Рішення

від 21.11.2012 по справі 5011-14/15111-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/15111-2012 21.11.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітехнології ЮЕЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Єврокомфорт"

про стягнення 33 000,00 грн.,

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Проніна С.А., Корнієнко Д.І. -за дов.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 33 000,00 грн., з яких 26 655,00 грн. боргу, 6 345,00 грн. збитків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.11.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.12р. відповідачем було виставлено рахунок № 155 (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якого відповідач продає товар загальною вартістю 26 655,00 грн. (з ПДВ).

Платіжним дорученням №1326 від 27.08.12р. позивач сплатив суму 26 655,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань щодо поставки оплаченого товару не виконав.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 26 655,00 грн. заборгованості, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 6 345,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Враховуючи те, що позивачем у встановленому законом порядку не доведено заподіяння відповідачем збитків, суд відмовляє у задоволенні вимоги про їх стягнення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Єврокомфорт»(03058, м. Київ, вул.Ніжинська, 5; код ЄДРПОУ 37783195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІТЕХНОЛОГІЇ ЮЕЙ" (03022, М.Київ, вул. Васильківська, 30; код ЄДРПОУ 36285936) 26 655 (двадцять шість тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості, та 1 300 (одну тисячу триста) грн. 04 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.11.12 р.

Суддя С.М. Мельник