Рішення

від 27.11.2012 по справі 5021/1610/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.12 Справа № 5021/1610/12.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТО-Агроеталон», м.Білопілля, Сумська область

до відповідача: Державного професійно-технічного навчального закладу «Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту», м.Білопілля, Сумська область

про стягнення 32 451 грн. 73 коп.

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі с/з Молодецькій В.О.

Представники сторін:

Від позивача: Гурина С.Є., довіреність № 1 від 12.11.2012 року, Леонтьєва О.В. - директор;

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 32 451 грн. 73 коп. заборгованості за неналежне виконання умов договору купівлі - продажу № Б 02-09/01 від 02.09.2010 року, укладеного між сторонами у справі, а саме: 28 779 грн. 28 коп. - основного боргу, 575 грн. 59 коп. - пені, 1461 грн. 85 коп. - інфляційних збитків, 1635 грн. 01 коп. - 3% річних, а також 1 609 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав. З матеріалів справи вбачається, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду отримана відповідачем 13.11.2012 року, отже у відповідача було достатньо часу для підготовки та подачі відзиву на позовну заяву, про причини неявки відповідач суд не повідомив. За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, на вимогу суду, надав обґрунтований розрахунок пені, розмір якої становить 575 грн. 59 коп., з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і наполягав на їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив:

02 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТО-Агроеталон» (продавець) та Державним професійно - технічним навчальним закладом «Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту» (покупець) був укладений договір купівлі - продажу № Б 02-09/01, відповідно до умов якого продавець протягом строку дії договору зобов'язався за замовленнями покупця передавати через АЗС у власність покупця по відомості або накладній нафтопродукти (бензин А-92, А-80) належної якості, в кількості, визначеній покупцем, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № Б 02-09/01 від 02.09.2010 року, який за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, на підставі видаткових накладних № 233 від 29.09.2010 року на суму 10 027 грн. 99 коп.; № 308 від 31.10.2010 року на суму 27 824 грн. 94 коп.; № 325 від 26.11.2010 року на суму 5 916 грн. 00 коп. відповідач отримав через автозаправну станцію продавця паливно-мастильні матеріали на загальну суму 43 768 грн. 93 коп. Товар отриманий відповідачем через повноважних представників на підставі довіреностей № 40 від 1.09.2010р., № 54 від 1.10.2010р., № 72 від 26.11.2010р.

Пунктом 2.2. договору сторони узгодили, що розрахунки за паливно-мастильні матеріали здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом трьох днів після отримання видаткової накладної, рахунка на оплату.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як встановлено судом, відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався лише частково в розмірі 14 989 грн. 65 коп., в зв'язку з чим має заборгованість в сумі 28 779 грн. 28 коп., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами наявними в матеріалах справи.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 575 грн. 59 коп. - пені, 1461 грн. 85 коп. - інфляційних збитків, 1635 грн. 01 коп. - 3% річних за невиконання умов договору.

Майнова відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору передбачена п.6.2 відповідно до якого, за неналежне виконання грошових зобов'язань покупець сплачує пеню (штрафну неустойку) в розмірі 2% від простроченої суми за кожен день прострочення виконання відповідного грошового зобов'язання. Відповідачу нарахована до сплати пеня в розмірі 575 грн. 59 коп.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені в сумі 575 грн. 59 коп.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно наданого позивачем розрахунку інфляційні збитки становлять 1461 грн. 85 коп. та 1635 грн. 01 коп. - 3% річних.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 32 451 грн. 73 коп. за невиконання умов договору № Б 02-09/01. Відповідач в засідання суду не з'явився, аргументованого заперечення на позов не подав, не подав і доказів сплати боргу. Факт заборгованості відповідача в сумі 32 451 грн. 73 коп. підтверджено матеріалами справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту» (41802, Сумська область, м. Білопілля, вул. Клубна, 6; код 02547470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТО-Агроеталон» (41800, Сумська область, м.Білопілля, вул. Леніна, 48; код 32888615) 28 779 грн. 28 коп. - основного боргу, 575 грн. 59 коп. - пені, 1461 грн. 85 коп. - інфляційних збитків, 1635 грн. 01 коп. - 3% річних та 1 609 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 28.11.2012 року.

Суддя (підпис) О. Ю. Соп'яненко