Постанова

від 21.11.2012 по справі 2а/0470/12647/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12647/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засіданняОзерянська С.І. Мізері А.В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Секвойя» про застосування арешту коштів на розрахункових рахунках, -

ВСТАНОВИВ :

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 24 жовтня 2012 року звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Секвойя» про застосування арешту коштів відповідача на розрахункових рахунках: 26001584010519, 26003140010519 відкритих у філії ПАТ «Кредитпромбанк» м.Дніпропетровськ, МФО 306890; 260577210, відкритому у ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 300863; 26052001305244, 26007001305244, відкритих у ПАТ «Актабанк», МФО 307394; 26003000168700, відкритому у ПУАТ «Фідобанк», МФО 300175.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Секвойя» знаходиться на податковому обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків. Станом на 16.10.2012 року по Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Секвойя» рахується податковий борг у сумі 1914,22 грн. У зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу відповідно до Податкового кодексу України, з метою погашення податкового боргу була сформована та відправлена на адресу відповідача податкова вимога за № 244 від 07.02.2012 року, яка направлена на адресу підприємства листом з повідомленням про вручення та була повернута на адресу позивача 05.03.2012 року з відміткою пошти «не знаходиться». З метою встановлення наявності активів Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби надіслано запит до Дніпропетровського МБТІ та запит до Інспекції державного технічного нагляду.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому проваджені без участі представника Лівобережної міжрайонної, державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, позов підтримав та просив задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення копії судової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яку повернуто до суду з відмітною пошти «така організація не зареєстрована». Відповідно до ч.1. ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до вимог статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Секвойя» (ідентифікаційний код юридичної особи 37212738) зареєстровано 29.07.2010 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та взятий на облік в органах державної податкової служби за № 8586 від 30.07.2010 року.

Станом на 16.10.2012 року у відповідача є недоїмка та залишок несплаченої пені на загальну суму 1914,22 грн., яка підтверджується витягом з облікової картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Секвойя» (ідентифікаційний код юридичної особи 37212738).

Згідно з довідкою про рахунки в банківських (фінансових) установах, які належать ТОВ «Торгівельний дім «Секвойя» (податковий номер 37212738) станом на 15.10.2012 рік, у відповідача наявні наступні відкриті банківські рахунки: 26001584010519, 26003 140010519 відкритих у філії ПАТ «Кредитпромбанк» М.Дніпропетровськ, МФО 306890; 260577210, відкритому у ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 300863; 26052001305244, 26007001305244, відкритих у ПАТ «Актабанк», МФО 307394; 26003000168700. відкритому у ПУАТ «Фідобанк». МФО 300175.

Згідно з листом від 04.07.2012 року за № 8700 Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради, зазначено, що інформацію про реєстрацію прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Секвойя» за адресою: вул. Березинська, 80 надати неможливо, тому що інвентаризаційна справа вилучена згідно постанови слідчого прокуратури Індустріального району від 05.04.2012 року.

Згідно з листом від 03.07.2012 року за № 1434-02-11 Інспекції державного технічного нагляду, зазначено, що в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі відсутня інформація про реєстрацію сільськогосподарської техніки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Секвойя» (ідентифікаційний код юридичної особи 37212738).

Відповідно до довідки з центрального серверу баз даних УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області станом на 15.10.2012 рік. за запитом коду ЄДРПОУ 37212738 (ТОВ «ТД Секвойя»), інформацію не знайдено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано. Наявні лише відкриті на його ім'я розрахункові рахунки у банківських установах.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Порядок накладення арешту органом державної податкової служби на майно та/або кошти платника податків встановлено нормами ст.94 Податкового кодексу України та Порядком застосування, адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року за № 1398 (далі порядок № 1398).

Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Як вбачається із наведених норм, адміністративний арешт застосовується за наявності хоча б однієї із наведених обставин.

Із досліджених доказів по справі, судом встановлено, що вище наведені обставини для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Згідно п. 7.1 п., п. 7.3 розділу VII Порядку № 1398, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Дані вимоги кореспондуються з положенням пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України, щодо застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків, яке здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

В даному випадку позивачем до суду не надані докази прийняття позивачем рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду, а отже порушений порядок застосування такого виду арешту.

Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом забезпечення погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п.94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене. суд вважає, що відсутні законодавчі підстави для задоволення позову, а позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Секвойя» про застосування арешту коштів відповідача на розрахункових рахунках: 26001584010519, 26003140010519 відкритих у філії ПАТ «Кредитпромбанк» м.Дніпропетровськ, МФО 306890; 260577210, відкритому у ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 300863: 26052001305244. 26007001305244. відкритих у ПАТ «Актабанк», МФО 307394; 26003000168700, відкритому у ПУАТ «Фідобанк», МФО 300175 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська