Рішення

від 20.11.2012 по справі 5011-10/13369-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/13369-2012 20.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь житло-сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Україна»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Омельчук П.П. (директор);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 20 листопада 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

27 вересня 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь житло-сервіс»(позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 1/7 від 19 липня 2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Україна»(відповідач) заборгованості за неоплаченими видатковими накладними: № РН-0000007 від 05.10.2011р. та № РН-0000008 від 06.10.2011р. в сумі 26 527,42 грн. з них основного боргу - 26 460,00 грн. (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят гривень) та 3% річних -67,42 грн. (шістдесят сім гривень 42 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не оплатив грошових коштів за поставлений йому позивачем за видатковими накладними товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.10.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 20.11.2012 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар, за який, як зазначає позивач, Покупець не розрахувався, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 26 460,00 грн., що становить вартість товару за накладними: № РН-0000007 від 05.10.2011р. та № РН-0000008 від 06.10.2011р.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 08.06.2012р. надсилав на адресу відповідача вимогу № 2/2 про оплату боргу на суму 26 460,00 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що суму заборгованості відповідач на його рахунок не провів, боргу по видатковим накладним в повному обсязі не оплатив.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання зобов'язання щодо повернення грошових коштів.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже було встановлено судом, в жовтні 2011 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 26 460,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: № РН-0000007 від 05.10.2011р. та № РН-0000008 від 06.10.2011р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що вартість поставленого Продавцем товару Покупець в повному обсязі не оплатив, а тому останній має заборгованість на суму 26 460,00 грн.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом установлено, що Продавець, внаслідок неоплати Покупцем в повному обсязі суми отриманого по видатковим накладним товару, 08.06.2012р. звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості. Факт надсилання вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою поштового штемпеля про відправку реєстр. № 03505 0105815 8 (копія міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що коштів за товар по накладним: № РН-0000007 від 05.10.2011р. та № РН-0000008 від 06.10.2011р. Продавцю від Покупця не надходило.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.09.2012р. та від 16.10.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал суду контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по видатковим накладним: № РН-0000007 від 05.10.2011р. та № РН-0000008 від 06.10.2011р. станом на листопад 2012 року, до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості по неоплаченим повністю відповідним видатковим накладним в розмірі 26 460,00 грн. з розрахунку 18 000,00 грн. - № РН-0000007 від 05.10.2011р. + 8 460,00 грн. - № РН-0000008 від 06.10.2011р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення 67,42 грн. 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Україна»(ідентифікаційний код: 33745560, адреса: 01601 , м. Київ, пров. Музейний, буд. 10, оф. 606, п/р 26004301009893 в ПАТ «ВТБ Банк»в м. Києві, МФО 321767), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь житло-сервіс»(ідентифікаційний код: 37547661, адреса: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. 3-го Інтернаціоналу, буд. 1/4, кв. 81, п/р 26000043100185 в АТ «Піреус Банк БКБ»в м. Києві, МФО 300658), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 26 460,00 грн. (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят гривень), 3% річних - 67,42 грн. (шістдесят сім гривень 42 копійки) та судові витрати -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 26.11.2012р.

Суддя О.В. Котков