Постанова

від 21.11.2012 по справі 10083/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 листопада 2012 р. № 2-а- 10083/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Проскурін С.М., Ємельяненко Д.Д,,

представника відповідача -Вєтрова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін в залі суду в м. Харкові адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачання -Україна»

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачання -Україна»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.08.2012 року № 0001730153.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 66405,0 грн., з яких за основним платежем -44270,0 грн. та за штрафними санкціями -22135,0 грн.

Позивач з вказаним податковим повідомленням-рішення не погоджується, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність, вважаючи оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення цілком обґрунтованим та законним.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що головним податковим ревізором-інспектором Харківської ОДПІ Харківської області ДПС 21.08.2012р. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За наслідками перевірки складено акт від 21.08.2012р. № 1156/152/35604020 (а.с. 122-124), згідно висновків якого встановлено заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації за травень 2012 року та відповідальність платника передбачена п. 123.1 ст. 123 розділу ІІ Податкового кодексу України.

З посиланням на акт перевірки від 21.08.2012р. № 1156/153/35604020 відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 29.08.2012 року № 0001730153, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 66405,0 грн., з яких за основним платежем -44270,0 грн. та за штрафними санкціями -22135,0 грн.

Суд зауважує, що у вказаному податковому повідомленні-рішенні міститься посилання на акт перевірки від 21.08.2012р. № 1156/153/35604020, хоча згідно матеріалів справи (а.с.122) акт перевірки від 21.08.2012р. має номер 1156/152/35604020. Невірне зазначення номеру акту перевірки в податковому повідомленні-рішенні, прийнятому на його підставі, суд відзначає як недбалість з боку податкового органу, проте вважає, що дана обставина не може бути єдиною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки суд виходить із значимості встановлених обставин для вирішення справи.

Судом встановлено, що підставою для висновків податкового органу відносно виявлених перевіркою порушень слугувало те, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 44270,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промспец Консалтинг»та ТОВ «Опттехпостачання-Україна», які не мали статусу платника податку на додану вартість під час виписки податкових накладних. Відповідач вважав, що дана обставина позивачем не заперечується.

Суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що згідно наявних у справі доказів встановлено укладення між позивачем та ТОВ «Опттехноконсалтинг»договору купівлі-продажу від 21.05.2012р. № 210512 (а.с.57), за умовами якого ТОВ «Опттехноконсалтинг»(продавець) зобов'язався передати у власність позивача (покупець) товар, який останній зобов'язувався прийняти та оплатити.

З контрагентом позивача -ТОВ «Промспец Консалтинг»позивачем укладено договір купівлі-продажу № 20/09/10 від 20.09.2010р. (а.с.58) та додаткову угоду до нього № 1 від 30.12.2011р., згідно яких позивач придбавав у ТОВ «Промспец Консалтинг»товар у кількості та за ціною згідно рахунків-фактур. Також позивачем з ТОВ «Промспец Консалтинг»01.07.2011р. укладався договір про надання консультаційних послуг № 010711 (а.с.61) та додаткова угода до нього № 1 від 30.12.2011р., згідно яких ТОВ «Промспец Консалтинг»взяв на себе зобов'язання надавати позивачу (замовник) консультаційні послуги з аналізу стратегії підприємства на ринку теплоізоляційних матеріалів, оцінці конкурентних позицій підприємства на ринку, тощо.

В зв'язку з укладеними угодами контрагенти позивача виписали на його адресу податкові накладні, наявність яких та належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Позивачем до суду надано належним чином засвідчені копії вказаних вище договорів, які викладено у письмовій формі, підписано сторонами та скріплено печатками підприємств -сторін угоди. Також позивачем до суду надано докази, що свідчать про фактичне виконання угод: копії актів виконаних робіт, рахунків-фактур, видаткових накладних, копії податкових накладних, виписаних на його адресу, а також докази сплати за товар грошовими коштами.

Підстав для сумнівів щодо достовірності наданих доказів у суду не виникає.

Вирішуючи спір, суд враховує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято з посиланням на ту обставину, що свідоцтво платника ПДВ контрагента позивача - ТОВ «Промспец Консалтинг»анульовано 14.10.2011р., а свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Опттехноконсалтинг»анульовано 25.01.2012р.

В зв'язку із встановленим суд зазначає, що згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. у справі № 2а- 14157/11/2070, яка набрала чинності згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012р., визнано протиправним та скасовано рішення № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промспец консалтинг", зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ "Промспец консалтинг" як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Так само, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. у справі № 2а-967/12/2070, яка набула законної сили згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012р., визнано дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо анулювання свідоцтва платника податків по податку на додану вартість ТОВ "Опттехноконсалтинг" неправомірними, скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 25.01.2012 р. за № 3/15-02-36 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 100268113, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ "Опттехноконсалтинг" платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації, тобто з 25 січня 2012 року, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Опттехноконсалтинг" .

Відповідно до приписів ч.1 ст. 72 КАС України суд враховує зазначені рішення суду при вирішенні даної справи та зазначає, що доводи відповідача про відсутність у ТОВ "Опттехноконсалтинг" і ТОВ "Промспец консалтинг" свідоцтв про реєстрацію їх платником ПДВ на час виписки податкових накладних на адресу позивача за спірними угодами.

В зв'язку з наведеним в даній справі доводи відповідача про відсутність підстав для формування податкового кредиту в даній справі суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні угод взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, а також доказів неправомірності виписування за вказаними угодами податкових накладних, формування за ними податкового кредиту. Таких доказів відповідачем в акті перевірки та в судовому засіданні не надано.

Позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально, належним чином виконані та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачання -Україна»до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 29.08.2012 року № 0001730153.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачання -Україна»(62472, Харківська область, м. Мерефа, пров. Базарний, 2, код ЄДРПОУ 35604020) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 664,05 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 26 листопада 2012 року.

Головуючий суддя С.В. Архіпова