Рішення

від 12.11.2012 по справі 8/105-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2012 р. Справа № 8/105-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", ідентифікаційний код: 31301827, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1,

до відповідача: комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа», ідентифікаційний код: 20598264, місцезнаходження: 08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Івана Мазепи, 33,

про стягнення

за участю представників сторін

від позивача: головний юрисконсульт відділу договірної роботи управління договірної та організаційно-правової роботи юридичного департаменту дочірньої компанії „Газ України" Подшебякін О.М., яка діє на підставі довіреності від 26.12.2011 року за № 127/10;

від відповідача: юрисконсульт комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа»Біліченко В.Я., який діє на підставі довіреності від 03.01.2012 року за № 1, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (далі за текстом: Позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 (далі за текстом: Договір) на загальну суму 1542134,32 грн. (один мільйон п'ятсот сорок дві тисячі сто тридцять чотири гривні 32 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 не повністю здійснив оплату поставленого Позивачем газу, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за Договором на загальну суму 1542134,32 грн. (один мільйон п'ятсот сорок дві тисячі сто тридцять чотири гривні 32 коп.), яка включає в себе основний борг у сумі 1358212,07 грн. (один мільйон триста п'ятдесят вісім тисяч двісті дванадцять гривень 07 коп.), пеню у сумі 102246,21 грн. (сто дві тисячі двісті сорок шість гривень 21 коп.), інфляційні нарахування у сумі 23515,09 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень 09 коп.), 3-и проценти річних у сумі 58160,95 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 95 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2012 року порушено провадження у справі №8/105-12 та призначено останню до розгляду на 08.10.2012 року.

08.10.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 27.08.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який виконав вимоги ухвали суду від 27.08.2012 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. Відповідач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 08.10.2012 року задоволено. В судовому засіданні 08.10.2012 року представникам сторін повідомлено про оголошення перерви до 29.10.2012 року.

29.10.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. В судовому засіданні 29.10.2012 року представникам сторін повідомлено про оголошення перерви до 12.11.2012 року.

12.11.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який заявив клопотання про залучення в якості 3-ї особи Кабінет Міністрів України та просив залишити позов Позивача без розгляду, в задоволенні яких ухвалою суду від 12.11.2012 року відмовлено в повному обсязі, після чого Відповідач дав пояснення, проти позову заперечував і просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 12.11.2012 року.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем та Відповідачем пояснення, матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача та Відповідача, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Крім того, Цивільний кодекс України у ч.ч.1, 2 ст. 712 передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

20.12.2010 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, був укладений договір від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 (далі по тексту: Договір). За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору, Постачальник (Позивач) згідно з цим Договором зобов'язується передати у власність Покупцю (Відповідачу) в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року імпортований природний газ в обсязі до 4964,0 тис. куб. м., а Покупець (Відповідач) зобов'язується прийняти цей газ, оплатити та використовувати виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення і гарячого водопостачання.

Згідно із вимогами п. 3.1. Договору, ціна за 1000 куб. м. газу без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ -2%; - податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами -234,00 грн., крім того ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -1091,00 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -1309,20 (одна тисяча триста дев'ять гривень 20 коп.) гривень. Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 5415724,00 грн. (п'ять мільйонів чотириста п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 00 коп.), крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -6498868,80 грн. (шість мільйонів чотириста дев'яносто вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 80 коп.).

Договір у п.4.1. передбачає, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки ; - подальша оплата проводиться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Також, Договір у п.п. 4.3., 4.4. передбачає, що у платіжних дорученнях Покупець (Відповідач) повинен обов'язково зазначити номер Договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим Договором Постачальник (Позивач) зараховує кошти, що надійшли від Покупця (Відповідача), як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим Договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

28.01.2011 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, укладено Додаткову угоду від 28.01.2011 року за № 1 до Договору від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 (далі за текстом: Додаткова угода - 1).

За умовами п. 1 Додаткової угоди -1, викласти назву Договору у наступній редакції: «Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та горячого водопостачання».

Згідно з п. 6 Додаткової угоди -1, викласти пункт 10.1 Договору у наступній редакції: «10.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками Сторін, діє у частині поставки газу з 01 січня 2011 року і діє до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення».

Відповідно до п. 7 Додаткової угоди -1, решто умов Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

04.04.2011 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, укладено Додаткову угоду від 04.04.2011 року за № 2 до Договору від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 (далі за текстом: Додаткова угода - 2).

За умовами п. 1 Додаткової угоди -2, з 01 квітня 2011 року викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції: «3.1. Ціна за 1000 куб. м. газу становить 815,000 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ -2 %; - податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -259,70 грн., крім того ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -1091,00 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -1309,20 (одна тисяча триста дев'ять гривень 20 коп.) гривень».

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди -2, решта умов Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди -2, дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01 квітня 2011 року, і діє протягом дії Договору.

11.07.2011 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, укладено Додаткову угоду від 11.07.2011 року за № 3 до Договору від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 (далі за текстом: Додаткова угода - 3).

За умовами п. 1 Додаткової угоди -3, з 01 липня 2011 року викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції: «3.1. Ціна за 1000 куб. м. газу становить 790,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ -2 %; - податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -285,00 грн., крім того ПДВ - 20 %. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -1091,00 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -1309,20 (одна тисяча триста дев'ять гривень 20 коп.) гривень».

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди -3, решта умов Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.

Згідно із п. 3 Додаткової угоди -3, дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01 липня 2011 року і діє протягом дії Договору.

30.08.2011 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, укладено Додаткову угоду від 30.08.2011 року за № 4 до Договору від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 (далі за текстом: Додаткова угода - 4).

За умовами п. 1 Додаткової угоди -4, з 06 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року природний газ для надання релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання за цим договором не постачається. Поставка природного газу для надання релігійним установам послуг з опалення та гарячого водопостачання в період з 06 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року буде здійснюватися за окремим договором у зв'язку із набуттям чинності Закону України від 07.07.11 №3609-VI.».

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди -4, решта умов Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

Згідно із п. 4 Додаткової угоди -4, дана додаткова угода поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 06 серпня 2011 року і діє протягом дії Договору.

03.10.2011 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, укладено Додаткову угоду від 03.10.2011 року за № 5 до Договору від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 (далі за текстом: Додаткова угода - 5).

За умовами п. 1 Додаткової угоди -5, вважати Договір від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 припиненим в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011 року.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди -5, дана угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її підписання та скріплення печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01 жовтня 2011 року.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що на виконання вимог Договору в періоди з січня 2011 року по квітень 2011 року включно та з червня 2011 року по вересень 2011 року включно Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України передав, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3529412,07 грн. (три мільйони п'ятсот двадцять дев'ять тисяч чотириста дванадцять гривень 07 коп.), що підтверджено актами передачі-приймання природного газу від 31.01.2011 року, від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року, від 30.04.2011 року, від 30.06.2011 року, від 31.08.2011 року, від 31.08.2011 року, від 30.09.2011 року, які підписані Позивачем та Відповідачем, на виконання вимог п.п.4.5., 6.1. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу, вартості та якості поставленого природного газу з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем поставленого газу у обсягах та вартістю, визначених в цих актах і Договорі, копії яких знаходиться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем акти передачі-приймання природного газу без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність відхилень від нормативів і стандартів природного газу або не згоди з вартістю, якістю та обсягом поставленого Позивачем природного газу свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Актом звірки розрахунків та поясненнями Позивача, які він дав в судовому засіданні 12.11.2012 року, підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 1.1., 4.1., 6.1. Договору частково оплатив поставлений Позивачем природний газ шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Позивача 2171200,00 грн. (два мільйони сто сімдесят одна тисяча двісті гривень 00 коп.), внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем станом на 16.08.2012 року за Договором наявна заборгованість у сумі 1358212,07 грн. (один мільйон триста п'ятдесят вісім тисяч двісті дванадцять гривень 07 коп.).

За таких обставин справи судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 12.11.2012 року будь-яких заяв або претензій щодо строків поставки природного газу, його вартості та якості не надходило. Доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків поставки природного газу або щодо його якості Відповідачем суду не надано.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору поставки природного газу. Відповідачем факти своєчасного та належного здійснення Позивачем поставки природного газу, передбаченого Договором, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 1358212,07 грн. (один мільйон триста п'ятдесят вісім тисяч двісті дванадцять гривень 07 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 16.08.2012 року, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 12.11.2012 року складає 1358212,07 грн. (один мільйон триста п'ятдесят вісім тисяч двісті дванадцять гривень 07 коп.).

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем поставленого Позивачем природного газу за Договором суду не надано.

Станом на 12.11.2012 року основна заборгованість за Договором у сумі 1358212,07 грн. (один мільйон триста п'ятдесят вісім тисяч двісті дванадцять гривень 07 коп.) Відповідачем не погашена.

Суд вивчивши матеріали справи дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за договором від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 у сумі 1358212,07 грн. (один мільйон триста п'ятдесят вісім тисяч двісті дванадцять гривень 07 коп.), в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім основної суми заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 102246,21 грн. (сто дві тисячі двісті сорок шість гривень 21 коп.), інфляційні нарахування у сумі 23515,09 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень 09 коп.), 3-и проценти річних у сумі 58160,95 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 95 коп.).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Договір у п. 7.3.1. передбачає, що у разі порушення Покупцем умов п. 4.1. цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по неповній оплаті поставленого Позивачем природного газу станом на 16.08.2012 року у сумі 1358212,07 грн. (один мільйон триста п'ятдесят вісім тисяч двісті дванадцять гривень 07 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 102246,21 грн. (сто дві тисячі двісті сорок шість гривень 21 коп.), розмір інфляційних нарахувань становить 23515,09 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень 09 коп.) та розмір 3-х процентів річних становить 58160,95 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 95 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору.

Враховуючи несвоєчасну та неповну сплату Відповідачем заборгованості за Договором, керуючись п. 7.3.1. Договору, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 102246,21 грн. (сто дві тисячі двісті сорок шість гривень 21 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 23515,09 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень 09 коп.), 3-х процентів річних у сумі 58160,95 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 95 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, зокрема Договору від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 з Додатковими угодами, актів передачі-приймання природного газу від 31.01.2011 року, від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року, від 30.04.2011 року, від 30.06.2011 року, від 31.08.2011 року, від 31.08.2011 року, від 30.09.2011 року, які підписані Позивачем та Відповідачем, і акту звірки розрахунків, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем по суду не заперечувались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 складає 1542134,32 грн. (один мільйон п'ятсот сорок дві тисячі сто тридцять чотири гривні 32 коп.).

Таким чином, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача заборгованість, що виникла в результаті порушення зобов'язання з оплати поставленого за Договором від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 газу в сумі 1542134,32 грн. (один мільйон п'ятсот сорок дві тисячі сто тридцять чотири гривні 32 коп.), яка включає в себе станом на 16.08.2012 року основний борг у сумі 1358212,07 грн. (один мільйон триста п'ятдесят вісім тисяч двісті дванадцять гривень 07 коп.), пеню у сумі 102246,21 грн. (сто дві тисячі двісті сорок шість гривень 21 коп.), інфляційні нарахування у сумі 23515,09 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень 09 коп.), 3-и проценти річних у сумі 58160,95 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 95 коп.).

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений, в зв'язку з чим вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача на його користь коштів у сумі 1542134,32 грн. (один мільйон п'ятсот сорок дві тисячі сто тридцять чотири гривні 32 коп.), яка включає в себе станом на 16.08.2012 року основний борг у сумі 1358212,07 грн. (один мільйон триста п'ятдесят вісім тисяч двісті дванадцять гривень 07 коп.), пеню у сумі 102246,21 грн. (сто дві тисячі двісті сорок шість гривень 21 коп.), інфляційні нарахування у сумі 23515,09 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень 09 коп.), 3-и проценти річних у сумі 58160,95 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 95 коп.), визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 30843,00 грн. (тридцять тисяч вісімсот сорок три гривні 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 30843,00 грн. (тридцять тисяч вісімсот сорок три гривні 00 коп.), у зв'язку з чим, зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" до комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа», - задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа», ідентифікаційний код: 20598264, місцезнаходження: 08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Івана Мазепи, 33, на користь дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", ідентифікаційний код: 31301827, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, заборгованість за Договором від 20.12.2010 року за № 06/10-2536 ТЕ-17 у вигляді основного боргу у сумі 1358212,07 грн. (один мільйон триста п'ятдесят вісім тисяч двісті дванадцять гривень 07 коп.), пені у сумі 102246,21 грн. (сто дві тисячі двісті сорок шість гривень 21 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 23515,09 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень 09 коп.), 3-х процентів річних у сумі 58160,95 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 95 коп.) та судовий збір у сумі 30843,00 грн. (тридцять тисяч вісімсот сорок три гривні 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 12.11.2012 року