Рішення
від 26.11.2012 по справі 5019/1371/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2012 р. Справа № 5019/1371/12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" м. Рівне

до 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця Яцути Ю.Я. м. Рівне

про звернення стягнення 448337,12 доларів США та 16529грн. 76коп. -пені на предмет іпотеки-ресторан "Ліон", загальною площею 297, 8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 11б, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною 4 444 000грн. 00коп.

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача : Панчук С.В.- за довіреністю б/н від 09.03.2011 року

Слесарчук О.П. - за довіреністю №10200/245 від 17.10.2012р.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої фірми "Саламандер" м. Рівне про звернення стягнення 448387,12 доларів США та 7934грн. 81коп. пені на заставлене майно - ресторан "Ліон", загальною площею 297, 8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 11б, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною 4 444 000грн. 00коп.

При поданні позовної заяви позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ТзОВ ТВФ "Саламандер" м. Рівне.

Ухвалою суду від 23.08.2012р. порушено провадження у справі №5019/1371/12 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 12.09.2012р. Цією ж ухвалою відмовлено у клопотанні позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В ході судового розгляду судом з'ясовано, що державну реєстрацію юридичної особи - ТзОВ ТВФ "Саламандер" (м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 30681671) припинено в результаті її ліквідації за рішенням засновників. Зазначені обставини підтверджуються наданою на вимогу суду (ухвала від 12.09.2012р.) довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.09.2012р.

В судовому засіданні 26.09.2012р. представником позивача заявлено клопотання про заміну відповідача у справі ТзОВ ТВФ "Саламандер" (м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 30681671) належним відповідачем. Розгляд зазначеного клопотання судом відкладався до з'ясування нового власника нерухомого майна - ресторану "Ліон", загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11б.

Ухвалою суду від 26.09.2012р. з метою з'ясування власника об'єкту нерухомості -ресторану "Ліон", загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11б, направлено запит до Рівненського міського бюро технічної інвентаризації щодо надання інформації. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу - підприємця Яцуту Ю.Я. м. Рівне.

15.10.2012р. позивачем, через службу діловодства суду, подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - ресторану "Ліон", загальною площею 297, 8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 11б та заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору. Розгляд поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову, за заявою позивача, судом неодноразово відкладався.

22.10.2012р. на адресу суду від Рівненського міського бюро технічної інвентаризації надійшла інформаційна довідка з Реєстру прав власності нерухомого майна щодо будівлі ресторану "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11б, відповідно до якої власником зазначеного об'єкту нерухомості є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216.

В судовому засіданні 22.10.2012р., з врахуванням того, що суд прийшов до висновку про необхідність залучення нового власника нерухомого майна - ресторану "Ліон" в якості іншого відповідача у справі, судом відмовлено у задоволенні поданого позивачем клопотання про заміну відповідача у справі ТзОВ ТВФ "Саламандер" (м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 30681671) належним відповідачем.

Ухвалою суду від 22.10.2012р. залучено до участі у справі в якості іншого відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216.

Ухвалою суду від 02.11.2012р., задоволено заяву позивача від 15.10.2012р. ( в редакції заяви від 26.10.2012р.) про вжиття заходів забезпечення позову. З метою забезпечення позову накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - ресторан "Ліон", загальною площею 297,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна (вул. Ленінська), 11-б, що належить на праві власності Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" (м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216) та є предметом іпотеки за договором іпотеки № 42/1 від 12.02.2008р., укладеним між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" (м. Рівне, вул. Соборна, 11-б, код ЄДРПОУ 30681671) (Іпотекодавець), посвідченим 12 лютого 2008 року нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським А.І., зареєстрованим в реєстрі за №1059, із усіма додатковими угодами та змінами внесеними до нього; заборонено Комунальному підприємству "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" (м. Рівне, вул. Шевченка, 45, ідентифікаційний код 13973796) вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію/перереєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - ресторан "Ліон", загальною площею 297,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна (вул. Ленінська), 11-б, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" (м. Рівне, вул. Соборна, 11-б, код ЄДРПОУ 23305216).

В судовому засіданні 07.11.2012р. представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд в рахунок погашення зобов'язань фізичної особи-підприємця Яцути Ю.Я. за кредитним договором №42 від 12.02.2008р., які станом на 24.10.2012р. складають 448337,12 доларів США та 16529грн. 76коп. -пені звернути стягнення на предмет іпотеки - ресторан "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11б, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216 на підставі свідоцтва про право власності САЕ №597227 від 12.06.2012р., шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 4444000грн. Також позивач просить суд кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки, перерахувати на рахунки ПАТ "Креді Агріколь Банк" для гривні: рахунок №37395000000122 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" МФО 300614, код ЄДРПОУ 14361575; для доларів США: рахунок №37394000000123 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" МФО 300614, код ЄДРПОУ 14361575. До заяви про збільшення позовних вимог долучено докази надіслання її копії на адресу відповідача -ТзОВ "Ліоніс" та третьої особи -ФОП Яцути Ю.Я.

Заяву про збільшення позовних вимог судом прийнято.

Ухвалою суду від 07.11.2012р. розгляд справи відкладено на 26.11.2012р. та зобов'язано позивача направити на адресу відповідача - ТзОВ "Ліоніс" копію позовної заяви з додатками, докази про що подати в судове засідання; нормативно та документально обгрунтоване пояснення щодо визначення початкової ціни реалізації предмету іпотеки. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу - ТзОВ "Ліоніс" подати в судове засідання письмовий відзив на позов; запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичній особі - підприємцю Яцуті Ю.Я. м. Рівне подати в судове засідання письмову позицію з приводу поданого позову з нормативно-документальним обгрунтуванням і підтвердженням своїх доводів.

15.11.2012р. на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення заяви про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості фізичної особи-підприємця Яцути Ю.Я. за кредитним договором №42 від 12.02.2008р., яка станом на 24.10.2012р. складає 448337,12 доларів США (з яких: 24767,50 доларів США -по простроченому кредиту, 381892,35 доларів США -по залишку за кредитом, 41677,27 доларів США -по прострочених відсотках) та 16529грн. 76коп. пені звернути стягнення на предмет іпотеки - ресторан "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11б та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності САЕ №597227 від 12.06.2012р., шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 4444000грн. Також позивач просить суд кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки, перерахувати на рахунки ПАТ "Креді Агріколь Банк" для гривні: рахунок №37395000000122 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" МФО 300614, код ЄДРПОУ 14361575; для доларів США: рахунок №37394000000123 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" МФО 300614, код ЄДРПОУ 14361575. У поданій заяві позивач посилається на те, що відповідно до ст.23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

В судовому засіданні 26.11.2012р. представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості фізичної особи-підприємця Яцути Ю.Я. за кредитним договором №42 від 12.02.2008р., яка станом на 23.11.2012р. складає 448237,12 доларів США (з яких: 406659,85 доларів США -по простроченому кредиту, 41577,27 доларів США -по прострочених відсотках) та 16529грн. 76коп. пені (з якої 6518грн. 37коп. - пені, нарахованої за період з 16.01.2012р. по 19.07.2012р. по простроченому тілу кредиту, 11011грн. 39коп. - пені, нарахованої за період з 16.02.2012р. по 19.07.2012р. по простроченим відсоткам) звернути стягнення на предмет іпотеки - ресторан "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11б та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності САЕ №597227 від 12.06.2012р., шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 4444000грн. Також позивач просить суд не зазначати рахунки для перерахування коштів від реалізації предмета іпотеки.

Заява про зменшення позовних вимог від 26.11.2012р. не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси та судом приймається.

В судовому засіданні 26.11.2012р. представники позивача підтримують позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 26.11.2012р. В обґрунтування позовних вимог посилаються на неналежне виконання приватним підприємцем Яцутою Ю.Я. взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 42 від 12.09.2008р., порушення ТзОВ ВКФ "Саламандер" умов договору іпотеки №42/1 від 12.02.2008р. Наголошують, що відчуження предмета іпотеки, в порушення вимог підпункту 3 п.4.2 договору іпотеки №42/1 від 12.02.2008р. та приписів Закону України "Про іпотеку" відбулась без відома та згоди банку, як іпотекодержателя. Також звертають увагу суду на те, що про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої фірми "Саламандер", банк повідомлено не було. При цьому відповідно до п.5.3 договору іпотеки №42/1, у випадку припинення діяльності юридичної особи іпотекодавця (реорганізація або ліквідація), іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від того, настав строк виконання зобов'язання чи ні. Наголошують, що дії щодо припинення юридичної особи, відчуження предмета іпотеки без відома та згоди банку свідчать про намір іпотекодавця ухилитись від виконання взятих на себе зобов'язань за договором іпотеки №42/1 від 12.02.2008р.

При цьому представники позивача звертають увагу суду на те, що ненаправлення вимоги про усунення порушення до іпотекодавця чи особи, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду встановленому законом порядку (ч.2 ст.35 Закону України "Про іпотеку". Зазначають, що якщо іпотекодерджатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, він має право звернутись до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до приписів ст.39 Закону України "Про іпотеку". Наголошують, що такої позиції дотримується Верховний суд України у постановах від 22.12.2009р. у справі №14/215, від 26.01.2010р. у справі №38/126-09.

Зауважують, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме кредитним договором №42 від 12.08.2008року про надання кредиту ( зі змінами і доповненнями), копіями валютних меморіальних ордерів, договором іпотеки №42/1 від 20.09.2008 року (зі змінами і доповненнями).

Зважаючи на викладені обставини та наведені правові норми просять суд задовольнити позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 26.11.2012р. в повному обсязі.

Відповідач -ТзОВ ТВФ "Саламандер" м. Рівне про час та місце розгляду справи не повідомлявся, враховуючи наявну у суду інформацію про припинення даного суб'єкта господарювання.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне в судове засідання 26.11.2012р. явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення -ухвали суду від 07.11.2012р. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа - підприємець Яцута Ю.Я. м. Рівне письмової позиції з приводу поданого позову не подав, в судове засідання 26.11.2012р. не з'явився.

Ухвала суду від 07.11.2012р. направлена на адресу фізичної особи -підприємця Яцути Ю.Я. зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців рекомендованим листом, однак повернута до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції " особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК . В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини, належність повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності фізичної особи-підприємця Яцути Ю.Я. та представника відповідача ТзОВ "Ліоніс", відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, ідентифікаційний код 14361575) є юридичною особою.

Згідно п.1.2 статуту Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №1 від 20.01.2011р.), погодженого Національним банком України 14.02.2011р. та зареєстрованого державним реєстратором 21.03.2011р. номер запису 10741050057003546, Акціонерне товариство "Індустріально-Експортний Банк" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Індустріально-Експортний Банк" (рішення загальних зборів акціонерів від 07.08.2009р. протокол №5). Згідно з рішенням загальних зборів банку від 20.01.2011р. (протокол №1) Банк змінив своє найменування з Публічного акціонерного товариства "Індустріально-Експортний Банк" на Публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК".

Публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Індустріально-Експортний Банк".

12.02.2008 р. між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк" (Банк) та фізичною особою-підприємцем Яцутою Ю.Я. (ідентифікаційний код 3063118358) (Позичальник) укладено Кредитний договір №42.

Відповідно до п.1.1 договору Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, у валюті обумовленій у договорі, у розмірі 440000 доларів США (Ліміт кредитування), а Позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором. Строк функціонування кредитної лінії з 12 лютого 2008р. по 11 лютого 2018р.

Згідно п.4.1 договору за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах обумовлених нижче, а саме проценти за користування кредитом (п.4.2), які нараховуються за ставкою 12% річних (із розрахунку 360 днів на рік) (п.4.2.1); сума процентів, що підлягають сплаті нараховується щомісячно на наступний робочий день після закінчення періоду нарахування процентів, в день повного погашення кредиту та в останній робочий день грудня відповідного року на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом станом на кожен день період нарахування процентів і за фактичну календарну кількість днів користування кредитом з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день) (п.4.2.2.).

Пунктом 4.2.3 договору встановлено, що нараховані проценти сплачуються Позичальником у валюті кредиту щомісячно протягом 5 календарних днів після закінчення періоду нарахування процентів в день повного погашення кредиту за минулий період нарахування процентів.

За приписами п.5.1 договору Позичальник зобов'язався повернути кредит частинами відповідно до графіку погашення, що є додатком №1 до договору.

Відповідно до п.6.4 кредитного договору платежі по основній сумі кредиту та процентах за користування кредитом повинні бути здійснені у тій валюті, в якій надано кредит (якщо інше не передбачено договором), з дати валютування не пізніше дати виконання відповідного боргового зобов'язання, встановленого договором.

За умовами п.6.10 кредитного договору (підстава визначення розміру боргових зобов'язань), банк веде облік, що підтверджує суми, які в той чи інший час були надані ним у кредит та мають бути повернені йому згідно з цим договором. Для визначення розміру боргових зобов'язань Позичальника за цим договором, остаточною підставою будуть бухгалтерські облікові дані і рахунки банку. У випадку будь-якої юридичної дії або спору, що виникають у зв'язку з цим договором, довідка банку стосовно записів такого обліку щодо суми, яка має бути сплачена Банку за цим договором, суми, на яку має збільшитися сума, належна до сплати Банку за цим договором, або суми, яка у відповідний момент повинна бути відшкодована банку згідно з даним договором є достатнім підтвердженням існування та розміру відповідних зобов'язань позичальника.

Згідно п.7.1 кредитного договору до негативних обставин серед іншого віднесено: невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за цим договором та/або угодами про забезпечення та/або будь-якими іншими договорами між Банком Позичальником вказані у цьому договорі, та/або будь-якими іншими договорами між Позичальником та третіми особами, та/або будь-яка третя особа реалізує свої права за будь-яким видом забезпечення стосовно будь-яких активів Позичальника або особи з якою укладено угоду про забезпечення (п.1); невиконання або неналежне виконання особою з якою укладено угоду про забезпечення будь-яких зобов'язань за такою угодою (п.2); прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію, припинення підприємницької діяльності Позичальника та/або його поручителів/майнових поручителів, які є сторонами угод про забезпечення; порушення провадження у справі про банкрутство Позичальника та/або його поручителів/майнових поручителів, які є сторонами угод про забезпечення (п.11).

Пунктом 7.2. договору передбачено наслідки виникнення негативних обставин, а саме право банку на дострокове повернення кредиту (п.7.2.2) та дострокове виконання інших зобов'язань перед банком (п.7.2.3).

Пунктом 7.3 договору визначено наслідки невиконання вимоги банку про дострокове повернення кредиту, до яких серед іншого віднесено звернення стягнення на майно, надане банку в забезпечення виконання зобов'язань перед банком.

Пунктом 10.1.1. кредитного договору визначено, що у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з Боргових зобов'язань Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення. Пеня, передбачена цим договором, нараховується Банком у валюті зобов'язання та сплачується Позичальником у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату здійснення відповідного платежу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором в повному обсязі; при цьому Боргові зобов'язання Позичальника перед Банком, а також права Банка стосовно цих боргових зобов'язань (в тому числі право на договірне списання коштів Позичальника) за цим договором, а також угоди про забезпечення залишаються чинними до моменту повного виконання боргових зобов'язань за цим договором.

До кредитного договору складено додаток №1 -Графік погашення суми кредиту.

Кредитний договір та додаток підписано уповноваженим представником Банку, позичальником -фізичною особою підприємцем Яцутою Ю.Я. та скріплено відбитком печатки банку.

На виконання умов кредитного договору №42 від 12.02.2008р. Банком надано Позичальнику кредитні кошти в сумі 440000доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи валютним меморіальним ордером №42 від 12.02.2008р. на суму 300000 доларів США (призначення платежу надання кредиту згідно договору №42 від 12.02.2008р. Яцута Ю.Я.) та валютним меморіальним ордером №42 від 15.02.2008р. на суму 140000 доларів США (призначення платежу надання кредиту згідно договору №42 від 12.02.2008р.).

До матеріалів справи позивачем долучено банківську ліцензію та дозвіл на здійснення валютних операцій (з відповідним додатком), дійсних станом на час видачі кредитних коштів.

12.02.2008р. між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк" (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" м. Рівне, код ЄДРПОУ 30681671, (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки №42/1 (майнова порука), яким забезпечено виконання зобов'язань фізичною особою - підприємцем Яцутою Ю.Я. за кредитним договором №42 від 12.02.2008р.

За умовами п.1.5 договору іпотеки за рахунок предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, а саме: (п.1.5.1) вимоги за кредитним договором включаючи сплату процентів, комісій, неустойки, суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбаченого кредитним договором.

Предметом іпотеки за цим договором є наступне нерухоме майно: належна Іпотекодавцю на праві власності нежила будівля (ресторан "Ліон") будинок 11-б по вул. Соборна у м. Рівне, загальною площею 297,8кв.м. Право власності на нежилу будівлю (ресторан "Ліон") підтверджується рішенням господарського суду Рівненської області від 14.12.2007р. по справі №15/344 та витягом з прав власності на нерухоме майно за номером 17419579, виданого Комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" 18.01.2008р. (п.2.1 та п.2.1.1 договору іпотеки).

Відповідно до п.2.3 договору сторони погоджуються, що станом на дату укладення цього договору заставна вартість предмету іпотеки становить 4447910грн., що за курсом НБУ на день видачі кредиту становить 880774,26 доларів США. При цьому для розрахунку заставної вартості використовують ринкову вартість об'єктів нерухомості згідно даних висновку про вартість майна від 21.01.2008р., фірма ТзОВ "Нікос. Оціночна компанія", сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №5847/07 від 02.07.2007р.

Пунктом 3.2 договору іпотеки передбачено, що одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору, нотаріус накладає, згідно з чинним законодавством України, заборону відчуження предмету іпотеки. Така заборона відчуження зберігає чинність протягом всього строку цього договору і знімається лише після надання Іпотекодержателем нотаріусу та/або Іпотекодавцеві письмового підтвердження про повне задоволення всіх забезпечених вимог та/або про припинення Кредитного договору чи цього договору.

Пунктом 4.2 договору іпотеки у підпункті 3 встановлено обов'язок Іпотекодавця без отримання попередньої письмової згоди Іпотекодержателя не відчужувати та іншим чином не передавати будь-якій третій особі у власність, оренду чи будь-яке інше використання предмет іпотеки (чи будь-яку його частину).

Згідно п.5.3 договору іпотеки, Іпотекодержатель має право вимагати задоволення забезпечених вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором щодо сплати кредитних коштів, нарахованих відсотків, можливої пені за даним договором іпотеки повністю та,або у тій чи іншій його частині. У випадку припинення діяльності юридичної особи Іпотекодавця (реорганізація або ліквідація), Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від того, настав строк виконання зобов'язання чи ні. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду (1); виконавчого напису нотаріуса (2); сторони беззаперечно та безвідклично погодились, що цей договір вважається дорученням на продаж від імені Іпотекодержателя предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, та/або договором про задоволення вимог Іпотекодержателя згідно із ст.36, 37, 38, 39 Закону України "Про іпотеку" (3). Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки в межах передбачених ст.5.3 договору.

Договір іпотеки підписано уповноваженими представниками, скріплено відбитком печатки та посвідчено нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу -Круліковським А.І. У посвідчувальному написі нотаріуса зазначено, що повноваження на підписання договору, правоздатність та дієздатність сторін перевірено.

25.12.2008р. між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк" (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" м. Рівне, код ЄДРПОУ 30681671 (Іпотекодавець) укладено додаткову угоду №1 до договору іпотеки з майновим поручителем №42/1, якою п.2.3 договору іпотеки викладено в новій редакції: "не обмежуючи будь-яких парав Іпотекодержателя за цим договором, сторони погоджуються, що станом на дату укладення цього договору заставна вартість предмета іпотеки становить 4444000грн. 00коп."

Додаткову угоду №1 до договору іпотеки №42/1 від 12.02.2008р. підписано уповноваженими представниками, скріплено відбитком печатки та посвідчено нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу -Круліковським А.І. У посвідчувальному написі нотаріуса зазначено, що правоздатність та дієздатність сторін, повноваження представників на підписання договору перевірено.

Додатковою угодою №2, договором про внесення змін та доповнень №3 від 07.06.2010р., договором про внесення змін та доповнень №3 від 15.07.2011р. вносились зміни до п.1.1 договору іпотеки з майновим поручителем №42/1 від 12.02.2008р., які стосувались змін у розмірі процентної ставки та строків оплати.

07.06.2012р. між ПАТ "Індустріально-Експортний Банк" (Банк) та фізичною особою-підприємцем Яцутою Ю.Я. (ідентифікаційний код 3063118358) (Позичальник) укладено договір про внесення змін та доповнень №3 до кредитного договору №42 від 12.02.2008р.

Зазначеним договором про внесення змін, серед інших змін до умов договору, сторони виклали п.4.2.1 кредитного договору в наступній редакції: "За користування кредитом Позичальник сплачує щомісячно процентну винагороду за користування кредитом, а саме: 4.2.1.1 за період з 07.06.2010р. до 06.06.2011р. включно за ставкою 10% річних; 4.2.1.2 починаючи з 07.06.2011р. проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 13% річних."

Угода є невід'ємною частиною кредитного договору (п.18 договору про внесення змін).

До договору про внесення змін №3 від 07.06.2010р. складено додаток №1 -Графік погашення та додаток №2.

Договір про внесення змін від 07.06.2010р. та додатки №1 та №2 підписано уповноваженим представником Банку, позичальником -фізичною особою підприємцем Яцутою Ю.Я. та скріплено відбитком печатки банку.

15.07.2011р. між ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (Банк) та фізичною особою-підприємцем Яцутою Ю.Я. (ідентифікаційний код 3063118358) (Позичальник) укладено договір про внесення змін та доповнень №4 до кредитного договору №42 від 12.02.2008р.

Зазначеним договором про внесення змін, серед інших змін до умов договору, сторони виклали п.4.2.1 кредитного договору в наступній редакції: "За користування кредитом Позичальник сплачує щомісячно процентну винагороду за користування кредитом, а саме: 4.2.1.1 за період з 15.07.2011р. до 14.07.2012р. включно за ставкою 10% річних; 4.2.1.2 починаючи з 15.07.2012р. проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 13% річних".

Угода є невід'ємною частиною кредитного договору (п.18 договору про внесення змін).

До договору про внесення змін №4 від 15.07.2011р. складено додаток №1 -Графік погашення та додаток №2.

Договір про внесення змін та доповнень №4 від 15.07.2011р. та додатки №1 та №2 підписано уповноваженим представником Банку, позичальником -фізичною особою підприємцем Яцутою Ю.Я. та скріплено відбитком печатки банку.

Станом на 23.11.2012року заборгованість фізичної особи -підприємця Яцути Ю.Я. по кредитному договору №42 від 12.02.2008р. становить 448237,12 доларів США (з яких: 406659,85 доларів США -по простроченому кредиту, 41577,27 доларів США -по прострочених відсотках). Зазначена сума заборгованості підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою банку від 26.11.2012р. №1515, яка відповідно до п.6.10 кредитного договору є достатнім підтвердженням існування та розміру відповідних зобов'язань позичальника.

За порушення термінів виконання зобов'язань по сплаті кредиту, позивачем відповідно до п.10.1.1. кредитного договору нараховано 16529грн. 76коп. пені (з якої 6518грн. 37коп. -пені, нарахованої за період з 16.01.2012р. по 19.07.2012р. по простроченому тілу кредиту, 11011грн. 39коп. - пені, нарахованої за період з 16.02.2012р. по 19.07.2012р. по простроченим відсоткам). Заявлені до стягнення суми пені підтверджуються наданими банком розрахунками.

Заявлена до стягнення пеня, відповідно до п.10.1.1 кредитного договору, визначена у національній валюті України.

При цьому судом враховується, що станом на час розгляду справи нарахована за порушення грошових зобов'язань пеня є більшою ніж та, що заявлена до стягнення з відповідача, що підтверджується довідкою банку від 26.11.2012р. №1515.

В матеріалах справи наявні вимоги про дострокове повернення кредиту від 15.05.2012р. адресовані Яцуті Ю.Я. (повернута за закінченням терміну зберігання 19.06.2012р.) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Саламандер" (отримано 18.05.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.09.2012р. державну реєстрацію юридичної особи - ТзОВ ТВФ "Саламандер" (м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 30681671) 17.08.2012р. припинено в результаті її ліквідації за рішенням засновників.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, наданої на вимогу суду (ухвала від 15.10.2012р.) комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" станом на 22.10.2012р. власником нерухомого майна -ресторану "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11-б, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216 (свідоцтво про право власності САЕ №597227).

При цьому з пояснень представників позивача вбачається, що іпотекодавець за договором іпотеки №42/1 від 12.02.2008р. не поставив до відома та не отримав згоди позивача, як іпотекодержателя за зазначеним договором іпотеки щодо відчуження предмету іпотеки - будівлі ресторану "Ліон" загальною площею 2978кв.м., яка знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11-б.

Згідно довідки ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" №1534 від 26.11.2012р. станом на 23.11.2012р. відсутні будь-які судові рішення про стягнення заборгованості з фізичної особи - підприємця Яцути Ю.Я. за кредитним договором №42 від 12.02.2008р., договорами поруки №42/1/1 від 12.02.2008р. (із змінами і доповненнями) та №42/1/2 від 12.02.2008р. (із змінами і доповненнями).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача, оцінюючи їх у сукупності судом до уваги приймається наступне:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України ).

Правовідносини сторін спору виникли у зв'язку з укладенням кредитного договору №42 від 12.02.2008р. та договору іпотеки №42/1 від 12.02.2008р. у забезпечення виконання кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 , 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 Цивільного кодексу України , якщо інше не встановлено параграфом 2 "Кредит" і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме розрахунками, виписками по банківському рахунку позичальника, довідкою банку від 26.11.2012р. №1515 (відповідно до п.6.10 кредитного договору є достатнім підтвердженням існування та розміру відповідних зобов'язань позичальника) підтверджується заборгованість фізичної особи підприємця Яцути Ю.Я. за кредитним договором №42 від 12.02.2008р., яка станом на 23.11.2012р. складає 448237,12 доларів США (з яких: 406659,85 доларів США -по простроченому кредиту, 41577,27 доларів США -по простроченим відсоткам).

Відповідно до ч. 1ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором заходів відповідальності (ст. 611 ЦК України ).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 , ч. 1 ст. 216 ГК України , порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що позичальником допущено порушення умов кредитного договору (з відповідними змінами та доповненнями в цій частині) стосовно строків та розмірів погашення кредитних коштів.

Пунктом 10.1.1. кредитного договору №42 від 12.02.2008р. сторони встановили, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення. Пеня, передбачена цим договором, нараховується банком у валюті зобов'язання та сплачується позичальником у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату здійснення відповідного платежу.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 Господарського кодексу України : у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України , нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною другої статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи допущені позичальником порушення щодо строків та розмірів виконання грошових зобов'язань по кредитному договору №42 від 12.02.2008р. (із змінами та доповненнями), зважаючи на наведені вище правові норми та приписи п.10.1.1. кредитного договору №42 від 12.02.2008р. суд вважає правомірним нарахування позивачем пені в сумі 16529грн. 76коп. (з якої 6518грн. 37коп. -пені, нарахованої за період з 16.01.2012р. по 19.07.2012р. по простроченому тілу кредиту, 11011грн. 39коп. -пені, нарахованої за період з 16.02.2012р. по 19.07.2012р. по простроченим відсоткам).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено доказів погашення заборгованості позичальника, не надано контррозрахунків або спростувань розрахункам, представлених позивачем.

Стаття 548 Цивільного кодексу України встановлює загальні умови забезпечення виконання зобов'язання.

Так, ч. 1 вказаної статті встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно ч. 1 зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 572 ЦК України , іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи 12.02.2008р. між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк" (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" м. Рівне, код ЄДРПОУ 30681671, (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки №42/1 (майнова порука), яким забезпечено виконання зобов'язань фізичною особою - підприємцем Яцутою Ю.Я. за кредитним договором №42 від 12.02.2008р.

Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

В силу ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Заборона відчуження предмету іпотеки іпотекодавцем без отримання попередньої письмової згоди Іпотекодержателя передбачена і умовами договору іпотеки (п.4.2).

Як вбачається із договору іпотеки №42/1 від 12.02.208р. останній укладено між позивачем (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" м. Рівне, код ЄДРПОУ 30681671, (Іпотекодавець). Предметом іпотеки за даним договором є нерухоме майно: належна Іпотекодавцю на праві власності нежила будівля (ресторан "Ліон") будинок 11-б по вул. Соборна у м. Рівне, загальною площею 297,8кв.м. Право власності на нежилу будівлю (ресторан "Ліон") підтверджується рішенням господарського суду Рівненської області від 14.12.2007р. по справі №15/344 та витягом з прав власності на нерухоме майно за номером 17419579, виданого Комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" 18.01.2008р. (п.2.1 та п.2.1.1 договору іпотеки).

В ході розгляду справи судом з'ясовано, що 17.08.2012р. припинено державну реєстрацію юридичної особи - ТзОВ ТВФ "Саламандер" (м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 30681671) в результаті її ліквідації за рішенням засновників.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно -будівлю ресторану "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11-б, у період з 11.01.2008р. по 12.06.2012р. власники зазначеного нерухомого майна неодноразово змінювались. Станом на 22.10.2012р. власником нерухомого майна -ресторану "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11-б, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216.

При цьому в судовому засіданні представники позивача наголошували, що іпотекодавець за договором іпотеки №42/1 від 12.02.2008р. не поставив до відома та не отримав згоди позивача, як Іпотекодержателя щодо відчуження предмету іпотеки - ресторану "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11-б.

За змістом ст.23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Доказів письмового повідомлення Іпотекодавцем Іпотекодержателя про відчуження предмету іпотеки, доказів письмового погодження Іпотекодержателем зазначених дій Іпотекодавця матеріали справи не містять. При цьому доказів в спростування зазначених обставин відповідачем також не надано.

За змістом ст.23 Закону України "Про іпотеку" правовий режим майна, що знаходиться в іпотеці не змінюється незалежно від кількості правочинів, за якими право власності переходило до інших набувачів такого права. З огляду на що, до нового власника предмета іпотеки переходять всі права і обов'язки іпотекодавця за іпотечним договором у томі обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Отже захист права власності на предмет іпотеки новим власником, який набув таке право в період дії заборони на відчуження майна, обмежується спеціальним правовим режимом набутого ним у власність предмета іпотеки, що полягає у одночасному набутті новим власником з правом на таке майно й усієї сукупності прав та обов'язків іпотекодавця.

Враховуючи викладені обставини щодо зміни власника предмета іпотеки, ухвалою від 22.10.2012р. судом залучено до участі у справі в якості іншого відповідача нового власника ресторану "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11б -Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліоніс»м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону .

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України ).

Судом встановлено, що сторони договору іпотеки №42/1 від 12.02.2008р. у п. 5.3. погодили право іпотекодержателя на задоволення забезпечених вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором щодо сплати кредитних коштів, нарахованих відсотків, можливої пені за даним договором іпотеки повністю та,або у тій чи іншій його частині. У випадку припинення діяльності юридичної особи Іпотекодавця (реорганізація або ліквідація), Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від того, настав строк виконання зобов'язання чи ні.

При цьому сторони погодили право іпотекодержателя на свій розсуд обирати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах передбачених ст.5.3 договору, а саме на підставі: рішення суду (1); виконавчого напису нотаріуса (2); сторони беззаперечно та безвідклично погодились, що цей договір вважається дорученням на продаж від імені Іпотекодержателя предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, та/або договором про задоволення вимог Іпотекодержателя згідно із ст.36, 37, 38, 39 Закону України "Про іпотеку" (3).

В судовому засіданні представники позивача наполягають на задоволенні зменшених позовних вимог в редакції заяви про зменшення від 26.11.2012р. до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне.

Враховуючи те, що станом на час розгляду справи в суді державну реєстрацію юридичної особи - ТзОВ ТВФ "Саламандер" (м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 30681671) припинено в результаті її ліквідації за рішенням засновників, провадження у справі до ТзОВ ТВФ "Саламандер" (м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 30681671) підлягає припинення на підставі п.6 ст.80 ГПК України у зв'язку з припиненням діяльності суб'єкта господарювання.

Зважаючи на наведені правові приписи, враховуючи з'ясовані під час розгляду справи обставини суд вважає правомірним пред'явлення позивачем вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки до нового власника майна - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне.

Стосовно валюти виконання зобов'язання, судом до уваги приймається таке:

Статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць в іноземній валюті.

Відповідно до ст.192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю ".

Відповідно до ст.5 Декрету №15-93 операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 цього ж Декрету .

З огляду на це уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Статтею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті, як у даному випадку. При цьому в матеріалах справи наявні банківська ліцензія та дозвіл на здійснення валютних операцій (з відповідним додатком), дійсних станом на час видачі кредитних коштів, а також генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій (з додатком до генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій), банківська ліцензія, дозвіл (з відповідним додатком) на здійснення валютних операцій, дійсних станом на час розгляду справи.

З огляду на те, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Також суд зважає на п.10.1.1 кредитного договору, яким визначено, що пеня, передбачена цим договором, нараховується Банком у валюті зобов'язання та сплачується Позичальником у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату здійснення відповідного платежу.

Щодо ненаправлення позивачем вимоги про усунення порушення на адресу ТзОВ "Ліоніс" судом враховується, що згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону .

Частиною 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що положення частини 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Тобто, якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 Закону України "Про іпотеку" .

Положеннями ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.01.2010 року у справі № 38/126-09 та від 22.12.2009 року у справі № 14/215, постановах Вищого господарського суду України №22/472 від 01.11.2012р., №19/148 від 08.10.2012р.

За таких обставин суд вважає, що іпотекодержатель, в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" , не позбавлений права звернення до суду за захистом свого права без позасудового врегулювання спору.

Суд звертає увагу на те, позивач просить суд початкову ціну продажу предмету договору іпотеки від 12.02.2008р., а саме: будівлі ресторану "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11б та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216 на праві власності, встановити у розмірі 4444000грн., яка погоджена сторонами договору іпотеки №42/1 від 12.02.2008р. у п. 2.3 -оцінка предмета іпотеки (зі змінами в редакції додаткової угоди №1 від 25.12.2008р.)

При цьому суд зважає на те, що для розрахунку оцінки предмета іпотеки, сторонами використано ринкову вартість об'єктів нерухомості згідно даних висновку про вартість майна від 21.01.2008р. , фірма ТзОВ "Нікос. Оціночна компанія", сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №5847/07 від 02.07.2007р.

Крім того, судом враховується, що відповідно до ст.43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Визначена сторонами в п.2.3 договору іпотеки №42/1 від 12.02.2008р. вартість предмета іпотеки в сумі 4444000грн. є більшою ніж 90% вартості визначеної згідно даних висновку про вартість майна від 21.01.2008р., фірма ТзОВ "Нікос. Оціночна компанія", сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №5847/07 від 02.07.2007р.

Також суд зважає на те, що представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне жодного разу в судові засіданні не з'явився, доводів щодо спростування або погодження визначеної сторонами у договорі іпотеки №42/1 від 12.02.2008р. оцінки предмету іпотеки не висловив, клопотань про призначення оцінки вартості нерухомого майна - предмета іпотеки суду не подавав.

Згідно частини 5 статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону ; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати: у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) - дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку" .

Позивач просить суд встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, що узгоджується з нормами ст.39 Закону України "Про іпотеку" та не суперечить умовам договору іпотеки №42/1 від 12.02.2008р., яким передбачено право Іпотекодержателя на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи наведені правові норми, встановлені в ході судового розгляду обставини справи, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 26.11.2012р. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" м. Рівне підлягає припиненню на підставі п.6 ст.80 ГПК України, у зв'язку з припиненням діяльності суб'єкта господарювання.

Зважаючи на наведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця Яцути Ю.Я. м. Рівне про звернення стягнення 448237,12 доларів США (з яких: 406659,85 доларів США - по простроченому кредиту, 41577,27 доларів США - по простроченим відсоткам) та 16529грн. 76коп. - пені (з якої: 6518грн. 37коп. - пені по простроченому тілу кредиту, 11011грн. 39коп. - пені по простроченим відсоткам) на предмет іпотеки-ресторан "Ліон", загальною площею 297, 8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 11б, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною 4 444 000грн. 00коп. підлягають частковому задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору в розмірі 65989грн. 50коп. (з якого 64380грн. -за подачу позовної заяви, 1609грн. 50коп. -за подачу заяви про вжиття заходів забезпечення позову) покладаються на відповідача -ТзОВ "Ліоніс" м. Рівне.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 35, 44, 49, п.6 ст.80, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця Яцути Ю.Я. м. Рівне про звернення стягнення 448237,12 доларів США (з яких: 406659,85 доларів США - по простроченому кредиту, 41577,27 доларів США -по простроченим відсоткам) та 16529грн. 76коп. -пені (з якої: 6518грн. 37коп. -пені по простроченому тілу кредиту, 11011грн. 39коп. -пені по простроченим відсоткам) на предмет іпотеки-ресторан "Ліон", загальною площею 297, 8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 11б, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною 4 444 000грн. 00коп. задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості фізичної особи - підприємця Яцути Юрія Яковича (м. Рівне, вул. Гагаріна, 14, кв.24) перед Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" (м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, ідентифікаційний код 14361575) за кредитним договором №42 від 12.02.2008р. (із змінами і доповненнями), яка станом на 23.11.2012р. складає 448237,12 доларів США (чотириста сорок вісім тисяч двісті тридцять сім доларів США 12 центів) (з яких: 406659,85 доларів США (чотириста шість тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять доларів США 85 центів) - по простроченому кредиту, 41577,27 доларів США (сорок одна тисяча п'ятсот сімдесят сім доларів США 27 центів) - по простроченим відсоткам) та 16529грн. 76коп. (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять гривень 76коп.) - пені (з якої: 6518грн. 37коп. (шість тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 37коп.) - пені по простроченому тілу кредиту, 11011грн. 39коп. (одинадцять тисяч одинадцять гривень 39коп.) - пені по простроченим відсоткам) звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №42/1 від 12.02.2008 року, укладеним між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк" (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" м. Рівне (Іпотекодавець) та посвідченим нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським А.І. (реєстровий № 1059), а саме: будівлю ресторану "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11б та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216 на праві власності (свідоцтво про право власності САЕ №597227).

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - будівлі ресторану "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11-б шляхом проведення прилюдних торгів.

Визначити початкову ціну предмета іпотеки - будівлі ресторану "Ліон" загальною площею 297,8кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11-б для її подальшої реалізації в сумі 4444000 гривень, яка погоджена позивачем і ТзОВ ТВФ "Саламандер" при укладенні договору іпотеки №42/1 від 12.02.2008року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" (м. Рівне, вул. Соборна, 11б, код ЄДРПОУ 23305216) на користь Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, ідентифікаційний код 14361575) 65989грн. 50коп. (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 50коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" м. Рівне припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.2012р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4);

3 - третій особі рекомендованим ( м. Рівне, вул. Гагаріна, 14, кв. 24)

4 - відповідачу ТзОВ "Ліоніс" рекомендованим (м. Рівне, вул. Соборна, 11б).

СудГосподарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення26.11.2012
Оприлюднено29.11.2012
Номер документу27695579
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5019/1371/12

Ухвала від 15.10.2012

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Кочергіна В.О.

Судовий наказ від 28.10.2013

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Кочергіна В.О.

Ухвала від 23.08.2012

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Кочергіна В.О.

Судовий наказ від 28.10.2013

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Кочергіна В.О.

Ухвала від 07.11.2012

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Кочергіна В.О.

Ухвала від 22.10.2012

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Кочергіна В.О.

Ухвала від 26.09.2012

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Кочергіна В.О.

Ухвала від 12.09.2012

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Кочергіна В.О.

Ухвала від 08.08.2013

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Мамченко Ю.А.

Ухвала від 18.09.2013

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Мамченко Ю.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні