Ухвала

від 20.11.2012 по справі 2а/0570/10448/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року справа №2а/0570/10448/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Копиці С.В.,

за участі представника позивача Чебаненка Є.О. та представника відповідача Лаврової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Стиль» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/10448/2012 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Стиль» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створених робочих місць для інвалідів у 2011 році в розмірі 14105 гривень та пені в розмірі 324,3 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що всупереч вимогам статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності в України» у відповідача у 2011 році не працювало жодного інваліда. Таким чином, відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів в кількості 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Згідно розрахунку сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році, становить 14105 гривень, тому на підставі ст. 20 вказаного Закону та п. 4 Постанови Кабінету України 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», порушення термінів сплати, тягне за собою нарахування пені, яка складає 324,3 грн станом на 8 серпня 2012 року. Загальна сума позову з урахуванням пені становить 14429,3 грн, яку позивач і просив стягнути з відповідача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року позовні вимоги задоволені. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо створення робочих місць для інвалідів, про наявність вакансій інформацію до центру зайнятості не надавав, інваліди на підприємстві у 2011 році не працевлаштовувались, у зв'язку з чим сума адміністративно-господарських санкцій за вказане правопорушення та пеня за несплату цих санкцій підлягають стягненню з відповідача.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що обов'язок щодо проведення активних дій з метою пошуку та працевлаштування інвалідів діючим законодавством покладений на державну службу зайнятості.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши за матеріалами справи доводи апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ ( далі - Закон № 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у

тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Постанова № 70) та статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулося це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається згідно ст. 20 Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону № 875 та Постанови № 70 передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних Облікової ставки Національного Банку України за кожний календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженому Постановою № 70, Порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінпраці.

Відповідно до п. 3.3 Порядку нарахування пені та встановлення строку її сплати, затвердженому наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 N 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за N 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Відповідно до п. 3.4 вказаного Порядку нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача склала 20 осіб, у зв'язку з чим норматив місць для інвалідів складає одну особи, проте у 2011 році жодного інваліда у відповідача не працювало. Адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2011 році складають 14105 гривень, що визначено у звіті самим відповідачем. \ а.с. 9\

Позивачем нараховано пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16 квітня по 8 серпня 2012 року включно - 324,3 грн. \ а.с. 8\.

Сторонами розміри адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені не оспорюються.

Спірним питанням цієї справи є наявність вини підприємства у невиконання нормативу створених робочих місць для інвалідів у 2011 році.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування і оплачувану роботу, зокрема з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, тобто працевлаштуватися на створені для них робочі місця є правом інваліда.

Відповідно ч. 3 ст. 18 Закону № 875, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За вимогами ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМ України від 03.05.1995р. № 314, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно даних Донецького міського центу зайнятості ТОВ «Строй-Стиль» протягом 2011 року звіти про наявність вакансій за формою 3-ПН та офіційні звернень з приводу працевлаштування інвалідів не надавались.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З огляду на вказане колегія суддів зазначає, що не вчинення відповідачем прямо передбачених законодавством заходів для працевлаштування інвалідів, як то неподання до державної служби зайнятості відповідних звітів, свідчить про невжиття ним усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за їх несвоєчасну сплату.

За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Повний текст складений 26 листопада 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Стиль» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/10448/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова