Рішення

від 21.11.2012 по справі 62/136-14/353-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/136-14/353-2012 21.11.12 За позовом Колективного підприємства профспілок Ялтинське бюро подорожей та

екскурсій

до Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського

капіталу-фірма "Вітал-ТЕР" (товариство з обмеженою відповідальністю)

про стягнення 610 800,00 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились.

від відповідача: Вінокурова Р.О. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство профспілок Ялтинське бюро подорожей та екскурсій звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірми "Вітал-ТЕР" (товариство з обмеженою відповідальністю) про стягнення 610 800,00 грн., у тому числі: грошових коштів в сумі 400 000, 00 грн., 174 800,00 грн. інфляційних збитків та 36 000,00 грн. трьох відсотків річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.01.12 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.12 р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача грошові кошти в сумі 400 000,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 4 000,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 153,71 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.12 р. рішення господарського суду міста Києва від 25.01.12 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.12 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В результаті проведеного автоматичного розподілу справу передано на розгляд судді Мельнику С.М.

Ухвалою від 09.08.12 р. суддя Мельник С.М. прийняв справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 12.09.12 р.

Ухвалою від 12.09.12 р. розгляд справи відкладено на 03.10.12 р.

02.10.12р. через відділ діловодства суду відповідачем подані пояснення по справі.

Ухвалою від 03.10.12 р. розгляд справи відкладено на 24.10.12 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 24.10.12 р. у зв'язку з перебуванням судді Мельника С.М. на лікарняним справу передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою від 24.10.12 р. суддя Ломака В.С. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 07.11.12 р.

07.11.12р. через відділ діловодства суду позивачем подані додаткові пояснення по суті позовних вимог.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 07.11.12 р. у зв'язку з виходом з лікарняного судді Мельнику С.М. справу передано для розгляду.

Ухвалою господарського суду мста Києва від 07.11.12р. суддею Мельником С.М., справу прийнято до свого провадження

07.11.12р. в судовому засіданні на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 21.11.12р.

19.11.12р. через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про розгляд справи без участі представника.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 21.11.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2003р. між Колективним підприємством профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій»(надалі -позивач, продавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу «Фірма «Вітал-Тер»(надалі -відповідач, покупець) було укладено Договір купівлі-продажу. Відповідно до умов якого, продавець продав, а покупець купив житловий будинок під літ. А загальною площею 743,7 кв.м. та жилою площею 546,6 кв.м., що розташований за адресою: АР Крим, місто Ялта, вул. Кірова, 26.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.06-07.07.2009р. у справі №2-10/5019.1-2007, розірвано договір купівлі-продажу від 05.12.2003р. житлового будинку (літера А) загальною площею 743,7кв.м, житловою площею 546,6кв.м, який розташовано за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 26, укладений між Колективним підприємством профспілок Ялтинським бюро подорожей та екскурсій та Підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірмою "Вітал-ТЕР" (ТОВ). Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2009р. у справі №2-10/5019.1-2007, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2008р., рішення суду першої інстанції у визначеній вище частині залишено без змін. Підставою для розірвання спірного договору від 05.12.2003р. було істотне порушення покупцем умов спірного договору стосовно несплати вартості житлового будинку в сумі 400000грн.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач посилається на те, що він виконав умови договору купівлі-продажу від 05 грудня 2003 року та передав у власність Відповідача нерухоме майно, а саме житловий будинок № 26 літ. «А»загальною площею 743,7 кв.м., житловою площею 546,6 кв.м., розташований по вул. Кірова у м. Ялта, проте, відповідач зі свого боку не виконав зобов'язання щодо сплати вартості придбаної будівлі. Оскільки договір купівлі-продажу від 05 грудня 2003 року було розірвано в зв'язку з істотним порушеннями його умов, останній має право на стягнення збитків, понесених в результаті його розірвання.

Заперечення відповідача викладені у поясненнях в яких, проти задоволення позовних вимог заперечує та посилається на те, що Позивач висуваючи вимогу про стягнення збитків, понесених в результаті розірвання договору посилається в обгрунтуваннях позову на збитки, які були або могли бути понесені Позивачем в результаті порушення умов договору, а не його розірвання. Тим самим, жодним чином не доводячи понесення збитків саме в результаті розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, які виникають як невідворотній результат порушення законних прав, де збитки є наслідком.

При вирішенні питання наявності збитків, що виникли в результаті розірвання договору, необхідно досліджувати збитки саме як негативний наслідок розірвання договору.

Тобто, покладення обов'язку відшкодування збитку, який виник в результаті розірвання договору зовсім інше поняття ніж покладення обов'язку відшкодування збитку, який виник в результаті порушення зобов'язань контрагентом.

Законодавець чітко розмежовує збитки, завдані розірванням договору та збитки завдані порушенням договору контрагентом -ст. 22 ЦК України, підстави виникнення, момент виникнення та питання обсягу доведення.

Збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, які виникають як невідворотній результат порушення законних прав, де збитки є наслідком.

При вирішенні питання наявності збитків, що виникли в результаті розірвання договору, необхідно досліджувати збитки саме як негативний наслідок розірвання договору.

Тобто, покладення обов'язку відшкодування збитку, який виник в результаті розірвання договору зовсім інше поняття ніж покладення обов'язку відшкодування збитку, який виник в результаті порушення зобов'язань контрагентом.

В ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

В ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Так, частиною ч. 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобовязання.

При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування. При обчисленні розміру втраченої вигоди необхідно враховувати точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином, а за аналогією права та аналогією закону договір не було б розірвано.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 04 липня 2011 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА РЕГІОН СЕРВІС»про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2011 року у справі № 51/250 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА РЕГІОН СЕРВІС»до відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»про стягнення 14 972 000,00 грн.

В порушення вище перелічених норм права, обґрунтування розміру завданих відповідачем та понесених позивачем збитків в результаті саме розірвання договору купівлі-продажу від 05 грудня 2003 року.

Передумовою відшкодування збитків є наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; дії чи бездіяльності особи; шкоди, завданої в результаті такої поведінки; причинно наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вини правопорушника.

Однак, позивачем не доведено існування (наявність) всіх складових правопорушення, за вчинення якого він просить відшкодувати збитки, не підтверджено розмір заявлених до стягнення збитків, а також заходів, вжитих позивачем для одержання доходів.

В даному випадку, на вирішення суду поставлено питання щодо стягнення збитків, які могли виникнути саме в результаті розірвання договору, проте з огляду на обгрунтування позовної заяви та додаткових пояснень по суті позовних вимог вбачається, що позивач обгрунтовує збитки понесені ним не в результаті розірвання договору, а в результаті його порушення з боку Відповідача, що не охоплюється предметом спору.

Обставина можливого невиконання умов договору щодо сплати вартості майна виникла до моменту вирішення питання щодо розірвання договору.

Згідно із ст.610 вказаного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 3 % річних у сумі 36 000,00 грн. та 174 800,00 грн. інфляційних втрат за період з 2008 по 2010 рр. суперечать нормам ст.625 Цивільного кодексу України, а тому задоволенню не підлягають

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 400 000,00 грн., збитків, 36 000,00 грн. 3 % річних та 174 800,00 грн. інфляційних втрат необґрунтованими, непідтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 26.11.12 р.

Суддя С.М. Мельник