставі довіреності на отримання цінностей (форма №М-2) №277 від 09.07.2012р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши лише 25 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 6 960,80 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 25 000,00 грн. за спірною накладною підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з поточного рахунку позивача за спірний період, а також довідкою АТ «УкрСиббанк»№51-4-478/482 від 15.11.2012р.

З метою досудового врегулювання даного спору, 17.08.2012р. позивачем було направлено відповідачу лист-претензію №0047, відповідно до якого позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення. На зазначену претензію відповідач не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив.

Наявність 6 960,80 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача №0066 від 07.11.2012р.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 960,80 грн. заборгованості за Договором.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 712, 692, 530 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за здійснену за Договором поставку здійснюється замовником протягом 3 банківських днів з дня підписання видаткової накладної.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірної накладної без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем товару, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 6 960,80 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за Договором підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару (3 банківські дні з моменту підписання видаткової накладної), позивач, у відповідності до прийнятих судом уточнень позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 313,81 грн. пені, нарахованої з 14.07.2012р. по 01.10.2012р. на 6 960,80 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення замовником строків оплати робіт, замовник зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на період такого порушення, від вартості несвоєчасно оплачених робіт, за кожний день прострочки оплати.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 228,22 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 313,81 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 228,22 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 62,76 грн. 3% річних, нарахованих з 14.07.2012р. по 01.11.2012р. на 6 960,80 грн. заборгованості;

- 40,80 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 14.07.2012р. по 01.09.2012р. на 6 960,80 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вищезазначених норм Закону, становить 63,51 грн., а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 62,76 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Водночас, вимога позивача про стягнення з відповідача 40,80 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягає з огляду на наявність протягом заявленого останнім періоду (липні-серпні 2012р.) деінфляції (99,8 та 99,7 відповідно), що підтверджується величинами індексів інфляції у 2012 році за даними Державної служби статистики України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2012р. у справі №22/5025/1702/11.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 236 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильків Жилбуд»(08600, Київська обл., м. Васильків, Військове містечко 11, буд. 20, оф. 9, ідентифікаційний код 34627801) на користь Приватного підприємства «Приватна фірма «Силует»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11, ідентифікаційний код 22866125) 6 960 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 80 коп. заборгованості, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 22 коп. пені, 62 (шістдесят дві) грн. 76 коп. 3% річних та 1 588 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 39 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.11.2012р.

Суддя В.А. Ярема