Рішення

від 20.11.2012 по справі 5011-10/13474-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/13474-2012 20.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БТС «АРОН»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Пташенчук О.М. (довіреність № 01-02/144 від 11.09.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 20 листопада 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

28 вересня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот»(позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 08-02-03/237 від 24.09.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БТС «АРОН»(відповідач) заборгованості за договором поставки № 06/07.06-1 від 07 червня 2011 року в сумі 64 330,19 грн. з них основного боргу - 58 999,99 грн. (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 99 копійок), 3% річних - 887,42 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 42 копійки) та пені -4 442,78 грн. (чотири тисячі чотириста сорок дві гривні 78 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 06/07.06-1 від 07 червня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 18.10.2012 року.

16 та 18 жовтня 2012 року через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові документи № 08-02-03/261 від 16.10.2012р. та № 08-02-03/265 від 18.10.2012р. відповідно по справі № 5011-10/13474-2012, витребувані ухвалою від 28.09.2012р., які долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 20.11.2012 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2011 року між позивачем (надалі - Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець) було укладено договір поставки № 06/07.06-1 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставляти партіями, а Покупець приймати у власність пісок річковий у загальній кількості близько 10 000 (десять тисяч) тонн (+/- 20%) і оплачувати його на умовах Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -244 465,78 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар в розмірі 185 465,79 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 58 999,99 грн., тобто 244 465,78 грн. - 185 465,79 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 07 червня 2011 року між сторонами укладено договір поставки № 06/07.06-1 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставляти партіями, а Покупець приймати у власність пісок річковий у загальній кількості близько 10 000 (десять тисяч) тонн (+/- 20%) і оплачувати його на умовах Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з червня 2011 року по жовтень 2011 року позивач передав товар на загальну суму 228 908,98 грн., а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на товарно-транспортних накладних (копії містяться в матеріалах справи).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється на умовах 100% попередньої оплати вартості заявленої партії товару.

З матеріалів слідує, що на загальну суму 185 465,79 грн. Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.09.2012р. та 18.10.2012р. судом було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал від 28.09.2012р. та від 18.10.2012р. відзиву, контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів оплати товару згідно Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на листопад 2012 року, до суду не представлено, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає заборгованість за Договором поставки в розмірі 43 443,19 грн. з розрахунку 228 908,98 грн. (загальна вартість поставленого товару згідно накладних) - 185 465,79 грн. (сума частково оплаченого товару).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За п. 5.3. Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Покупцем своїх обов'язків, передбачених п. 3.2. Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 262,39 грн. пені за неналежне виконання Покупцем своїх обов'язків, передбачених п. 3.2. Договору, що складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 43443.19 16.03.2012 - 22.03.2012 7 7.7500 % 0.042 %* 128.79 43443.19 23.03.2012 - 14.09.2012 176 7.5000 % 0.041 %* 3133.61 За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням прострочення відповідачем у здійсненні розрахунків по Договору за товар, стягненню з відповідача на користь позивача в межах заявленого періоду нарахування підлягає 653,43 грн. 3% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 43443.19 16.03.2012 - 14.09.2012 183 3 % 653.43 Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 47 359,01 грн. з них основного боргу - 43 443,19 грн. (сорок три тисячі чотириста сорок три гривні 19 копійок), 3% річних -653,43 грн. (шістсот п'ятдесят три гривні 43 копійки) та пені -3 262,39 грн. (три тисячі двісті шістдесят дві гривні 39 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 184,75 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БТС «АРОН»(ідентифікаційний код: 34979593, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, буд. 15, № 2600500003969 у філії АКБ «Правекс банк»в м. Києві, МФО 321983), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»(ідентифікаційний код: 00017733, адреса: м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 51, № 26008012858 у філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 322313), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -43 443,19 грн. (сорок три тисячі чотириста сорок три гривні 19 копійок), 3% річних -653,43 грн. (шістсот п'ятдесят три гривні 43 копійки) та пені -3 262,39 грн. (три тисячі двісті шістдесят дві гривні 39 копійок) та судові витрати -1 184,75 грн. (одна тисяча сто вісімдесят чотири гривні 75 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 26.11.2012р.

Суддя О.В. Котков