Постанова

від 29.10.2012 по справі 6235/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 жовтня 2012 р. Справа № 2-а-6235/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Ємельяненка Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н" (надалі за текстом - ТОВ "Електротехніка-Н", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000502305 від 12.01.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час складання спірних податкових повідомлень-рішень, податковим органом не додержано Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, акти перевірок складено з порушенням вимог діючого законодавства України, оскільки обґрунтування відповідача щодо нікчемнсті правочинів, які були предметом дослідження під час проведення перевірки платника податків, не є підставою для визнання їх такими, оскільки податковим органом законодавчо не обґрунтовано свою позицію щодо зазначених правочинів та не зазначено відповідну законодавчу норму. Крім того, позивач зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Таким чином, позивач зазначає, що невиконання контрагентом податкових зобов'язань не тягне за собою наслідків для іншої сторони правочину і підставою для настання наслідків лише для контрагента, а тому на думку позивача, спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними, не об'єктивними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, що викладені в його обґрунтування у адміністративному позові.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином та вчасно, однак в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ТОВ "Електротехніка-Н", місцезнаходження: вул. Бакуліна, 11, м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 34952753, зареєстровано 26.03.2007 року виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 1 480 107 0005 034457, що підтверджується відповідним свідоцтвом серія А01 № 427507, та взято на облік, як платника податків 29.03.2007 року за № 32.

Згідно свідоцтва № 100341704, виданого 24.06.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, з 04.04.2007 року, ТОВ "Електротехніка-Н" є платником податку на додану вартість.

Фахівцями податкової установи проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Електротехніка-Н" ЄДРПОУ 34952753 з питань перевірки відносин з ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", код 37092055 за період березень 2011 року, червень 2011 року, з питань перевірки відносин з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" код 36457279, за період з 01.03.2010 року по 30.06.2010 року та з питань перевірки з ТОВ "Промспецконсалтинг" код 37091549, за грудень 2010 року та встановлено наступні порушення: ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додатну вартість" зі змінами та доповненнями; п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200, п. п. 201.1, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), а саме: недодержання вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Електротехніка-Н" з ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", код 37092055, ТОВ "Тех-Агроремпоставка" код 36457279, ТОВ "Промспецконсалтинг" код 37091549; заниження податку на додану вартість на суму ПДВ 204147,00 грн., в тому числі: за березень 2010 року - 9000,00 грн., за квітень 2010 року - 10000,00 грн., за травень 2010 року - 17000,00 грн., за червень 2010 року - 47500,00 грн., за грудень 2010 року - 32000,00 грн., за березень 2011 року - 57320,00 грн., за червень 2011 року - 31327,00 грн..

Результати перевірки оформлені актом № 6308/2305/34952753 від 27.12.2011 року.

На підставі зазначеного акту податковим органом 12.01.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502305, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання до 204147,00 за основним платежем та 28876,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Під час проведення перевірки податковим органом досліджено листи з поясненнями та документальним підтвердженням відносин з ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", код 37092055, за період березень 2011 року, червень 2011 року, а саме: акти виконаних робіт від 31.03.2011 року, від 30.06.2011 року, податкові накладні від 29.03.2011 року, 10.03.2011 року, 31.03.2011 року, 08.06.2011 року; з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" код 36457279, за період з 01.03.2010 року по 30.06.2010 року, а саме: акти виконаних робіт від 31.03.2010 року, 30.04.2010 року, 31.05.2010 року, 30.06.2011 року, податкові накладні від 31.03.2010 року, 30.04.2010 року, 31.05.2010 року, 30.06.2011 року; та з ТОВ "Промспецконсалтинг", код 37091549 за грудень 2010 року, а саме: акт виконаних робіт від 30.12.2010 року, податкова накладна від 07.12.2010 року. До перевірки не надано документи, за період який перевірено плановою перевіркою, а саме: з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року, а також документи, які підтверджують транспортування товару.

Проте, на підтвердження своєї позиції позивачем надано суду договори, укладені з ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", код 37092055, ТОВ "Тех-Агроремпоставка" код 36457279, ТОВ "Промспецконсалтинг" код 37091549, а саме: № 4 від 19.01.2011 року, № 9 від 20.01.2010 року, № 16 від 01.02.2010 року, № 28 від 02.03.2010 року, № 44 від 12.04.2010 року.

Щодо договору № 4 від 19.01.2011 року, суд зазначає, що він був укладений між ТОВ "Електротехніка-Н" (замовник) та ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" (виконавець), згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати роботи (послуги) з проведення передпродажної підготовки електродвигунів.

Відповідно до п. 2.1 договору, виконавець зобов'язується надавати замовнику роботи (послуги) з передпродажної підготовки електродвигунів в порядку, встановленому цим договором за місцем знаходження комори підприємства, з необхідним обладнанням для проведення робіт, а замовник зобов'язується своєчасно отримувати роботи (послуги) та сплачувати їх у відповідності з договором, згідно акта виконаних робіт. Адреса виконання робіт: м. Харків, вул. Іскринська, 37.

Пунктом 2 договору передбачено, що роботи (послуги), окреслені договором та інші дії сторін, передбачені договором, надаються з метою сприяння збільшення замовником обсягів продажу електродвигунів. Результат виконання робіт передано замовнику в електронному вигляді.

В ході розгляду представником позивача не надано документів, що підтверджували б виконання умов договору в повному обсязі, а саме: не надано доказів місцезнаходження товару перед його отриманням за договором № 4 від 19.01.2011 року та доказів розміщення товару у складських приміщеннях позивача; не надано документального підтвердження транспортування товару позивачем, його навантаження при продажу із зазначенням ресурсів завдяки яким це здійснено, доказів його транспортування та розвантаження; не надано документального підтвердження існування у позивача транспортних засобів якими здійснювалось перевезення; не надано документального підтвердження підстав передачі товару уповноваженим особам з підтвердженням їх повноважень; відсутні будь-які обґрунтування підстав виконання робіт за адресою: м. Харків, вул. Іскринська, 37; не зазначено, які саме роботи (послуги) та інші дії сторін сприятимуть збільшенню обсягів продажу; не зазначено, які саме дії охоплюються визначенням передпродажної підготовки; крім того, в ході розгляду адміністративної справи документально не підтверджено виконання п. 2.1 договору № 4 від 19.01.2011 року щодо передачі результатів робіт замовнику.

В ході розгляду адміністративної справи судом витребувався у позивача весь обсяг первинної документації податкового та бухгалтерського обліків та довідка за підписом директора та бухгалтера позивача про обсяг зазначених документів за договором, проте зазначена довідка надана не була, а представником позивача в судовому засіданні повідомлено про повне надання всіх наявних документів.

Щодо договору № 9 від 20.01.2010 року, суд зазначає, що він був укладений між ТОВ "Електротехніка-Н" (замовник) та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (виконавець), згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування та бухгалтерського обліку, замовник зобов'язується своєчасно отримувати послуги та сплачувати їх у відповідності до договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, об'єктом договору є надання інформаційно-консультаційних послуг з питань оподаткування та бухгалтерського обліку шляхом моніторингу фінансово-господарської діяльності за І квартал 2010 року.

Згідно п. 1.3 договору передбачено, що за погодженням сторін замовник може надавати виконавцю необхідне для роботи приміщення, оргтехніку, засоби зв'язку.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що виконавець зобов'язується керуватися рекомендаціями замовника з проведення робіт.

Відповідно до п. 4.1.2 договору, замовник зобов'язується надати виконавцю всі необхідні для виконання зобов'язань за договором відомості та інформацію про комерційну діяльність замовника. Всі відомості, передбачені замовником виконавцю, є комерційною таємницею та не підлягають розголошенню третім особам.

В ході розгляду справи позивачем надано пояснення щодо виконання умов договору № 9, з яких вбачається, що представник виконавця приходив до офісу замовника, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11 зі своїм комп'ютером та мобільним телефоном. Замовник надавав йому робоче місце та сприяв його роботі. Виконавцю були надані всі первинні документи, а саме: договори, прибуткові та видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладі, реєстри бухгалтерського обліку, документи з обліку доходів та витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування, інших документів, пов'язаних з обліком та сплатою податків та зборів. Внаслідок проведеної виконавцем роботи були складені звіти, декларація з ПДВ та прибутку за І квартал 2010 року. У відповідності до договору були отримані консультації з зовнішньоекономічної діяльності підприємства, визначено облікову політику підприємства, розроблено внутрішньогосподарські форми аналітичного обліку, контролю господарських операцій, про що складено відповідний акт від 31.03.2010 року, який заходиться в матеріалах справи та проведено оплату.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Позивачем до матеріалів справи долучено смету на виконання інформаційно-консультативних послуг з питань оподаткування та бухгалтерського обліку від 20.01.2010 року, акт від 31.03.2010 року про надання інформаційно-консультативних послуг з питань оподаткування та бухгалтерського обліку, підписаний сторонами, проте надані документи не можуть бути визнані судом належним підтвердженням інформації, яка в них міститься. В означеному акті не зазначено, яким чином виконавцеві надано необхідне для роботи приміщення, оргтехніку та засоби зв'язку, на виконання п. 1.3 договору, яким чином проводився моніторинг фінансово-господарської діяльності за І квартал 2010 року, яким чином було виконано п. 3.1.4 договору щодо передачі результатів робіт, п. 4.1.2 договору щодо не розголошення комерційної таємниці третім особам, яким чином виконано п. 3.1.2 договору в частині отримання рекомендацій замовника з проведення робіт, причинно-наслідковий звязок між отриманими послугами та складення звітів, декларація з ПДВ та прибутку за І квартал 2010 року. Натомість, суд зазначає, що надана смета є документом, складеним директорами сторін за договором, а тому не може вважатись тим самим, що і звіт особи, яка є виконавцем за зобов'язаннями з надання інформаційно-консультаційних послуг.

Таким чином, ТОВ "Електротехніка-Н" ані під час проведення перевірки, ані під час судового розгляду не надано доказів реального отримання від ПП «Тех-Агроремпоставка»інформаційно-консультаційних послуг, конкретного змісту та їх результатів, що не дозволяє підтвердити зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виконавцем роботи.

В ході розгляду адміністративної справи судом витребувався у позивача весь обсяг первинної документації податкового та бухгалтерського обліків та довідка за підписом директора та бухгалтера позивача про обсяг зазначених документів за договором, проте зазначена довідка надана не була, а представником позивача в судовому засіданні повідомлено про повне надання всіх наявних документів.

Щодо договору № 16 від 01.02.2010 року, суд зазначає, що він був укладений між ТОВ "Електротехніка-Н" (замовник) та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (виконавець), згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги з питань трудового законодавства, замовник зобов'язується своєчасно отримувати послуги та сплачувати їх у відповідності до договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, об'єктом договору є надання інформаційно-консультаційних послуг з питань трудового законодавства.

Згідно п. 1.3 договору передбачено, що за погодженням сторін замовник може надавати виконавцю необхідне для роботи приміщення, оргтехніку, засоби зв'язку.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що виконавець зобов'язується керуватися рекомендаціями замовника з проведення робіт.

Відповідно до п. 4.1.2 договору, замовник зобов'язується надати виконавцю всі необхідні для виконання зобов'язань за договором відомості та інформацію про комерційну діяльність замовника. Всі відомості, передбачені замовником виконавцю, є комерційною таємницею та не підлягають розголошенню третім особам.

В ході розгляду справи позивачем надано пояснення щодо виконання умов договору № 16, з яких вбачається, що представнику виконавця надано робоче місце у відповідності до п. 1.3 договору, представник виконавця приходив зі своїм комп'ютером. Були роздруковані Закони України від 14.10.1992 р. № 2694-Х11 "Про охорону праці», Закон України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні принципи державного нагляду в сфері господарської діяльності", Постанову КМУ від 21.05.2009г. «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року", деякі статті Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-Х. Отримані консультації з рекомендаціями щодо практичного використання в господарській діяльності підприємства основних статей Законів. Для практичного використання були надані накази по підприємству, особові картки працівників, заяви, розпорядження по підприємству. Складено колективний договір підприємства, в якому враховано питання, що вплинуть на включення до витратної частини підприємства. Виконавець користувався копіювальним пристроєм у відповідності до п. 1.3. договору, про що складено акт надання послуг від 30.04.2010 року, який знаходиться в матеріалах справи, та проведено оплату.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Позивачем до матеріалів справи долучено смету на виконання інформаційно-консультативних послуг з питань оподаткування та бухгалтерського обліку від 01.01.2010 року, акт від 30.04.2010 року про надання інформаційно-консультативних послуг з питань оподаткування та бухгалтерського обліку, підписаний сторонами, проте зазначені документи не можуть бути визнані судом належним підтвердженням інформації, яка в них міститься. В означеному акті не зазначено, яким чином виконавцеві надано необхідне для роботи приміщення, оргтехніку та засоби зв'язку, на виконання п. 1.3 договору, яким чином надавалсь інформаційно-консультаційні послуги з питань трудового законодавства, яким чином було виконано п. 3.1.4 договору щодо передачі результатів робіт, п. 4.1.2 договору щодо не розголошення комерційної таємниці третім особам, п. 3.1.2 договору щодо керування рекомендаціями замовника по проведенню робіт, причинно-наслідковий звязок між отриманням інформаційно-консультаційних послуг та роздруківкою Законів України, складанням колективного договору. Натомість, суд зазначає, що надана смета, як і акт, є документами, складеними директорами сторін за договором, а тому не може вважатись тим самим, що і звіт особи, яка є виконавцем за зобов'язаннями з надання інформаційно-консультаційних послуг.

Таким чином, ТОВ "Електротехніка-Н" ані під час проведення перевірки, ані під час судового розгляду не надано доказів реального отримання від ПП «Тех-Агроремпоставка» інформаційно-консультаційних послуг, конкретного змісту та їх результатів, що не дозволяє підтвердити зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виконавцем роботи.

В ході розгляду адміністративної справи судом витребувався у позивача весь обсяг первинної документації податкового та бухгалтерського обліків та довідка за підписом директора та бухгалтера позивача про обсяг зазначених документів за договором, проте зазначена довідка надана не була, а представником позивача в судовому засіданні повідомлено про повне надання всіх наявних документів.

Щодо договору № 28 від 02.03.2010 року, суд зазначає, що він був укладений між ТОВ "Електротехніка-Н" (замовник) та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (виконавець), згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести експрес-діагностику податкових ризиків та надати інформаційно-консультаційні послуги за отриманими результатами, замовник зобов'язується своєчасно отримувати послуги та сплачувати їх у відповідності до договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, об'єктом договору є кспрес-діагностика податкових ризиків.

Згідно п. 1.3 договору передбачено, що за погодженням сторін замовник може надавати виконавцю необхідне для роботи приміщення, оргтехніку, засоби зв'язку.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що виконавець зобов'язується керуватися рекомендаціями замовника з проведення робіт.

У відповідності до п. 3.1.3 договору, в разі неможливості виконання робіт в цілому або частково, виконавець зобов'язаний одразу ж повідомити замовника про обставини, що виникли для узгодження подальших дій.

Відповідно до п. 4.1.2 договору, замовник зобов'язується надати виконавцю всі необхідні для виконання зобов'язань за договором відомості та інформацію про комерційну діяльність замовника. Всі відомості, передбачені замовником виконавцю, є комерційною таємницею та не підлягають розголошенню третім особам.

В ході розгляду справи позивачем надано пояснення щодо виконання умов договору № 28, з яких вбачається, що послуги з експрес-діагностики податкових ризиків були замовником були замовлені у зв'язку з недобропорядністю клієнтів у 2009 році, внаслідок чого замовник потерпів збитки на суму 939000,00 грн.. В результаті виконаних послуг у 2010 році подібних випадків не повторювалось у зв'язку з тим, що були замовником отримані консультації та рекомендації з оцінки правового оточення підприємства, відбулось навчання щодо грамотного складання договорів з покупцями. На виконання п. 1.3. договору, виконавцеві було надано робоче місце, комп'ютер з програмою 1С-Бухгалтерія. Бухгалтер підприємства працював в тісній взаємодії з виконавцем. Про виконану роботу складено відповідний акт від 31.05.2010 року, який знаходиться у справі.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Позивачем до матеріалів справи долучено смету на виконання експрес-діагностики податкових ризиків від 02.03.2010 року, акт з експрес-діагностики податкових ризиків від 31.05.2010 року, підписаний сторонами, проте зазначені документи не можуть бути визнані судом належним підтвердженням інформації, яка в них міститься. В означеному акті не зазначено, яким чином виконавцеві надано необхідне для роботи приміщення, оргтехніку та засоби зв'язку, на виконання п. 1.3 договору, яким чином проводилась експрес-діагностика податкових ризиків, яким чином було виконано п. 3.1.4 договору щодо передачі результатів робіт, п. 4.1.2 договору щодо не розголошення комерційної таємниці третім особам, п. 3.1.2 договору щодо керування рекомендаціями замовника по проведенню робіт, причинно-наслідковий зв'язок між отриманням інформаційно-консультаційних послуг та відсутності факту збитків у 2010 році, яким чином проводилась тісна взаємодія виконавця та бухгалтера замовника. Натомість, суд зазначає, що надана смета, як і акт, є документами, складеними директорами сторін за договором, а тому не може вважатись тим самим, що і звіт особи, яка є виконавцем за зобов'язаннями з надання інформаційно-консультаційних послуг.

Таким чином, ТОВ "Електротехніка-Н" ані під час проведення перевірки, ані під час судового розгляду не надано доказів реального отримання від ПП «Тех-Агроремпоставка»інформаційно-консультаційних послуг, конкретного змісту та їх результатів, що не дозволяє підтвердити зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виконавцем роботи.

В ході розгляду адміністративної справи судом витребувався у позивача весь обсяг первинної документації податкового та бухгалтерського обліків та довідка за підписом директора та бухгалтера позивача про обсяг зазначених документів за договором, проте зазначена довідка надана не була, а представником позивача в судовому засіданні повідомлено про повне надання всіх наявних документів.

Щодо договору № 3 від 06.09.2010 року, суд зазначає, що він був укладений між ТОВ "Електротехніка-Н" (замовник) та ТОВ "Промспец Консалтинг" (виконавець), згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати інформаційні послуги в порядку, встановленому договором, замовник зобов'язується своєчасно отримувати послуги та сплачувати їх у відповідності до договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, завдання на послуги оформлюються замовленнями, що є невідємною частиною договору, в яких зазначається перелік послуг, строки, вартість та інші суттєві вимоги в формулюваннях, що виключають неоднозначність тлумачення тексту завдання.

У п. 1.3 договору встановлено, що по закінченню робіт на замовленням виконавець надає звіт замовнику в єдиному екземплярі в електронному та документальному вигляді.

Згідно п. 2.1 метою договору є допомога зі збільшення за мовником об'єктів продажу та розширення закордонних ринків збуту.

Згідно п. 1.4 договору передбачено, що за погодженням сторін замовник може надавати виконавцю необхідне для роботи приміщення, оргтехніку, засоби зв'язку.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що виконавець зобов'язується керуватися рекомендаціями замовника з проведення робіт.

Відповідно до п. 4.1.2 договору, замовник зобов'язується надати виконавцю всі необхідні для виконання зобов'язань за договором відомості та інформацію про комерційну діяльність замовника. Всі відомості, передбачені замовником виконавцю, є комерційною таємницею та не підлягають розголошенню третім особам.

У відповідності до п. 4.1.3 договору, замовник зобов'язався надавати максимальну допомогу виконавцеві при виконанні обов'язків, зазначених у договорі.

В ході розгляду справи позивачем надано пояснення щодо виконання умов договору № 3, з яких вбачається, що замовником отримано практичну допомогу при складанні звітів за ІІ півріччя 2010 року, консультації в сфері планування, організації, забезпечення ефективності та контролю, інформації для управління, про що складено акт від 30.09.2010 року, який знаходиться у справі, та проведено оплату.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Позивачем до матеріалів справи долучено смету на виконання інформаційних послуг з методів керування продажами трифазних асінхронних електродвигунів з короткозамкнутим ротором загальнопромислового призначення від 06.09.2010 року, акт від 30.09.2010 року про наданняі нформаційних послуг з методів керування продажами трифазних асінхронних електродвигунів з короткозамкнутим ротором загальнопромислового призначення, підписаний сторонами, проте зазначені документи не можуть бути визнані судом належним підтвердженням інформації, яка в них міститься. В означеному акті не зазначено, яким чином виконавцеві надано необхідне для роботи приміщення, оргтехніку та засоби зв'язку, на виконання п. 1.4 договору, яким чином надавались інформаційні послуги, необхідність її отримання, замовлення на виконання п. п. 1.2, 1.3 договору, яким чином було виконано п. 3.1.4 договору щодо передачі результатів робіт, п. 4.1.2 договору щодо не розголошення комерційної таємниці третім особам, п. 3.1.2 договору щодо керування рекомендаціями замовника по проведенню робіт, причинно-наслідковий зв'язок між отриманням інформаційно-консультаційних послуг та досягненням результатів на виконання п. 2.1 договору, механізм виконання п. 3.1.1 договору, п. 4.1.3 договору. Натомість, суд зазначає, що надана смета, як і акт, є документами, складеними директорами сторін за договором, а тому не може вважатись тим самим, що і звіт особи, яка є виконавцем за зобов'язаннями з надання інформаційно-консультаційних послуг.

Таким чином, ТОВ "Електротехніка-Н" ані під час проведення перевірки, ані під час судового розгляду не надано доказів реального отримання від ПП «Промспец Консалтинг" інформаційно-консультаційних послуг, конкретного змісту та їх результатів, що не дозволяє підтвердити зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виконавцем роботи.

В ході розгляду адміністративної справи судом витребувався у позивача весь обсяг первинної документації податкового та бухгалтерського обліків та довідка за підписом директора та бухгалтера позивача про обсяг зазначених документів за договором, проте зазначена довідка надана не була, а представником позивача в судовому засіданні повідомлено про повне надання всіх наявних документів.

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи мають недоліки, які позбавляють їх статусу первинних, перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину, а відтак, перелічені документи не визнаються судом належними та допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд не вважає помилковими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки.

Під час проведення перевірки податковим органом було використано також інформацію, яка надійшла з інших податкових органів, а саме

- ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова - акт від 10.03.2011 року за №349/23-03-05/37091549 про результати документальної планової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг» (код за ЄДРПОУ 37091549) з питань дотримання податкового законодавства за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року, висновком якого встановлена неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених із зазначеними у акту перевірки постачальниками та покупцями;

- ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова - акт від 30.06.2011 р. за № 1459/23-03-05/36457279 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (код за ЄДРПОУ 36457279) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. та дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 30.11.2010 р., висновком якого встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді порушення ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, якi не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями;

- ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова - акт 30.06.2011 р .№ 1483/15-05-14/37093546 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ ,,Бізнес-консалтинг плюс", (ЄДРПОУ 37093546) з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період березень 2011 р., квітень 2011 р., висновком якого встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді порушення ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями.

- ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова - акт 13.09.2011 р. за №11/23-02-09 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Бізнес-Консалтинг Плюс", код ЄДРПОУ 37093546, щодо документального підтвердження господарських відносин, з платником податків та зборів ТОВ „АГРО-СИНЕРГЕТИКА", код за ЄДРПОУ 36457295, їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 р., висновком якого встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді , порушення ч. 1,5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями.

Відповідно до пп.7.4.1 пп.7.4.4 п.7.4.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 року податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за період з березень, червень 2011 року, з 01.03.2010 року по 30.06.2010 року на суму 204147,00 грн..

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Частинами другою та третьою ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з вимогами п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р.№88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168\704) первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

З урахуванням вищевикладеного та оцінюючи взаємовідносини позивача за перевіряємий період з ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", код 37092055, ТОВ "Тех-Агроремпоставка" код 36457279, ТОВ "Промспецконсалтинг" код 37091549, в розрізі податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", код 37092055, ТОВ "Тех-Агроремпоставка" код 36457279, ТОВ "Промспецконсалтинг" код 37091549, заниження податкового зобов'язання на суму 204147,00 грн..

В контексті змістів актів перевірки відносно ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", код 37092055, ТОВ "Тех-Агроремпоставка" код 36457279, ТОВ "Промспецконсалтинг" код 37091549 та враховуючи їх висновки суд зазначає, що угоди, укладені позивачем з ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", код 37092055, ТОВ "Тех-Агроремпоставка" код 36457279, ТОВ "Промспецконсалтинг" код 37091549 не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки за результатами перевірки останнього було встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 134, 135, 138, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, крім цього, була встановлена відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, отже і відсутня фінансово-господарська діяльність ТОВ ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", код 37092055, ТОВ "Тех-Агроремпоставка" код 36457279, ТОВ "Промспецконсалтинг" код 37091549, що в свою чергу унеможливлює ведення господарської діяльності з боку позивача з приводу виконання договорів укладених із зазначеними контрагентами.

Окремо суд звертає увагу, що положеннями п. 44.1 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року, зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції. Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду адміністративної справи представником позивача не зазначено, а судом не встановлено фактів, що підтверджували недотримання з боку податкової установи положень ст. 2 КАС України щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, враховуючи податкове законодавство.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, не підтвердженні належними та беззаперечними доказами, підстав ненадання документів суду в ході розгляду адміністративної справи не повідомлено, а законодавче обґрунтування позовних вимог не узгоджується зі змістом обсягу первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", код 37092055, ТОВ "Тех-Агроремпоставка" код 36457279, ТОВ "Промспецконсалтинг" код 37091549.

Судові витрати суд розподіляє на підставі ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02.11.2012 року.

Суддя Ю.О.Супрун