Рішення

від 22.11.2012 по справі 5011-8/13558-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/13558-2012 22.11.12 за позовом Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПОР Україна»

про стягнення 17 916,89 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача:Кошман В.О. (дов. № 319 від 15.05.2012) від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІОПОР-Україна" про стягнення суми боргу за використану електроенергію у розмірі 17 916,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати поставленої та використаної електричної енергії відповідно до договору на постачання електричної енергії № 220041051 від 0107.2010 за період з квітня 2012 по липень 2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 порушено провадження у справі №5011-8/13558-2012 та призначено справу до розгляду на 25.10.2012 року.

У судовому засіданні 25.10.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, додатково надав докази на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 04.10.2012 року.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача розгляд справи відкладено на 22.11.2012, про що винесено ухвалу суду.

Під час судового засідання представник позивача надав додаткові пояснення та відмовився від заяви про забезпечення позову, яка міститься в тексті позовної заяви, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та додатково надав копію рахунку за активну електроенергію за квітень 2012 року, з відміткою про вручення даного розрахунку споживачу - відповідачу по справі.

Відповідач не забезпечив явку свого представника для участі у судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про дату, час тв.а місце судового розгляду повідомлений належним чином за адресою, що вказана у Свідоцтві Серія А00 № 068939 про державну реєстрацію юридичної особи, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АЕС Кіївобленерго", позивач по справі, відповідно до п 1.4. Загальних положень Статуту Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" є правонаступником всіх прав та обов"язків Закритого акціонерного товароства "А.Е.С. Київобленерго". Основним видом діяльності позивача є передача електроенергії, розподілення та постачання електроенергії, про що свідчить Довідка АА № 452240 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а. с. 11-12).

Відповідач у справі - товариство з обмеженою відповідальністю "СІОПОР - Україна" має статус юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду 32048038, про що свідчить Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Серії АБ № 237776 (а.с. 15).

Підприємство відповідача є платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру 320480326570, про що видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100286377 (а.с.16).

Між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІОПОР - Україна»(споживач) укладено Договір на постачання електричної енергії № 220041051 від 01.07.2010 (а. с. 17-21).

Відповідно до п.1.1. даного Договору Постачальник зобов'язується продавати Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 200 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

Згідно п. 2.2.2. даного Договору, Позивач прийняв на себе зобов'язання продавати (постачати) Споживачу електроенергію як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико технічних характеристик в межах 200 кВа дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно жо розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток №2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу») (а.с. 25).

Позивач належно виконував свої зобов'язання за Договором, щодо постачання електричної енергії, претензії, щодо якості та обсягу постачання електричної енергії з боку відповідача відсутні.

Відповідно до п.2.2.3. Договору споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику електричної енергії платежі згідно з умовами Додатку 4 "Порядок розрахунків"(а. с. 28) та Додатку 6 "Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту .споживача про покази приладів обліку " (а. с. 28).

Відповідач порушує умови наведеного Договору, не виконуючи взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлену електроенергію внаслідок, чого станом на 14 серпня 2012 у останнього виникла заборгованість за спожиту та не оплачену електричну енергію у розмірі 17 916,89 грн. за період з квітня 2012 по липень 2012 року.

Наявність заборгованості за використану електроенергію ТОВ "СІОПОР-Україна" також підтверджується розрахунками за активну електроенергію за квітень та липень 2012 року, актом зрівняння розрахунків станом на 14 серпня 2012, скріпленого підписом та печаткою позивача (а. с. 33, 34, 60).

Таким чином борг ТОВ "СІОПОР-Україна" за спожиту електроенергію складає 17 916,89 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

З огляду на положення статті 204 ЦК України, договір укладений між сторонами по справі, як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлено законом, та він не визнаний судом недійсним, тому зобов'язання за цим договором мають виконуватися належним чином..

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями статті 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 265 ГК України - за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. А згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Одночасно, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р. з наступними змінами і доповненнями (далі ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між Постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і Споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно пп. 2 п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов Договору.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зазначені вище норми Цивільного кодексу України кореспондуються положенями статті 193 ГК України.

Через те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СІОПОР -Україна" не здійснило оплату за спожиту електричну енергію за період з квітня 2012по липень 2012, тобто не виконало взяте на себе зобов'язання відповідно до договору, у відповідача перед позивачем виникла сума заборгованості у розмірі 17916,89 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених законодавчих норм, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІОПОР -Україна " (03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9, к.414; код ЄДРПОУ 32048038) на користь Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 23243188) 17916 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять тридцять) гривень 89 копійок суму боргу за спожиту електричну енергію.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 22.11.2012 року у присутності представника позивача.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Дата складання

повного рішення: 27.11.12 р.