Рішення

від 20.11.2012 по справі 5011-47/13915-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/13915-2012 20.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гластек Україна».

До Приватного підприємства «Гранд М».

простягнення 147091,15 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача: Василевський М.Х. - представник за довіреністю

Силенюк І.С. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 20.11.2012 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 147091,15 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду містаКиєва від 08.10.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/13915-2012 та призначено її до розгляду на 25.10.2012.

Ухвалою Господарського суду містаКиєва від 25.10.2012 розглядсправибуловідкладено до 20.11.2012,з метою виконання сторонами вимоги суду.

В судовому засіданні 20.11.2012 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору№021109-01 від 02.11.2009 та додаткової угодивід 23.11.2009до договору №021109-01 від 02.11.2009 було поставлено обладнання на суму 555426,00 грн., проте відповідач здійснив оплату поставленого обладнання -частково, в розмірі 472162,88 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 83263,12 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 38742,02 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 7517,49 грн. а також інфляційні в сумі 17568,52 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 25.10.2012 та 20.11.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів -не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №078896 від 22.10.2012, що подана до суду позивачем. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гластек Україна»(позивач), як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю«Гранд М»(відповідач), як замовником, було укладено договір№021109-01, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання постачати на умовах склад Виконавця в м. Бровари, Київської обл., Обладнання (привода до автоматичних дверей, дверну фурнітуру, фурнітуру для скла, профілі алюмінієві та інші матеріали та обладнання), вказане в Специфікаціях до Договору, що є його невід'ємною частиною, а Замовник зобов'язується оплатити вартість Обладнання та прийняти це Обладнання на умовах Договору.

Умовами договору, сторони погодили, щов межах даного договору Виконавець зобов'язується здійснити поставку направляючих, периферії управління Обладнання протягом 33 банківських днів з моменту оплати Замовником згідно розділу 4 Договору, затвердження плану розміщення Обладнання та технічної готовності об'єкту та передати Обладнання при умові повної оплати Замовником, повідомити Замовника про готовність здійснити передачу Обладнання (п.2.1.); у випадку, якщо не відбулася 100% оплата за Обладнання, зобов'язання Виконавця з поставки та передачі Обладнання продовжується на термін повного погашення заборгованості та зобов'язань Замовника з повної оплати за Обладнання, якщо не передбачено інше (п.2.2.); ціна (вартість) Обладнання, що визначенні в п.1.1. Договору, визначається конкретними Специфікаціями до Договору (п.4.1.); оплата за Договором здійснюється в два етапи: - перший етап -передоплата, не пізніше п'яти банківських днів, з моменту підписання специфікації до Договору та отримання рахунку-фактури, Замовник перераховує Виконавцю передплату у розмірі 70% від ціни за Договором, що визначена в п.4.1. Договору; -другий етап -остаточний розрахунок, здійснюється Замовником не пізніше 30 банківських днів після підписання Специфікації до Договору у розмірі 30% від ціни за Специфікацією (п.4.2.); у випадку недотримання термінів здійснення оплати, зазначених у п.4.2. Договору, Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (п.6.3.); усі суперечки, що можуть виникнути при виконанні Договору, Сторони зобов'язуються вирішувати шляхом переговорів. У випадку неможливості вирішення суперечок шляхом переговорів останні підлягають вирішенню у порядку, встановленому чинним законодавством України (п.10.1.).

Згідно з додатковою угодою від 23.11.2009 до Договору №021109-01 від 02.11.2009, у зв'язку з тим, що при складанні тексту Договору у вступній частині була допущена технічна помилка в назві «Замовника»та вказана невірно його організаційно-правова форма за КОПФГ, замість «Приватного підприємства»- «Товариство з обмеженою відповідальністю», сторони домовились про наступне, вступну частину Договору та п.15 Юридичні адреси і банківські реквізити сторін вважати чинною у наступній редакції: «Приватне підприємство «Гранд М»(ПП «Гранд-М»), інші умови Договору №021109-01 від 02.11.2009 залишаються незмінними і сторони підтверджують його зобов'язальний характер для них. (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Відповідно до Специфікації №1 до Договору №021109-01 від 02.11.2009 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), посвідчених підписами та печатками юридичних осіб позивача та відповідача, сторони погодили, щодо поставки Обладнання на суму 439887,00 грн.

Відповідно до Специфікації №2 до Договору №021109-01 від 02.11.2009 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), посвідчених підписами та печатками юридичних осіб позивача та відповідача, сторони погодили, щодо поставки Обладнання на суму 155909,00 грн.

Відповідно до видаткових накладних: №РН-0000147 від 30.10.2009 на суму 92162,88 грн.; №РН-0000170 від 01.12.2009 на суму 76860,00 грн.; №РН-0000192 від 29.12.2009 на суму 347762,81 грн.; №РН-0000003 від 04.01.2010 на суму 38640,31 грн.(належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 555426,00 грн.

Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), а саме:№09/0081 від 29.11.2009 на отримання цінностей за р/ф №СФ-292 від 21.10.2009; №09/0064 від 30.11.2009 на отримання цінностей за р/ф №СФ-327 від 13.11.2009; №09/0040 від 30.10.2009 на отримання цінностей за р/ф №СФ-297 від 22.10.2009(належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), виданих ПП«Гранд М»на ім'яТеличко М.В. та Тіпсін А.П., останні були уповноважені на отримання товару від позивача.

Як зазначив позивач, у зв'язку із наведеним, на виконання вимог договору №021109-01 від 02.11.2009, позивач разом із вищенаведеними накладними передав відповідачу рахунки-фактури, а саме: №СФ-0292 від 21.10.2009 на суму 386403,12 грн.; №СФ-0297 від 22.10.2009 на суму 92162,88 грн.; №СФ-0327 від 13.11.2009 на суму 76860,00 грн.(належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) всього на суму 555426,00 грн.

Серед іншого, відповідно до акту звірки взаємних розрахунківміж ТОВ «Гластек Україна»та ПП «Гранд М»за період з 01.10.2009 по 31.07.2012 за договором №021109-01 від 02.11.2009, який посвідчений підписами уповноважених осіб та печатками юридичних осіб (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), заборгованість за поставлений товар станом на 01.08.2012 у відповідача перед позивачем становить83263,12 грн.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до відповідача з листом №1-Г від 23.06.2010 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), в якому просив відповідача погасити існуючу заборгованість за договором №021109-01 від 02.11.2009.

Як зазначає позивач, згідно до листа №2-Г від 01.11.2011 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), як відповідь на лист №1-Г від 23.06.2010, відповідач не заперечує проти існуючої за ним перед позивачем заборгованості в сумі 83263,12 грн. за договором №021109-01 від 02.11.2009, а також повідомляє про те що має намір перерахувати грошові кошти в наведеній сумі з метою погашення заборгованості за договором №021109-01 від 02.11.2009. Зокрема, відповідач зазначив, що, у разі невиконання зобов'язання у встановлений строк, визнає досудове врегулювання договірних відносин як таке,що відбулося та не дало наслідків для виконання зобов'язань по суті.

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 021109-01 від 02.11.2009, передано на користь відповідача обладнанняна на суму 555 426,00 грн., натомість, відповідач повністю так і не оплатив повністю поставлене обладнання у строк, що встановлений п. 4.2. договору № 021109-01 від 02.11.2009, а здійснив лише частковий розрахунок за отримане обладнанняв сумі 472 162,88 грн.,що підтверджується банківськими виписками за період з 26.10.2009 до 15.05.2012 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 83 263,12 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальникзобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити занього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору №021109-01 від 02.11.2009, як продавцем, було передано у власність відповідача обладнання на загальну суму 555 426,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000147 від 30.10.2009 на суму 92 162,88 грн.; № РН-0000170 від 01.12.2009 на суму 76860,00 грн.; №РН-0000192 від 29.12.2009 на суму 347762,81 грн.; № РН-0000003 від 04.01.2010 на суму 38640,31 грн.

У зв'язку із наведеним, як зазначено позивачем та не заперечено відповідачем, позивачем разом з видатковими накладними було виставлено відповідачу рахунки-фактури: №СФ-0292 від 21.10.2009 на суму 386403,12 грн.; №СФ-0297 від 22.10.2009 на суму 92162,88 грн.; №СФ-0327 від 13.11.2009 на суму 76860,00 грн.на оплату товару за договором №021109-01 від 02.11.2009 на оплату обладнання за договором №021109-01 від 02.11.2009 на загальну суму555 426,00 грн.

Проте , відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність обладнання в строк 30 банківських днів, що встановлений п. 4.2. договору №021109-01 від 02.11.2009 -виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 83263,12 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем обладнання за договором №021109-01 від 02.11.2009 -не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору №021109-01 від 02.11.2009, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором №021109-01 від 02.11.2009 в розмірі 83263,12 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 83 263,12 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлене обладнання за договором № 021109-01 від 02.11.2009, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 38 742,02 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 7517,49 грн. а також інфляційні в сумі 17568,52 грн. в період з 02.12.2009 по 01.10.2012.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сказано При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Згідно з ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сказано, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом було перевірено надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат встановлено, що при нарахуванні таких було допущено помилку,а саме, при визначені періоду прострочення виконання зобов'язання за договором № 021109-01 від 02.11.2009, внаслідок недотримання позивачем вимог п.4.2. наведеного договору, приписами якого встановлено, що остаточний розрахунок, здійснюється відповідачем не пізніше 30 банківських днів після підписання Специфікації до договору.

Так, судом встановлено, що, з урахуванням вимог п.4.2. договору № 021109-01 від 02.11.2009, прострочення виконання зобов'язання за наведеним договором починається з 15.12.2009, у зв'язку з чим судом проведено власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який має наступний вигляд.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів Розмір процентів Загальна сума процентівСередній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 113263.12 15.12.2009 - 24.06.2011 557 3 % 5185.28 1.166 18801.68 93263.12 25.06.2011 - 15.05.2012 326 3 % 2498.94 0.994 -559.58 83263.12 16.05.2012 - 01.10.2012 139 3 % 951.25 0.993 -582.84 Оскільки, загальна сума інфляційних збитків складає 17 659,26 грн. а загальна сума 3% річних складає 8 635,47 грн., але враховуючи те, що позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача суму інфляційних збитків в розмірі 17 568,52 грн. та 3% річних в розмірі 7517,49 грн., суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення інфляційних та 3% річних в сумі заявленій до стягнення, а саме в розмірі 17 568,52 грн. та 7 517,49 грн. за період з 15.12.2009 по 01.10.2012.

Також, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що при нарахуванні такої позивачем не було дотримано вимог приписів ст. 232 Господарського кодексу України, положенням якої встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положенням якої встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, як встановлено судом, позивачем для нарахування пені за договором № 021109-01 від 02.11.2009 вказано період, а саме - з 02.12.2009 до 01.10.2012, що складається з 1 032 днів та перевищує термін в 6 місяців. Зокрема, позивачем було допущено помилки при визначенні строку виконання зобов'язання по оплаті за наведеним договором. Так, судом встановлено, що прострочення виконання зобов'язання за договором № 021109-01 від 02.11.2009, встановлено з 15.12.2009.

У зв'язку із наведеним, суд, враховуючи вимоги, що встановлені приписами ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»провів власний розрахунок, який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн..)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУ Розмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені 93263.12 04.04.2012 - 16.05.2012 43 7,5% 0.041 %* 1643.57 83263.12 16.05.2012 - 01.10.2012 139 7,5% 0.041 %* 4743.27 Таким чином, згідно розрахунку суду, загальна сума пені складає 6 386,84 грн., але враховуючи розрахунок та той факт, що позивачем заявлена до стягнення сума пені у розмірі 38742,07 грн., суд дійшов висновку, що такі позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 6 386,84 грн. за період з 04.04.2012 по 01.10.2012.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 83 263, 12 грн. -основний борг, 7 517,49 грн. - 3% річних, 17 568,52 грн. - інфляційні збитки та 6 386,84 грн. -пеня.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гранд М»(04208, місто Київ, Подільський район, проспект Правди, квартира 103, ЄДРПОУ 32161443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гластек Україна»(02001, місто Київ, Дніпровський район, вулиця Шумського, будинок 8-А, квартира 205, ЄДРПОУ 34292585), основний борг -83 263 (вісімдесят три тисячі двісті шістдесят три) грн. 12 коп., пеню -6 386 (шість тисяч триста вісімдесят шість) грн. 84 коп., 3% річних -7 517 (сім тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 49 коп., інфляційні збитки -17 568 (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 52 коп. та витрати по сплаті судового збору -2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 72 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 22.11.2012