Рішення

від 20.11.2012 по справі 5011-38/14186-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-38/14186-2012 20.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київський лакофарбовий завод «МАКРОФАРБ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЛФЗ» Простягнення 11781,95 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивача Гордієвич О.В. Від відповідача Матвієнко А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення суми основного боргу у розмірі 9813,04 грн., 3% річних у розмірі 321,81 грн., пені у розмірі 1647,10 грн., а всього 11781,95 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір, відповідно до якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, проте Відповідач поставлений товар оплатив частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, тому Відповідач повинен сплатити Позивачу суму боргу, нараховані пеню та відсотки річні.

Відповідач в своєму відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково, а саме: основний борг в сумі 9813,04 грн., 3% річних в сумі 321,81 грн. та пеню в сумі 758,43 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 30.10.12р. Розгляд справи відкладався.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.05.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №ТД 1711, за умовами якого Позивач зобов'язався здійснити поставку лакофарбової продукції, а Відповідач прийняти та оплатити її.

Відповідно до п.2.1 договору найменування продукції, її кількість, ціна та вартість кожної партії встановлюється накладними.

Згідно з п.2.2. договору передплата 50%, наступна партія здійснюється протягом 20 календарних днів з дати поставки.

Відповідно до п.3.1. договору датою поставки вважається дата оформлення видаткової накладної.

Згідно з п.6.2. договору у випадку порушення строків оплати по п.2.2. договору Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу пеню в розмірі 1,5% від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

20.05.11р. Відповідач направив на адресу Позивача лист, в якому гарантував оплату лакофарбової продукції по договору №ТД 1711 від 20.05.11р. та по рахунку-фактурі за №МК-0000188 від 20.05.11р. в сумі 28890,00 грн. до 30.05.11р.

На виконання умов договору та з врахуванням листа-гарантії Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, проте за отриманий товар Відповідач розрахувався частково та має заборгованість перед Позивачем в сумі 9813,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №171 від 23.05.11р. та актом звіряння розрахунків за період з 01.01.10р. по 31.10.12р., копії яких залучені до матеріалів справи.

02.09.11р. та 15.09.11р. Позивач направив на адресу Відповідача претензії, в яких просив здійснити сплату заборгованості в сумі 9813,04 грн., які Відповідач залишив без задоволення.

Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість за отриманий товар в сумі 9813,04 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 20.05.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №ТД 1711, за умовами якого Позивач зобов'язався здійснити поставку лакофарбової продукції, а Відповідач прийняти та оплатити її. Відповідно до п.2.1 договору найменування продукції, її кількість, ціна та вартість кожної партії встановлюється накладними. Згідно з п.2.2. договору передплата 50%, наступна партія здійснюється протягом 20 календарних днів з дати поставки. Відповідно до п.3.1. договору датою поставки вважається дата оформлення видаткової накладної.

Як встановлено судом, 20.05.11р. Відповідач направив на адресу Позивача лист, в якому гарантував оплату лакофарбової продукції по договору №ТД 1711 від 20.05.11р. та по рахунку-фактурі за №МК-0000188 від 20.05.11р. в сумі 28890,00 грн. до 30.05.11р. На виконання умов договору та з врахуванням листа-гарантії Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, проте за отриманий товар Відповідач розрахувався частково та має заборгованість перед Позивачем в сумі 9813,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №171 від 23.05.11р. та актом звіряння розрахунків за період з 01.01.10р. по 31.10.12р., копії яких залучені до матеріалів справи. 02.09.11р. та 15.09.11р. Позивач направив на адресу Відповідача претензії, в яких просив здійснити сплату заборгованості в сумі 9813,04 грн., які Відповідач залишив без задоволення. Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість за отриманий товар в сумі 9813,04 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 9813,04 грн., обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом згідно з п.6.2. договору у випадку порушення строків оплати по п.2.2. договору Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу пеню в розмірі 1,5% від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 758,43 грн. за розрахунком суду, виходячи зі строків початку її перебігу, заявлених Позивачем, та строків нарахування, визначених відповідно до вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 321,81 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЛФЗ»(02160, м. Київ, вул. Каунаська, 13; код 36861869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський лакофарбовий завод «МАКРОФАРБ»(02088, м. Київ, вул. Леніна, 31; код 35618206) основний борг в сумі 9813 (дев'ять тисяч тринадцять) грн. 04 коп., пеню в сумі 758 (сімсот п'ятдесят вісім) грн. 43 коп., 3% річних в сумі 321 (триста двадцять один) грн. 81 коп. та судовий збір в сумі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 10 коп.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 27.11.2012 р.