Рішення

від 20.11.2012 по справі 5011-50/14051-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/14051-2012 20.11.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Альянс"

до приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

про стягнення 586 281,44 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Карманніков М.О.(дов. від 01.03.2012)

Від відповідача Денисова Н.О.(дов. від 04.04.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Альянс" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення 586 281,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Альянс" та приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" було укладено договір добровільного страхування відповідальності міжнародного автомобільного перевізника від 30.11.2010. 13.12.2010 на трасі М5 в адміністративних межах місцевого округу (далі м.о.) Жигулівськ Самарської області відбулось загорання вантажного автомобіля DAF FT 95,430 р.н. СА4188 АВ з напівпричепом KOGEL SN 24, держ. номер СА5664ХХ. Загорання відбулось в процесі руху автомобіля. В результаті пожежі пошкоджений автомобіль і вантаж. У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача страхову суму в розмірі 586 281,44 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/14051-2012, розгляд справи призначено на 15.11.2012.

15.11.2012 в судовому засіданні відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив і просив відмовити в його задоволенні.

15.11.2012 в судовому засіданні було оголошено перерву на 20.11.2012 для подання додаткових доказів по справі.

Представник позивача в судове засідання 20.11.2012 з'явився, подав заперечення на відзив відповідача, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача також прибув в судове засідання 20.11.2012 та проти позову заперечив і просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранс - Альянс»(надалі також -позивач) та приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС»(надалі також відповідач) було укладено договір добровільного страхування відповідальності міжнародного автомобільного перевізника № А 0190904(надалі договір).

У відповідності до умов Договору, позивач застрахував майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані із відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди життю та здоров'ю фізичної особи або її майну, а також шкоди заподіяної юридичній особі під час надання Страхувальником Третім особам транспортних послуг з міжнародного перевезення вантажів відповідно до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (п. 5.1. Договору).

У відповідності до п. 7.1. Договору, страховим випадком є відповідальність Страхувальника за втрату та/або загибель, та/або пошкодження вантажу, що трапилось з моменту прийняття вантажу до перевезення і до видачі вантажу одержувачу внаслідок будь - яких випадковостей та небезпек перевезення.

Як вбачається із CMR А№0173818, 30.11.2010 м. Тольятті Російської Федерації було передано вантаж (комплектуючі збірного комплекту згідно специфікації) перевізнику. Вартість вантажу 2133053,23 російських рублів. Вартість поворотної тари 141912,60 російських рублів.

13.12.2010 на трасі М5 в межах адміністративної території міського округу Жигульовськ Самарської області мало місце загоряння вантажного автомобіля DAF FT 95.430 днз. СА 4188 АВ, напівпричіпа Kogel SN 24 днз. СА 5664 XX.

Матеріали справи свідчать, що 15.12.2010 позивач повідомив відповідача письмово про факт настання страхового випадку та про приблизний розмір збитків.

16.12.2010 постановою слідчого (дізнавача) Ігнальєва А.Л. було відмовлено у порушенні кримінальної справи по факту пожежі у зв'язку із тим, що відсутні будь - які ознаки злочину. Також постановою встановлений факт знищення вантажу.

Водій транспортного засобу та керівник підприємства до адміністративної відповідальності за експлуатацію (випуск на лінію) транспортного засобу, що не відповідає вимогам, передбаченим Правилами дорожнього руху не притягались.

Вищевказаною постановою слідчого (дізнавача) також не було зафіксовано порушень Правил пожежної безпеки на транспорті, що призвели до загоряння.

Натомість постановою слідчого (дізнавача) від 16.12.2012 було зафіксовано наявність нещасного випадку, що в свою чергу свідчить про настання страхового випадку.

15.12.2010 повідомлення було оформлено письмово та направлено Страховику.

В наступному Срахувальник повторно звертався до Страховика із клопотанням щодо розгляду заяви про страховий випадок.

25.05.2011 листом №Г1000/5270 відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування з тих мотивів, що позивач не виконав умови Договору щодо забезпечення відповідних умов експлуатації Застрахованого ТЗ з дотриманням відповідних правил протипожежної безпеки, Правил дорожнього руху, що призвело до настання випадку. При цьому відповідач посилається на п. 16.1.4. Договору, у відповідності до якого Страхувальник зобов'язаний забезпечити відповідні умови експлуатації Застрахованого ТЗ з дотриманням відповідних Правил протипожежної безпеки, Правил дорожнього руху, а також на п. 31.1. Правил дорожнього руху, у відповідності до якого технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств - виробників та іншої нормативно - технічної документації.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає наступне:

Договір укладений між позивачем та відповідачем, є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частинами 1, 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Виходячи із змісту Договору такий правочин є договором страхування на користь позивача, а тому право на отримання страхового відшкодування надано позивачу.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами приймання відповідачем у страхування майнових інтересів позивача, пов'язаних з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди життю та здоров'ю фізичної особи або її майну, а також шкоди заподіяної юридичній особі під час надання Страхувальником Третім особам транспортних послуг з міжнародного перевезення вантажів відповідно до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах.

Статтею 26 Закону України «Про страхування»передбачений перелік випадків, в яких страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування. Серед іншого зазначеною статтею передбачено, що страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених умовами договору страхування, якщо це не суперечить закону.

У відповідності до п. 16.4.11 договору, страховик має право знизити суму страхового відшкодування або відхилити претензію, якщо претензія повністю або частково пов'язана з невиконанням або неналежним виконанням Страхувальником вимог п. 16.1. договору.

У відповідності до п. 16.1.4. Договору, страхувальник зобов'язаний забезпечити відповідні умови експлуатації Застрахованого ТЗ з дотриманням відповідних Правил протипожежної безпеки, Правил дорожнього руху.

Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою КМУ України №1306 від 10.10.2001, передбачені випадки заборони експлуатації транспортних засобів у зв'язку із наявністю технічних несправностей (п.31.2-31.7 Правил).

Керування транспортним засобом, експлуатація якого заборонена, тягне за собою адміністративну відповідальність згідно із ч. 1 ст. 121 КпАП України.

Аналогічні норми містяться і в законодавстві Російської Федерації (розділи 25, 26 Правил дорожнього руху РФ, затверджені постановою Ради міністрів Уряду РФ 23.10.1993 №1090; ст. 12.6. Кодексу про адміністративні правопорушення РФ).

Таким чином, як за законодавством України так і за законодавством Російської федерації порушення вимог, що пред'являються до технічного стану транспортних засобів тягне за собою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності. Єдиним належним та допустимим доказом експлуатації транспортного засобу, технічний стан якого не відповідає вимогам та стандартам є постанова про притягнення відповідальних осіб до адміністративної відповідальності. Натомість ні водій транспортного засобу, ні керівник підприємства ТОВ «Автотранс - Альянс»до адміністративної відповідальності не притягались.

Відомостей про те, що страхувальником було порушено Правила протипожежної безпеки також немає.

Відтак твердження відповідача про те, що зі сторони позивача мало місце невиконання вимог п. 16.1.4. Договору не відповідає дійсності.

Вартість збитку, нанесеного власнику вантажу становить 586281,44 грн., що встановлене рішенням Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 про стягнення із ТОВ «Автотранс - Альянс»вищезазначеної суми на користь дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2»публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан - Моторс», що є належним доказом настання відповідальності позивача в силу п. 7.2.1. договору та належним доказом підтвердження суми збитку,завданого внаслідок страхового випадку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову зазначив, що позивачем не дотримано вимог п. 16.1.4 Договору, відповідно до якого страхувальник зобов'язаний забезпечити відповідні умови експлуатації застрахованого транспортного засобу з дотриманням відповідних правил протипожежної безпеки Застрахованого ТЗ з дотриманням відповідних Правил протипожежної безпеки, Правил дорожнього руху.

У відповідності до п. 31.1. Правил дорожнього руху, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Водночас із цим, вимоги, що стосуються безпеки дорожнього руху, зокрема випадки, коли експлуатація транспортного засобу забороняється, перелічені в п. 31.3 Правил дорожнього руху. Експлуатація транспортних засобів, що мають недоліки, перелічені в п. 31.3. тягне за собою адміністративну відповідальність.

Однак відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження факту експлуатації застрахованого транспортного засобу за наявності недоліків, передбачених п. 31.3.

Таким чином, суд вважає доведеним обов'язок відповідача відшкодувати позивачу збитки спричинені страховим випадком, а тому задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 586 281,44 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Альянс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Альянс" (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Низова, 75, код ЄДРПОУ 33827799) суму страхового відшкодування у розмірі 586 281 (п'ятсот вісімдесят шість тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 11 725 (одинадцять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 63 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Головуючий суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 27.11.2012