Постанова

від 27.11.2012 по справі 13б/5014/2076/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.11.2012 р. справа №13б/5014/2076/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Геза Т.Д., Кододова О.В. За участю представників сторін від скаржникане з'явився від боржника Пономаренко С.В. -за довіреністю розглянувши апеляційну скаргуЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державна податкова служба на постанову господарського суду Луганської області від 17.09.2012 року у справі№13б/5014/2076/2012 (суддя Яресько Б.В.) за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой», м. Луганськ провизнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.08.2012р. за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой», м. Луганськ порушена справа про банкрутство №13б/5014/2076/2012.

Постановою господарського суду Луганської області від 17.09.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой», м. Луганськ визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії -Таран Ігоря Еммануїловича.

Постанова суду мотивована тим, що боржник не має достатніх активів та грошових коштів, достатніх для погашення кредиторської заборгованості.

Не погодившись з прийнятою постановою суду першої інстанції, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську Луганської області Державна податкова служба подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 17.09.2012 року по справі №13б/5014/2076/2012 та припинити провадження у справі.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначивши, що ліквідація ТОВ «Луганськ-Новострой»сприяє підприємству ухилитись від проведення перевірки фінансово-господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства України та уникнення від відповідальності за господарську діяльність підприємства. Також, скаржником зазначено, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання про зупинення провадження у справі до проведення перевірки ТОВ «Луганськ-Новострой».

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. вказана скарга була прийнята до провадження.

31.10.2012р. від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой», м. Луганськ надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Луганської області без змін.

У судове засідання з'явився представник боржника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

В судове засідання не з'явились представники скаржника.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

16.08.2012р. до господарського суду Луганської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой» із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статей 6, 7, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Заява про порушення провадження у справі про банкрутство обґрунтована тим, що 19.01.2012р. загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой»прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом ліквідації та призначення ліквідаційної комісії. Головою ліквідаційної комісії обрано Таран І.Е. За результатами проведених інвентаризації, встановлена кредиторська заборгованість перед бюджетом, що не заперечується боржником та складає 393264,00тис. грн., яка виникла на підставі акту перевірки №234/23-34579423 від 27.02.2012р. Також, ліквідаційна комісія ТОВ «Луганськ-Новострой»за результатами проведеної інвентаризації дійшла висновку, що ТОВ «Луганськ-Новострой»неспроможне виконати свої зобов'язання перед кредитором в повному обсязі через відсутність відповідних підтверджуючих джерел, за рахунок яких вони могли б виконуватись.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 16.08.2012р. було порушено провадження у справі №13б/5014/2076/2012 про банкрутство ТОВ «Луганськ-Новострой», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на підставі ст.8, ст. 11 , ст. 12, ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Постановою господарського суду Луганської області від 17.09.2012р. (суддя Яресько Б.В.) визнано банкрутом ТОВ «Луганськ-Новострой»та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута - ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії -Таран Ігоря Еммануїловича.

Із матеріалів справи видно, що 19.01.2012р. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой»було прийнято рішення припинити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой»шляхом його ліквідації у добровільному порядку; призначити головою ліквідаційної комісії директора товариства Тарана І.Е. та затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури.

31.07.2012р. на засідання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой»було вирішено затвердити ліквідаційний баланс ТОВ «Луганськ-Новострой»станом на 31.07.2012р. та звернутись ліквідаційній комісії до господарського суду Луганської області з заявою у порядку ч.1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»щодо порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Луганськ-Новострой».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, станом на 13.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Частинами 3, 4 ст. 60 ГК України визначено, що ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

На виконання вищевказаної норми в "Бюлетені державної реєстрації" від 31.01.2012р. №203 (3) опубліковано оголошення про ліквідацію боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Новострой", ідентифікаційний код 34579423, за №3076.

Частиною 1 статті 111 Цивільного кодексу України обумовлено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (редакція, яка діяла на момент звернення до суду з заявою).

Зі змісту частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що у заяві про визнання боржника банкрутом в обґрунтування кредиторських вимог боржник посилався на акт перевірки №234/23-34579423 від 27.02.2012р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Як видно із матеріалів справи Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан»за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. результати якої оформлені актом перевірки №234/23-34579423 від 27.02.2012р.

Відповідно до наказу "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" від 22.12.2010 N 984, акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вказане доданий до матеріалів справи акт перевірки №234/23-34579423 від 27.02.2012р. не є належним доказом на підтвердження заборгованості перед кредитором, з огляду на те, що акт податкової перевірки є тільки документом, за яким фіксується факт проведення документальної перевірки платника податків та є тільки носієм інформації порушення податкового законодавства, а наявність податкового боргу повинна підтверджуватись відповідними податковими повідомленнями-рішеннями.

Щодо наявних в матеріалах справи довідок Ленінської міжрайонної держаної податкової інспекції у м. Луганську про наявність податкового боргу у сумі 393264,00грн. та баланс боржника суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

В свою чергу, за правилами статті 11 вищенаведеного Закону на основі даних бухгалтерського обліку складається баланс, який є складовою частиною фінансової звітності підприємства.

Отже, баланс боржника є лише документом фінансової звітності, який складається на підставі відповідних первинних документів. Відтак, баланс боржника не є первинним бухгалтерським документом та не може самостійно підтверджувати наявність або відсутність кредиторської заборгованості. Згадані первинні документи не надано боржником до заяви про порушення справи про банкрутство. Баланс боржника не може достовірно підтверджувати наявність або відсутність заборгованості перед іншими кредиторами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обстави, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

15.11.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой»направив через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду клопотання з додатками, яким просив суд долучити до матеріалів справи копію податкової вимоги від 26.03.2012р. №907/80646/24-505, копії податкових повідомлень-рішень №0000212320 від 13.03.2012р., №0000222320 від 13.03.2012р., оригінал довідки Ленінської МДПІ у м. Луганську №22592/183 від 04.10.2012р. та оригінали довідок АТ «Райффайзен Банк Аваль»№С 13-0000-801-50/2089 від 05.11.2012р., №. С 13-0000-101-50/2282 від 13.11.2012р. Додатково вказуючи, що вищевказані документи відсутні в матеріалах справи в зв'язку з тим, що на підтвердження наявності перед Ленінською МДПІ в м. Луганську в сумі 393264,00грн. в суд були надані акт №234/23-34579423 від 27.02.2012р. та довідка №14985/19 від 30.07.2012р. Ленінської МДПІ у м. Луганську.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані документи не можуть бути долучені до матеріалів справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, лише в тому випадку, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Станом на момент порушення справи про банкрутство вказаних документів не було додано до заяви про порушення справи про банкрутство, між тим заявник який звертається на підставі ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»повинен надати документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника та суми боргових вимог кредиторів. Проте, такі документи були надані лише в суді апеляційної інстанції. Тобто, у суду першої інстанції не було документальних підстав дійти до висновку про наявність та підтвердженість суми заборгованості боржника перед боржником.

При цьому, слід зауважити, що в клопотанні позивач не зазначив взагалі будь-яких підстав в обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як вбачається із матеріалів справи справа була порушена 16.08.2012р., проте, боржником в обґрунтування своїх вимог такі документи були надані лише при апеляційному розгляді справи.

Як видно із матеріалів справи, заява про банкрутство ТОВ «Луганськ-Новострой»базується лише на єдиній кредиторській заборгованості в обліку боржника в сумі 393264,00грн., яка за підтвердженими матеріалами справи виникла на підставі акту документальної перевірки та листа податкової інспекції. Інших сум кредиторської заборгованості в обліку боржника не значиться та матеріалами справи не підтверджується.

Враховуючи вищевикладене, документи, які надані до суду 15.11.2012р. не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості належного та допустимого доказу, оскільки вони могли та мали бути надані боржником суду першої інстанції та будь-яких перешкод в неможливості їх надання не існувало.

Лише після ознайомлення із змістом ухвали господарського суду, ТОВ «Луганськ-Новострой»надало додаткові пояснення та доказів в обґрунтування своєї позиції вже на стадії апеляційного провадження. Проте, суд апеляційної інстанції вважає неприпустимою та такою, що не містить поважних причин таку поведінку боржника в контексті надання додаткових доказів в розумінні застосовування ст. 101 ГПК України.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що вищезазначені документи не можуть бути надані господарському суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Таким чином, приймаючи постанову у справі про банкрутство ТОВ «Луганськ-Новострой», суд першої інстанції належно не встановив, що боржником не був дотриманий порядок самоліквідації, передбачений Цивільним, Господарським та Податковим кодексами України, оскільки останній не надав господарському суду належних і допустимих доказів наявності кредиторської заборгованості боржника перед бюджетом в сумі 393264грн.

У випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону та відсутності підстав для порушення справи про банкрутство, суд має припинити провадження у справі.

Щодо посилань скаржника на ігнорування судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі до проведення перевірки ТОВ «Луганськ-Новострой», суд апеляційної інстанції зазначає, що проведення процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності згідно приписів чинного законодавства не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута посадовими особами податкового органу. Причини неможливості провести податкову перевірку у встановлений законом строк можуть мати як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, які не залежать від норм Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше прямо не зазначено у самому законі. Ані норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ані норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство -банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду та ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом. Вказані обставини також не є підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство згідно ст. 79 ГПК України.

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив порушення провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши доказів щодо наявності тих підстав, на які останній посилався, а за таких обставин здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин постанова господарського суду Луганської області від 17.09.2012р. у справі №13б/5014/2076/2012 про визнання банкрутом підлягає скасуванню, провадження у справі №13б/5014/2076/2012 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державна податкова служба на постанову господарського суду Луганської області від 17.09.2012р. у справі №13б/5014/2076/2012 -задовольнити.

Постанову господарського суду Луганської області від 17.09.2012р. у справі №13б/5014/2076/2012 -скасувати.

Провадження у справі №13б/5014/2076/2012 припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой»для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про визнання боржника банкрутом та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, та відновлення в Єдиному державному реєстрі стану юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Новострой»(ЄДРПОУ 34579423).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Т.Д. Геза

О.В. Кододова