Рішення

від 21.11.2012 по справі 5011-60/14413-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-60/14413-2012 21.11.12

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аквавит", м. Дніпропетровськ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дім суші", м.Київ, простягнення заборгованості 2 944,26 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Брайко М.В. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквавит" (надалі -ТОВ "Аквавит") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім суші" (надалі -ТОВ "Дім суші") 2 693,54 грн. боргу за поставлений товар, пеню у розмірі 203,12 грн., 47,60 грн. -3% річних.

Ухвалою від 17.10.2012 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі № 5011-60/14413-2012.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 07.11.2012р. у зв`язку із неявкою представника відповідача, приймаючи до уваги ті обставини, що не надані витребувані судом документи та у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено до 21.11.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 21.11.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, пояснення по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про прийняття справи до провадження від 17.10.2012р., про відкладення розгляду справи від 07.11.2012р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 04070, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-60/14413-2012.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.02.2012р. між ТОВ "Аквавит" (постачальник, позивач) та ТОВ "Дім суші" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №810-КИЕ, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.

Ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід`ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється у національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати постачальнику, постачальник не несе відповідальності за можливі збитки покупця від втрати (розкрадання) таких коштів (п.4.1 договору).

Згідно п. 4.2 договору покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію товару переданого постачальником товару не пізніше 21 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 (сім) календарних днів.

Пунктом 4.4 договору сторони погодили, що при здійсненні оплати поставленого товару покупець зобов`язаний у платіжному дорученні вказувати номер та дату видаткової накладної за якою такий товар був поставлений.

Поточні надходження грошових коштів від покупця зараховуються в рахунок погашення заборгованості з найбільш ранні строком виникнення. При цьому, вказане покупцем призначення платежу до уваги прийматися не буде (п.4.6 договору).

Відповідно до п. 5.1. договору поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з постачальником, за цінами вказаними у накладних.

У разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань по даному договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 6.1 договору).

Згідно п. 6.6. договору у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2 договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення строків вказаних в п. 4.2 договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов`язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором (п.6.8 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до «28»лютого 2013 р. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за один місяць до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах (п. 8.1 договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не у повному обсязі виконав зобов'язання щодо оплати поставленого ТОВ "Аквавит" товару, у зв'язку з чим у ТОВ "Дім суші" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 693,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриманий товар.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткової накладної: №2784 від 15.02.2012р. на суму 12 542,10 грн.; Довіреністю б/н на одержання цінностей від 01.02.2012р. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 12 542,10 грн.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату в сумі 2 693,54 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам ТОВ «Аквавит»станом з 21.03.2012р. по 08.11.2012р.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно п. 4.2 договору покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію товару переданого постачальником товару не пізніше 21 днів з дати її поставки.

Отже по видатковій накладній №2784 від 15.02.2012р. на суму 12542,10 грн. строк оплати настав 07.03.2012р .

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги п. 4.2 договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Аквавит" про стягнення з ТОВ "Дім суші" заборгованості у розмірі 2 693,54 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено судом, в п. 6.6 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення умов договору, а саме: у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2 договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

ТОВ "Дім суші" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 203,12 грн. за період з 07.03.2012 року до 06.09.2012 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

При цьому п. 6.6 договору сторони погодили, що неустойка за порушення строків вказаних в п. 4.2 договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов`язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком неустойки на суму 203,12 грн., які, за висновками суду, є арифметично вірними, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Позивач також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 47,60 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ "Дім суші" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено, несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 47,60 грн. -3% річних.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавит" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім суші" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, ідентифікаційний код 36993604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім суші" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 36841030) основний борг у розмірі 2 693 (дві тисячі шістсот дев`яносто три) грн. 54 коп., 3% річних у розмірі 47 (сорок сім) грн. 60 коп., неустойку у розмірі 203 (двісті три) грн. 12 коп., судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -26.11.2012

Суддя В.В. Князьков