Рішення

від 09.12.2008 по справі 33/160-08(11/210-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.08р.

Справа № 33/160-08(11/210-08)

За позовом  Комунального підприємства "Теплові

мережі м. Вільногірськ", м. Вільногірськ

до  Приватного підприємця ОСОБА_1, м.

Дніпропетровськ

про

стягнення 135 828, 09 грн.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача:Молочок А.О.., довіреність від 27.11.2008 року

Від відповідача: не з'явився(про

день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином)

Розпорядженням

голови суду від 29.10.2008 р. справу № 11/210-08 передано для розгляду по сутті

судді Рудовській І.А.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач -Комунальне підприємство

"Теплові мережі м. Вільногірськ" звернувся до господарського суду

Дніпропетровської області з позовом до  відповідача

- Приватного підприємця ОСОБА_1  про

стягнення  135 828, 09 грн.

-заборгованості та витрати по справі.

Представник позивача позовні вимоги

підтримав та просить задовольнити в заявленій сумі.

Відповідач у судові засідання не

з'явився , відзив та витребувані судом документи не надав. Про слухання справи

відповідача було належним чином повідомлено за адресою яка вказана в позовній

заяві  (АДРЕСА_1) та яка

підтверджується  витягом з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців станом на 08.08.2008 р.

У судовому засіданні 09.12.2008

р.   за згодою представника позивача

оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85

Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали

справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача,

суд, -

ВСТАНОВИВ :

01.07.2007 року між ПП ОСОБА_1  (постачальник) та КП "Теплові мережі м.

Вільногірськ" (покупець) був укладений договір № 490 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору

постачальник (відповідача по справі) 

взяв на себе зобов'язання передати покупцю (відповідач)  у власність (товар), а покупець зобов'язався

прийняти товар та оплати за нього на умовах Договору.  Предметом договору є поставка труб сталевих в

асортименті.

Згідно п.4.2 Договору розрахунки за

кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом

30-ти календарних днів з моменту прийняття товару покупцем.

На підставі вищевказаного Договору

відповідачем було здійснено постачання труб сталевих:

-          за рахунком № 8 від 20.11.2006р. на

суму 141 325,20 грн.,

-          за рахунком № 22 від 27.06.07р. на

суму 66 240,00 грн..

-          за рахунком № 30 від 19.06.07р. на

суму 36 456,00 грн.,

-          за рахунком № 33 від 09.07.07р. на

суму 45 781,92 грн. - всього на

суму 148 477,92 грн.; отже за

вищевказаними рахунками відповідачем були

поставлені труби сталеві на

загальну суму - 289 803,12 грн.

Після того, як за рахунком № 8 від

20.11.2006р. позивачем по безготівковому розрахунку була здійснена часткова

оплата платіжними дорученнями через відділення КБ „Приватбанк" по датам:

-          11.01.07р. платіжним дорученням № 15

на суму 10 000,00 грн.,

-          18.01.07р. платіжним дорученням № 42

на суму 10 000,00 грн.,

-          31.01.07р. платіжним дорученням № 82

на суму 10 000,00 грн.,

-          05.06.07р. платіжним дорученням № 497

на суму 10 000,00 грн.,

-          07.06.07р. платіжним дорученням № 519

на суму 9 000,00 грн.,

-     18.06.07р. платіжним дорученням № 536 на

суму 25 000,00 грн.;

та за рахунком № 22 від 27.06.07р.

також була здійснена часткова оплата

платіжними дорученнями по датам:

-     13.04.07р. платіжним дорученням № 358 на

суму 30 000,00 грн.,

-      23.05.07р. платіжним дорученням № 468 на

суму 26 240,00 грн.,

-          31.05.07р. платіжним дорученням № 488

на суму 3 000,00 грн.,

-          11.07.07р. платіжним дорученням № 598

на суму 2 800, 00 грн. - тобто

всього оплачено платіжними

дорученнями на суму - 136 040,00 грн.; -

заборгованість позивача перед

відповідачем склала 153 763,12 грн.

В 

червні - липні 2007р. позивачем були поставлені відповідачу  труби сталеві:

-  

за рахунком № 31 від 12.06.07р.(накладна № 3136 від 19.06.07р.) на

суму               82 010,49 грн.,

-          за рахунком № 31/1 від

20.06.07р.(накладна № 3147 від 20.06.07р.) на

суму 38 950,46 грн.,

-          за рахунком № 32 від

02.07.07р.(накладна № 3163 від 02.07.07р. та

накладна № 3164 від 02.07.07р.) на

суму 115 127,38 грн.,

-          за рахунком № 36 від 05.07.07р.(накладна №

3177 від 05.07.07р.) на

суму 53 502,88 грн. - всього на

суму 289 591,21 грн., які не були оплачені

відповідачем, що призвело до

виникнення заборгованості перед позивачем на

вищевказану суму.

Таким чином, при зарахуванні

взаємних вимог між позивачем та відповідача на суму 153 763,12 грн. у

останнього виникла заборгованість на суму 135 828,09грн.

04.10.2007р. позивач звернувся з

претензію № 3533  з проханням

перерахувати 135828, 09 грн., яка 

отримана відповідачем 

12.10.2007р., що підтверджується поштовим повідомленням про

вручення  але  відповідачем залишена без відповіді.

Між позивачем та відповідачем

підписано  актом звіряння розрахунків

станом на 17.07.2007р., відповідачем 

підтверджено існуючу заборгованість перед позивачем у розмірі 135 828,

09 грн. , який підписаний і скріплений печатками сторін.(а.с. 35).

Пунктом 8.3. договору № 490 від

01.01.2007р. передбачається обов'язковий попередній претензійний порядок

розв'язання усіх спорів, що виникають у зв'язку його виконанням.

 Майнові зобов'язання, які виникають між

учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з

урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

         Приписами статті 180 Господарського

кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору,

визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення

господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються

ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

       Статтею 629 Цивільного кодексу України

унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

      Стаття 193 ГК України встановлює, що

суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних  

вимог  щодо  виконання 

зобов'язання  - відповідно до

вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       До   

виконання    господарських  

договорів   застосовуються

відповідні положення  Цивільного  кодексу 

України  з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом.

      Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

      Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу

України зобов'язанням є 

правовідношення,  в  якому 

одна  сторона (боржник)   зобов'язана  

вчинити   на  користь  

другої  сторони (кредитора) певну

дію (передати  майно,  виконати 

роботу,  надати послугу,  сплатити 

гроші  тощо) або утриматися від

певної дії,  а кредитор має право вимагати

від боржника виконання його обов'язку.

      Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює,

що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах,

встановлених договором або законом.  

Відповідно до ст. 599 Цивільного

кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.   

       Відповідачем не надано суду доказів

належного виконання умов Договору .

       Враховуючи наведене, позовні вимоги в

частині стягнення  основного боргу у

розмірі 135 828, 09 грн. грн. доведені і підлягають задоволенню.

        Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було

доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

        Кожна особа має право звернутися до

суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу

(ст. 16 Цивільного кодексу України).

        Згідно ст. 49 ГПК України судові

витрати по справі покласти на  

відповідача.

        Керуючись, ст.ст. 47,

33,  49, 82-85, 116 Господарського

процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути  з Приватного

підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1,  МФО 305299,

ідентіфікаційний НОМЕР_1)  на користь Комунального

підприємства "Теплові мережі м. Вільногірськ", м. Вільногірськ(51700,

м.Вільногірськ, вул.. Промислова, 17, р/р 26003123068071 в КБ

«Приватбанк»м.Вільногірськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 24422912) 135 828(сто тридцять п'ять

тисяч вісімсот двадцять вісім)грн.. 09 коп. -основного боргу, 1358(одна тисяча

триста п'ятдесят вісім)грн.. 29 коп. 

- державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. -витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення

десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення оформлене відповідно до

ст. 84 ГПК України - 15.12.2008 р.