Рішення

від 26.11.2012 по справі 5015/4533/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.12 Справа№ 5015/4533/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроФід Україна», с. Калинівка Київської області

до відповідача: Приватного підприємства «Свіж», с. Сидорівка Жидачівського району Львівської області

про стягнення 74 877, 80 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Опанасенко О.О. - представник

від відповідача : не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроФід Україна»до Приватного підприємства «Свіж»про стягнення 74 877, 80 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2012 р.

Розгляд справи було відкладено з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи скеровані відповідачеві відповідно до приписів ст. 64 ГПК України за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроФід Україна»звернулося в господарський суд з позовом до Приватного підприємства «Свіж»про стягнення 74 877, 80 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 15.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроФід Україна» (надалі позивач) та Приватним підприємством «Свіж»(надалі відповідач) було укладено договір поставки № 019/11, відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати відповідачу товар зумовлений в договорі, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 10.1 договору оплата товару відповідачем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок позивача відповідно до рахунку-фактури.

Пункт 10.2 договору передбачає відстрочку платежу відповідачем протягом 30 календарних днів з моменту видачі видаткової накладної.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товар -премікс БР-14% старт, премікс БР-24% гроуер, премікс БР-34% фініш на загальну суму 72 339, 52 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується розхідною накладною від 20.06.2011 р. № А -00000255 та довіреністю на отримання товару від 20.06.2011 р. № 8, що видана Власюку Віктору Дмитровичу.

За отриманий товар відповідач повинен був провести оплату в строк зазначений у рахунку-фактурі від 15.06.2011 р. № А-00000253, а саме 18.06.2011р., але враховуючи відстрочку платежу -30 календарних днів з моменту видачі видаткової накладної, то остаточний розрахунок за отриманий товар відповідач повинен був здійснити не пізніше 20.07.2011 р.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість .

Сума основного боргу відповідача становить 72 339, 52 грн.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 2 538, 80 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, згідно умов договору поставки від 15.06.2011 року № 019/11, позивач поставив відповідачу товар на суму 72 339, 52 грн., що підтверджується розхідною накладною від 20.06.2011 р. № А -00000255 та довіреністю на отримання товару від 20.06.2011 р. № 8, що видана Власюку Віктору Дмитровичу, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За отриманий товар відповідач повинен був провести оплату в строк зазначений у рахунку-фактурі від 15.06.2011 р. № А-00000253, а саме 18.06.2011р., але враховуючи відстрочку платежу -30 календарних днів з моменту видачі видаткової накладної, то остаточний розрахунок за отриманий товар відповідач повинен був здійснити не пізніше 20.07.2011 р.

Відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав, оплати за отриманий товар в розмірі 72 339, 52 грн. не здійснив.

Таким чином позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 72 339, 52 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов'язання є припинення зобов'язання, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 2 538, 80 грн., суд вважає, що розраховані вони, відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Свіж»(81790, с. Сидорівка Жидачівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 35785630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроФід Україна»(07443, с. Калинівка Київської області, вул. Ігорева, 12, код ЄДРПОУ 31781061) суму у розмірі 76 487, 82 грн. з них:

- 72 339, 52 грн. основного боргу;

- 2 538, 80 грн. 3% річних;

- 1 609, 50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.