Рішення

від 27.11.2012 по справі 5015/4235/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.12 Справа№ 5015/4235/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак Маркет", с.Петропавлівська Києво-Святошинського району Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишок", м.Золочів Золочівського району Львівської області

про: стягнення 4934,76 грн.

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: Миронюк В.А. -представник (довіреність № 0118/1)

від відповідача:Вовк В.М.-директор

В судовому засіданні 27.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Трак Маркет" (с.Петропавлівська Києво-Святошинського району Київської області) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишок" (м.Золочів Золочівського району Львівської області) про стягнення 4934,76 грн., з яких: 4 608,00 грн.- основна заборгованість, 122,36 грн.- пеня та 204,40 грн.- інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, отримавши від позивача товарно-матеріальні цінності на підставі накладних, не сплатив їх вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 4 608,00 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 30.10.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду

В судове засідання позивач явку повноважного представника забезпечив, усно повідомив про сплату відповідачем основної заборгованої після порушення провадження у справі, позовні вимоги про стягненні пені та інфляційних втрат підтримав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, подав оригінали платіжних доручень № 71 від 26.11.2012р. на суму 4038,00 грн. та № 72 від 26.11.2012р. на суму 570 грн., якими оплачено суму основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11 квітня 2012 року між ТзОВ "Трак Маркет" (далі-постачальник) та ТзОВ „Затишок" (далі-покупець) було укладено договір поставки №301/12. (далі по тексту-договір).

Згідно п.1.1 даного договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю (передавати у власність/повне господарське відання покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

У відповідності до п.3.3 договору оплата за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною (актом приймання-передачі).

На підставі отриманого замовлення постачальник надає покупцю для погодження рахунок-фактуру, в якій вказує товарну номенклатуру, кількість, ціну та загальну вартість товару. Рахунок-фактура оформляється переважно в письмовій формі. Допускається оформлення рахунку-фактури шляхом факсимільного зв'язку та електронною поштою. Якщо протягом 1 доби покупець не заявить заперечень щодо номеклатури, кількості, ціни та загальної вартості товару, що зазначені у рахунку-фактурі, то вважається, що покупець погодив рахунок-фактури.(п.2.2 даного договору).

Відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 4 608,00 грн. згідно накладних: № ЛТ2-200882 від 18.06.2012р. на суму 4038 грн. та №ЛТ2-200937 від 27.06.2012 р. на суму 570грн. (копії накладних містяться в матеріалах справи).

Позивачем на адресу відповідача 23.07.2012 року надіслано претензію № 01/СМВ/424 про оплату боргу. Про отримання відповідачем претензії свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки в силу п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України. Факт укладення такого договору підтверджується вчиненими сторонами діями: поставкою товару позивачем, прийняттям цього товару відповідачем.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у

встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за отриманий товар, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 4 608,00 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки після порушення провадження у справі відповідачем було погашено основну заборгованість, провадження у справі в частині стягнення 4 608,00 грн. підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог на підставі п.7.7. даного договору, відповідачу нараховано 25% річних у розмірі 204,40 грн., які підлягають стягненню.

Пунктом 7.7. договору передбачено, що у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, постачальник матиме право, крім стягнення, передбачених п.7.5. договору суми боргу та пені , додатково стягнути з покупця 25% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

За прострочення виконання зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 122,36 грн., посилаючись на п.7.5. даного договору. У випадку прострочення заборгованості, покупець за вимогою постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованостію.

Позовні вимоги в частині стягнення пені та інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 4 3 , 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишок" (фактична адреса: 30433, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Рудня Новенька , юридична адреса: 80700, Львівська область, Золочівський район, м. Золочів, вул. І. Труша, 1, ідентифікаційний код 22396518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак Маркет" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева,2, офіс 3, ідентифікаційний код 36263933) 122,36 грн. пені, 204,40 грн. інфляційних втрат та 1609,5 грн. судового збору.

3 . В частині стягнення заборгованості в сумі 4608,00 грн. - провадження у справі припинити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 28.11.2012 р.

Суддя Король М.Р.