Постанова

від 27.11.2012 по справі 5009/2459/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.11.2012 р. справа №5009/2459/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Гези Т.Д., Кододова О.В. За участю представників сторін прокурорРусланова Г.М. від скаржникане з'явився від кредитора не з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Прокурора Хортицького району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.09.2012 року у справі№ 5009/2459/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промисловий комплекс «Співдружність», м. Дніпропетровськ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод», м. Запоріжжя пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2012 року за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промисловий комплекс «Співдружність», м. Дніпропетровськ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод», м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №5009/2459/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 12.07.2012 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод», м. Запоріжжя визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено -арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.

Ухвалою від 17.09.2012 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод»та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором було надано звіт та ліквідаційний баланс, за результатами якого у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї діяльності. Вимоги залишились не погашеними у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, прокурор Запорізької області звернувся в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Хортицькому районі м. Запоріжжя до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.09.2012 року у справі №5009/2459/12, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження у справі за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено незаконно, оскільки мали місце порушення на всіх стадіях розгляду справи про банкрутство, а саме, вказує на відсутність у матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого провадження із зазначенням дати відкриття, у зв'язку з чим неможна встановити коли було відрито виконавче провадження до дати зміни місцезнаходження боржника чи після. Також, зазначає що ініціюючим кредитором не було надано суду доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, а саме: довідку реєструю чого органу про відсутність боржника за його місцезнаходженням, відсутні докази про проведення державним виконавцем встановлених законом про виконавче провадження заходів, щодо розшуку боржника -юридичної особи та майна, на яке може бути звернуто стягнення за попереднім місцезнаходженням боржника, так само як і інформація від фінансових органів, митних та інших контролюючих органів, яка підтверджує відсутність господарської діяльності з моменту подання останньої звітності. До того ж, скаржник вважає, що господарським судом не надано оцінки відсутності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням.

Крім того, апелянт посилався на порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»і при проведенні ліквідаційної процедури. Зокрема, вказував на те, що у матеріалах справи не міститься доказів відсутності коштів на розрахункових рахунках боржника, ліквідатором не з'ясовано наявність податкового боргу та боргу можливих контрагентів за попереднім місцезнаходженням.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2012 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції -скасувати, провадження по справ -припинити.

Представники Державної податкової інспекції в Хортицькому районі м. Запоріжжя, кредитора та боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Враховуючи те, що при розгляді справи суду слід перевірити підстави внесення та наявність такого запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено 03.07.11р. за заявою ТОВ «Консоль М». Заява мотивована неспроможністю боржника погасити заборгованість в розмірі 14949,60 грн., що підтверджується виконавчим написом нотаріуса на векселі. Також вказував на те, що органами ВДВС ліквідного нерухомого та рухомого майна за боржником не виявлено.

На підтвердження факту відсутності боржника за юридичною адресою, ініціюючий кредитор посилається на відмітку в ЄДРПОУ про стан припинення господарської діяльності ТОВ «ЗМ ТБ «НЛЗ».

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод», м. Запоріжжя визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено -арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.

Зазначена постанова мотивована тим, що безспірні вимоги кредитора підтверджено виконавчим написом нотаріуса №4541 від 30.12.2012р., а також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговельний будинок «Нововолинський ливарний завод»підприємницьку чи іншу діяльність не здійснює.

Однак, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Запорізької області при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом належним чином не перевірив належність та допустимість доказів, які б підтверджували документально факт відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення підприємницької діяльності з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зареєстровані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст. 19).

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

Як видно із доданої до апеляційної скарги довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, станом на 12.10.2012р., 29.06.2011р. було внесено до ЄДР рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи; 22.08.2011р. внесено інформацію щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу. Однак, 12.12.2011р. було внесено рішення засновників про відміну власного рішення щодо припинення юридичної особи.

До того ж, як видно із цієї ж довідки 11.01.2012р. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий дім Нововолинський ливарний завод»вже порушувалась справа про банкрутство та 19.06.2012р. провадження у справі було припинено.

Також, до апеляційної скарги була додана постанова Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. про скасування постанови господарського суду Запорізької області від 14.02.2012р. у справі №5009/19/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий дім Нововолинський ливарний завод»з підстав відсутності доказів на підтвердження відсутності боржника за місцезнаходженням та не надання достатніх доказів відсутності платоспроможності боржника.

Проте, до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Залізмашбуд -Торговий дім НЛЗ" ініціюючим кредитором не було, взагалі додано доказів на підтвердження стану юридичної особи -боржника. Довідка з ЄДР була надана лише при апеляційному оскарженні прокурором Хортицького району Запорізької області.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, 13.12.2011 року ТОВ «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод»переданий ТОВ «Аграрно-промисловий комплекс «Співдружність»простий вексель серія АА №1991288 на суму 14949,60 грн. із строком оплати за пред'явленням, який, був опротестований в неплатежі та вчинений виконавчий напис нотаріуса 31.12.2011 року. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ. Державним виконавцем повернутий виконавчий документ у зв'язку з тим, що в результаті проведених державним виконавцем виконавчих дій місцезнаходження боржника не виявлено, рухомого, нерухомого та іншого майна за боржником не зареєстровано.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Аналізуючи вищевказану норму та в силу наданих законом повноважень державному виконавцю суд виходить з того, що обов'язком державного виконавця є здійснення комплексу дій з примусового виконання, до якого відноситься й розшук майна, а не встановлення фактів знаходження або відсутність за юридичною адресою боржника.

Доказів про проведення державним виконавцем встановлених Законом про виконавче провадження заходів щодо розшуку боржника -юридичної особи та майна боржника, на які може бути звернене стягнення, ініціюючим кредитором до матеріалів справи не додано.

Зазначені обставини є грубим порушенням Закону України «Про виконавче провадження», проте суд першої інстанції не звернув будь-якої уваги на вищезазначені обставини.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що жодна з ознак, які є підставою в силу ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отримання статусу суб'єкту як відсутнього боржника не підтверджено матеріалами справи та фактичними обставинами.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що на момент порушення провадження у справі ініціюючий кредитор не надав суду доказів відсутності за місцезнаходженням, доказів відсутності підприємницької діяльності, припинення підприємницької діяльності провадження у справі про банкрутство ТОВ «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод»за спрощеною процедурою було порушено необґрунтовано, а тому визнання боржника банкрутом за відсутності належних доказів на підтвердження підстав передбачених статтею 52 Закону згідно постанови суду від 12.07.2012 року є незаконним.

Згідно ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Частиною 5 статті 52 Закону передбачено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника , які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами банкрута.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів (ч. 1 ст. 32 Закону).

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (запис 14), яка була додана прокурором до апеляційної скарги, місцезнаходження ТОВ "Залізмашбуд -Торговий дім НЛЗ" вказано адресу: 51900, Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, Заводський район, вул.Кірова, буд.12, та відповідно до запису 15 12.12.2011 року місцезнаходження ТОВ "Залізмашбуд -Торговий дім НЛЗ" змінено на адресу: 69000, Запорізька область, м.Запоріжжя, Хортицький район, вул.Новгородська, буд.15.

З наведеного вбачається, що боржник змінював своє місцезнаходження і попереднє місцезнаходження боржника до 12.12.2011р. було в м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області.

Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним були направлені запити до можливих кредиторів у м. Запоріжжі.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення ліквідатором відповідних запитів з метою виявлення потенційних кредиторів за попереднім місцезнаходженням -в м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області.

При зміні місцезнаходження банкрута на м. Запоріжжя на обліку у всіх контролюючих державних органах за новим місцем знаходження боржник не був зареєстрований, тому відповіді цих органів є недостатніми для з'ясування обставин наявності або відсутності боргу по страховим внескам та іншим обов'язковим платежам. Здійснення боржником підприємницької діяльності саме у м. Києві підтверджується цими матеріалами справи. Але ліквідатор в порушення ч. 5 ст. 52 Закону не повідомив всі державні контролюючи органи м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області за місцем фактичної підприємницької діяльності про банкрутство ТОВ "Залізмашбуд -Торговий дім НЛЗ", не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати обов'язкових та інших платежів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що безпосередньо ліквідатором досліджувались місцезнаходження банкрута в м. Запоріжжя та попереднє місцезнаходження банкрута в м.Дніпродзержинськ з метою виявлення та отримання від посадових осіб банкрута бухгалтерської та іншої документації, печатки і штампа, матеріальних та інших цінностей банкрута.

Недоліки ліквідаційної процедури та невідповідність її вимогам закону, на яких наполягає прокурор, оскаржуючи ухвалу від 17.09.12р, суд апеляційної інстанції не враховує по даній справі, оскільки в разі визнання всієї процедури банкрутства незаконною, доводи що стосуються ухвали про затвердження ліквідаційного балансу та звіту не мають вже суттєвого значення.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи немає жодних доказів, які б підтверджували неплатоспроможність боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод», м. Запоріжжя та відсутність його за місцезнаходженням. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом на підставі ст.52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з наявністю ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, є такими, що не відповідають нормам законодавства про банкрутство.

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши доказів щодо наявності тих підстав, на які посилався скаржник, а за таких обставин здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Крім того, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За таких обставин, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та ухвалу про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі, суд першої інстанції належно не встановив, що кредитором не був дотриманий порядок ліквідації банкрута, передбачений Цивільним, Господарським та Податковим кодексами України, оскільки останній не надав господарському суду належних і допустимих доказів відсутності боржника за місцезнаходження.

У випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону та відсутності підстав для порушення справи про банкрутство, суд має припинити провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підставою для скасування оскаржуваної ухвали є п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі №5009/2459/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод», м. Запоріжжя підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокурора Хортицького району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.09.2012 року у справі №5009/2459/12 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.09.2012 року у справі №5009/2459/12 про банкрутство - скасувати.

Провадження у справі №5009/2459/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод», м. Запоріжжя - припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод», м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування -«Торговий будинок «Нововолинський ливарний завод», м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 34594698).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Т.Д. Геза

О.В. Кододова