Рішення

від 03.06.2008 по справі 5/074-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03"

червня 2008 р.                                                                         

Справа № 5/074-08

Суддя

господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за

позовом

Відкритого

акціонерного товариства “КФК”, м. Київ

до

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

про

стягнення  1008,50 грн.

за

участю представників:

позивача:

Гурнак

Л. В. -дов. від 13.03.2008 р. № 111

відповідача:

не

з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

            суть

спору:

До

господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого

акціонерного товариства “КФК” (далі -позивач) до Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 1008,50 грн., з яких 766,36 грн.

основного боргу, 155,95 грн. інфляційних втрат, 18,60 грн. 3% річних та 67,59

грн. пені.

В

обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання

відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати у строки

передбачені договором та щодо сплати у повному обсязі комунальних послуги

вказані у п. 2.7.1 договору найму (оренди) нежитлового приміщення.

В

судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги,

посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач,

належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від

07.03.2008 року, від 01.04.2008 року та від 22.04.2008 року в судове засідання

тричі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд

не повідомив.

Враховуючи,

що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті,

суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України

за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази

та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між

сторонами у справі було укладено договір найму (оренди) нежитлового приміщення

№ Ф-54/7 від 01.02.2007р. (далі -договір), відповідно до умов якого

орендодавець -позивач передає, а орендар - відповідач приймає в користування на

строк дії договору нежитлові приміщення.

Пунктом

2.1 договору встановлено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує

орендодавцю  орендну плату в розмірі,

обумовленому договором.  

Відповідно

до п. 2.2 договору сплата орендарем плати за користування об'єктом оренди

здійснюється після передачі об'єкта оренди за актом прийому -передачі, згідно з

умовами договору, в користування орендарю.

Згідно

з пунктом 2.3 договору загальна сума орендної плати за місяць, з врахуванням

ПДВ, становить 784 грн.

У

відповідності  до п. 2.5 договору,

відповідач зобов'язався вносити орендну плату не пізніше 10 числа поточного

місяця, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на поточний рахунок

позивача. Днем внесення орендної плати за користування об'єктом оренди

вважається день зарахування всієї суми орендної плати, належної до щомісячної

сплати, на банківський рахунок позивача.

Відповідно

до п. 2.7.1 договору відповідач зобов'язався компенсувати позивачу витрати,

пов'язані із забезпеченням орендованих приміщень електричною енергією,

теплопостачанням, водопостачанням, охороною та обслуговуванням об'єкта оренди,

що несе орендодавець у зв'язку з діяльністю орендаря (надалі - послуги). Розмір

компенсації розраховується на підставі тарифів підприємств - постачальників

комунальних послуг і складеного позивачем розрахунку споживання відповідачем

зазначених послуг згідно з виставленими відповідачу до оплати рахунками у

порядку, передбаченому в п.п. 2.7.4 договору.

Пунктом

2.7.4 договору передбачено, що відповідач сплачує (компенсує) комунальні

послуги вказані у п. 2.7.1 договору на підставі рахунків, виставлених

позивачем, не пізніше 15 числа місяця, наступного за оплачуваним.

На

виконання умов договору позивач передав а відповідач прийняв в орендне

користування нежитлові приміщення визначені договором оренди, про що сторони

склали та підписали акт приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду від

01.02.2007р.

Відповідач

повернув позивачу орендовані приміщення, що підтверджується актом

приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду від 30.04.2007р., який

підписаний повноваженими представниками сторін.

Судом

встановлено, що відповідачем сплачена орендна оплата за користування

орендованими приміщеннями в повному обсязі із порушенням строку її оплати

визначеного договором.

Зобов'язання

щодо сплати комунальних послуг, які передбачені п. 2.7.4 договору відповідач

виконав частково, надані послуги в повному обсязі не сплатив, в зв'язку з чим

за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 766,36

грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193

Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються

відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом.

Згідно

приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від

зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Таким чином, суд вважає, що позивачем

правомірно заявлено позов про стягнення 766,36 грн.  заборгованості.

          Позивач також просить суд стягнути з

відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного

кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або

законом.

Згідно

розрахунку позивача інфляційні втрати складають 135,44 грн., три проценти річних

з простроченої суми складають 18,60 грн. Розрахунок позивача інфляційних втрат

та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам

справи.

Крім

того, позивач на підставі п. 5.4 договору просить стягнути з відповідача пеню у

розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми

заборгованості, розмір якої за розрахунком позивача складає  67,59 грн.

Згідно

зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,

встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини

першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не

приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений

договором або законом.

Згідно

ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума

або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

боржником зобов'язання.

Пенею

є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного

грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1

Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь

одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється

за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені

обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної

облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який

сплачується пеня. 

Крім

того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій

за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня,

коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений

позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам

справи.

З

огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час

прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними

матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з

відповідача 766,36 грн. основного боргу, 67,59 грн. пені, 18,60 грн. 3% річних

та 155,95 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не

спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування

витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись

ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 81,

82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.

Позов задовольнити повністю.

2.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “КФК” (03127, м. Київ,

проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 32485873) 766 (сімсот шістдесят

шість) грн. 36 коп. основного боргу, 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 95 коп.

інфляційних втрат, 18 (вісімнадцять) грн. 60 коп. 3% річних, 67 (шістдесят сім)

грн. 59 коп. пені, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118

(сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Видати

наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане

рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та

може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                              

Подоляк Ю.В.