Рішення

від 27.11.2012 по справі 5016/2324/2012(17/86)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 5016/2324/2012(17/86)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/2324/2012(17/86)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріель-Н", 54000, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 20/4, а/с 202

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 54000, АДРЕСА_1,

про: стягнення заборгованості у розмірі 4 463, 14 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріель-Н" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 4 463, 14 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням грошового зобов'язання відповідачем за договором поставки б/№ від 01.01.2012р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать ухвали господарського суду від 01.11.2012 року та від 14.11.2012р., направлені на адресу відповідача: АДРЕСА_1, повернуті поштовою установою до суду з відміткою "адресат не проживає". Як вбачається з спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 27.11.2012 року місцезнаходженням відповідача є АДРЕСА_1. Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд визнає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з таким.

01 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аріель-Н" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки, у відповідності до п 1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач - прийняти та оплатити товар, вказаний у відповідних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.3 договору сторони визначили, що вартість товару визначається в гривнях, з урахуванням еквіваленту до міжбанківського курсу долара США по відношенню до гривні. При збільшенні міжбанківського курсу більше ніж на 5 %, постачальник проводить перерахунок вартості відвантаженого і неоплаченого товару в еквіваленті міжбанківського курсу долара США по відношенню до гривні.

Розділом 4 договору сторони погодили умови поставки. Так, у відповідності до п.4.2, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється представником відповідача у присутності повноважного представника позивача, що підтверджується підписами у відповідній накладній.

У відповідності до п. 5.2 договору, платежі за товар, що поставляються за цим договором, повинні бут здійснені в повному обсязі протягом 7 календарних днів після підписання відповідної накладної про отримання товару.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, так у відповідності до видаткових накладних № 906 від 31.01.2012р., № 1132 від 08.02.2012р., № 1804 від 22.02.2012р. позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 3 945,53 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки не виконав, оплату за поставлений товар не здійснив.

Позивачем 27.04.2012 року на адресу відповідача було надіслана претензія (вих. № 40 від 25.04.2012р.) з вимогою погасити борг, яка залишилась без реагування та заборгованість несплаченою.

Таким чином, у відповідача за невиконання умов договору поставки утворилась заборгованість у розмірі 3945,53 грн.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Оскільки Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 945,53 грн. підлягають задоволенню повністю.

Підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 41,92 грн. -пені, 394,55 грн.- 10 % штрафу від суми заборгованості, 81,14 грн. -3 % річних.

Дані вимоги основані на умовах укладеного сторонами договору (п.6.2), відповідно до якого за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім виплати пені, покупець зобов'язується сплатити продавцю штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу, а також на положеннях Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та положеннях ст. 625 ЦК України. Умови щодо штрафних санкцій укладеного сторонами договору узгоджуються з п. 1 ст. 624 ЦК України, згідно якої у разі встановлення за порушення зобов'язання неустойки (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84,85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 54000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріель-Н", 54000, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 20/4, а/с 202; ідентифікаційний код 32884683, основний борг в сумі 3 945,53 грн. (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять грн. 53 коп.), 81,14 грн. (вісімдесят одна грн. 14 коп.)- 3 % річних, 41, 92 грн. (сорок одна грн. 92 коп.)- пені, 394,55 грн. (триста дев'яносто чотири грн. 55 коп.)- 10 % штрафу та 1609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп. ) -витрати по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 28.11.2012 року.