Рішення

від 23.11.2012 по справі 5019/1615/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2012 р. Справа № 5019/1615/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом Рівненської обласної організації Української народної партії (далі -Організація) до Рівненської міської ради (далі -Рада), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі -Управління), про визнання недійсним та скасування рішення в частині,

за участю представників:

Організації: Бляшина М.С. за дов. від 30 вересня 2011 року № 01-09,

Ради: не з'явився,

Управління: Борисової І.В. за дов. від 5 січня 2011 року № 08-3/юр.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2012 року Організація звернулася до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19 вересня 2007 року між позивачем та управлінням житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому (правонаступником якого є Управління) було укладено договір, за умовами якого останнє зобов'язалося передати Організації для забезпечення її статутної діяльності у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 192,6 кв.м., що розташовані за адресою: місто Рівне, вулиця Симона Петлюри, будинок 1. Пунктом 1.3 даного договору було передбачено, що відповідно до рішення Рівненської міської ради від 12 червня 2007 року № 869 "Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій" строк дії договору встановлюється з 12 червня 2007 року по 11 червня 2017 року (у частині умов орендної плати). Пунктом 5.1 даного договору також передбачено, що орендна плата за цією угодою встановлюється відповідно до вищезазначеного рішення відповідача (1% від вартості орендованого нерухомого майна). Водночас рішенням Ради від 28 квітня 2011 року № 537 до вказаного рішення були внесені зміни щодо виключення позивача зі списку орендарів, для яких встановлюється орендна ставка в розмірі 1% від вартості нерухомого майна. Оскільки рішення Ради від 28 квітня 2011 року № 537, на думку позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його права і законні інтереси, останній, посилаючись на статті 21, 632 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статті 10, 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також статті 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", просив суд визнати вищезазначене рішення Ради недійсним в частині викладення в новій редакції пункту 4 рішення Рівненської міської ради від 12 червня 2007 року № 869 "Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій" щодо виключення Організації з встановленого даним пунктом переліку орендарів, яким затверджено орендну ставку в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна за використання (оренду) нежитлових приміщень площею до 200 кв.м.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1615/12, розгляд якої було призначено на 1 листопада 2012 року. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Управління.

Ухвалою суду від 1 листопада 2012 року розгляд справи відкладено на 15 листопада 2012 року.

26 жовтня 2012 року та 15 листопада 2012 року через канцелярію суду надійшли відповідно пояснення Управління по суті спору від 26 жовтня 2012 року № 08-861 та відзив Ради на позов від 14 листопада 2012 року № 1-481-р, в який дані особи просили відмовити Організації у задоволенні її позовних вимог у зв'язку з тим, що спірне рішення було прийняте відповідачем в межах його повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства України.

У судовому засіданні 15 листопада 2012 року було оголошено перерву до 23 листопада 2012 року.

У судовому засіданні 23 листопада 2012 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник Управління проти позову заперечив з підстав, викладених у його поясненнях від 26 жовтня 2012 року № 08-861.

Рада не забезпечила явку свого повноважного представника у дане судове засідання, проте надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Організації та Управління, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2007 року між позивачем та управлінням житлового господарства Рівненського міськвиконкому (правонаступником якого є Управління) було укладено договір зі змінами та доповненнями до договору довгострокової оренди нежитлових приміщень від 25 грудня 2001 року, укладеного на підставі рішення Рівненської міської ради від 10 грудня 2001 року № 559 між управлінням житлового господарства Рівненського міськвиконкому та Рівненською обласною організацією Українського Народного Руху. За умовами даної угоди (з урахуванням додаткового договору до неї від 30 червня 2010 року № 1920) управління житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому зобов'язалося передати Організації для забезпечення її статутної діяльності у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 192,6 кв.м., що розташовані за адресою: місто Рівне, вулиця Симона Петлюри, будинок 1 (а.с. 79-84).

Судом встановлено, що вказаний договір був підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками цих юридичних осіб, а також посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Самсонюк О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2609. Крім того, додатковий договір до вказаної угоди від 30 червня 2010 року № 1920 також був підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками цих юридичних осіб, посвідчений вищезазначеним приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 1196.

Пунктом 1.2 договору від 19 вересня 2007 року передбачено, що орендар вступає в платне користування майном у строк, вказаний у договорі.

Відповідно до рішення Рівненської міської ради від 29 травня 1996 року № 136 "Про оренду приміщень, розміщених в будинку по вул. С. Петлюри, 1" та на підставі договорів оренди нежилого приміщення від 2 вересня 1996 року, 28 березня 2000 року та 25 грудня 2001 року нежитлові приміщення, зазначені у пункті 1.1 на момент укладення договору оренди знаходяться у користуванні орендаря (пункт 2.1 вказаної угоди).

У пункті 1.3 договору сторони погодили, що відповідно до рішення Рівненської міської ради від 12 червня 2007 року № 869 "Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій" строк дії договору встановлюється з 12 червня 2007 року по 11 червня 2017 року (у частині умов орендної плати).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що орендна плата по цьому договору встановлюється відповідно до рішення Рівненської міської ради від 12 червня 2007 року № 869 "Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій" та на підставі експертної оцінки нежитлового приміщення, проведеної фірмою "Експерт-Рівне" у розмірі 537 грн. 48 коп. (в тому числі ПДВ) в місяць і щомісячно коригується на індекс інфляції відповідного місяця.

Відповідно до пункту 7.2 даної угоди зміни та доповнення до договору мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані та скріплені печатками. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються іншою стороною протягом 20 днів з дня їх отримання.

У пункті 8.4 цього договору сторони погодили, що термін його дії встановлюється до 2 вересня 2021 року.

Додатковим договором від 30 червня 2010 року № 1920 було внесено зміни у пункт 5.1 вказаної угоди та передбачено, що орендна ставка для визначення розміру орендної плати встановлюється відповідно до рішення Ради від 12 червня 2007 року № 869 "Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій".

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконував умови зазначеного договору належним чином, що у судових засіданнях не заперечувалося і уповноваженими представниками Управління та Ради.

Про належне виконання орендарем своїх зобов'язань за договором від 19 вересня 2007 року також свідчить відсутність з боку орендодавця претензій та повідомлень про порушення Організацією умов даної угоди.

Водночас судом встановлено, що у зв'язку з проведенням 31 жовтня 2010 року чергових виборів до місцевих рад, рішенням Ради від 28 квітня 2011 року № 537 "Про внесення змін до рішення Рівненської міської ради від 12 червня 2007 року № 869 "Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій" пункт 4 даного рішення було викладено у новій редакції, згідно якої позивача було виключено зі складу орендарів, яким було затверджено орендну ставку в розмірі 1% від вартості нерухомого майна, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки за використання (оренду) нежитлових приміщень площею до 200 кв.м. та 4% за кожний наступний квадратний метр орендованої площі, яка перевищує 200 кв.м.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Організації з огляду на наступне.

За частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частини 1, 2 статті 16 ЦК України).

Приписами статті 20 Господарського кодексу України (далі -ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Таким чином, оскаржуване рішення Ради від 28 квітня 2011 року № 537 "Про внесення змін до рішення Рівненської міської ради від 12 червня 2007 року № 869 "Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій" є юридичною формою рішення цього органу, яке породжує певні правові наслідки для позивача, отже є актом у розумінні статті 20 ГК України.

Відтак, позивачем було обрано спосіб захисту свого порушеного права, який відповідає вищенаведеним вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Статтею 327 ЦК України передбачено, що майно, яке належить територіальній громаді, є комунальною власністю.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, яке перебуває у комунальній власності, також регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 10 вказаного Закону встановлено, що орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.

За частиною 4 зазначеної статті Закону умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (стаття 632 ЦК України).

Відповідно до положень статті 21 вказаного Закону розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін або на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Водночас чинним законодавством не передбачено можливості зміни договорів оренди у зв'язку із проведенням чергових виборів до місцевих рад. Таке положення відсутнє і в укладеному між позивачем та Управлінням договорі оренди від 19 вересня 2007 року.

Крім того, пунктом 5 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати своїх попередніх рішень, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом самоврядування після їх виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 червня 2011 року у справі № 21-50а11.

Отже, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Орган місцевого самоврядування вправі за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Однак, якщо ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, то вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Водночас судом було встановлено, що рішення Ради від 12 червня 2007 року № 869 є актом одноразового застосування по відношенню до позивача і вичерпало свою дію фактом його виконання -укладення між позивачем та управлінням житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому договору від 19 вересня 2007 року, на підставі якого між сторонами виникли орендні правовідносини. Дана обставина виключає можливість скасування чи зміни Радою вищезазначеного рішення, у зв'язку з чим спірне рішення від 28 квітня 2011 року № 537 є незаконним, а відтак підлягає визнанню недійсним в частині, що стосується встановлення ставки орендної плати для позивача.

Посилання Ради та Управління на те, що позивач не заперечував проти прийняття спірного рішення не береться судом до уваги з огляду на наступне.

У матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія листа Управління від 1 грудня 2010 року № 08-804, у якому останнє повідомило позивача про те, що пункт 4 рішення Ради від 12 червня 2007 року № 869 "Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій" втратив чинність у зв'язку з проведенням 31 жовтня 2010 року чергових виборів до органів місцевого самоврядування. Пункт 5.1 договору оренди від 19 вересня 2007 року пропонувалося викласти у редакції, згідно якої орендна плата по цьому договору з 29 квітня 2011 року встановлюється у розмірі 3 129 грн. 13 коп. (базовий місяць - квітень) згідно з чинним законодавством (орендна ставка - 4% від вартості об'єкта, визначеної у звіті про оцінку майна. Крім того, до вказаного листа було долучено проект додаткового договору, відповідно до якого був здійснений перерахунок орендної плати за договором оренди від 19 вересня 2007 року.

Проте у матеріалах справи відсутні докази акцептування Організацією вказаного додаткового договору.

У той же час судом встановлено, що на підставі рішення Ради від 12 червня 2007 року № 869 між сторонами вже виникли орендні правовідносини, і позивач заперечує проти зміни чи припинення даних відносин, підтвердженням чого слугує пред'явлення до суду даного позову. Крім того, у матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2012 року у справі № 1715/2378/12, з якої вбачається, що Організація зверталася до вказаного суду з аналогічним позовом. Даний факт додатково підтверджує наявність заперечень з боку позивача щодо прийняття Радою спірного рішення.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Аналогічна позиція міститься і в Роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів".

Оскільки позивачем було доведено та належним доказами підтверджено, що оспорюваний акт не відповідає вимогам чинного законодавства, а також порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Організації, у зв'язку з чим позов останньої підлягає задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Рівненської міської ради від 28 квітня 2011 року № 537 "Про внесення змін до рішення Рівненської міської ради від 12 червня 2007 року № 869 "Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій" в частині викладення в новій редакції пункту 4 рішення Рівненської міської ради від 12 червня 2007 року № 869 "Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій" щодо виключення Рівненської обласної організації Української народної партії з встановленого даним пунктом переліку орендарів, яким затверджено орендну ставку в розмірі 1% від вартості нерухомого майна за використання (оренду) нежитлових приміщень площею до 200 кв.м.

Стягнути з Рівненської міської ради (33028, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 12А, ідентифікаційний код: 34847334) на користь Рівненської обласної організації Української народної партії (33028, місто Рівне, вулиця С. Петлюри, будинок 1, ідентифікаційний код: 25797494) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 листопада 2012 року

Суддя Є.В. Павленко