Ухвала

від 11.09.2012 по справі 2а-1005/12/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1005/12/0170/3

11.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим- Жегунова Катерина Володимирівна, довіреність № 122 від 22.08.12

представник відповідача, Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради АР Крим- Бойко Олена Володимирівна, довіреність № 09/01/15192 від 27.12.11

представник відповідача, Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради АР Крим- Плетньова Ганна Анатоліївна, довіреність № 09/01/9879 від 10.09.12

розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 23.02.12 у справі № 2а-1005/12/0170/3

за позовом Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим (вул. Р.Люксембург, 17-а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради АР Крим (вул. Ломоносова, 27,Ялта,Автономна Республіка Крим,98604)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2012 адміністративний позов Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради АР Крим про стягнення ,- задоволено.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради на користь Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим суму заборгованості у розмірі 15961,94 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представники відповідача наполягали на задоволенні апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Представник позивача наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим звернулось з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради про стягнення заборгованості у усім 15961,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог п. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням", а саме несплату внесків за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р.

Апеляційним розглядом встановлено, що Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради (ЄДРПОУ 25628018) зареєстровано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 22.10.1998р. за адресою місцезнаходження: 98604,м. Ялта, вул. Ломоносова, буд. 27, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А 01 №066135 та свідчить довідка з ЄДР.

12.02.2002 р. відповідач зареєстрований в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реєстраційним № 997.

16.02.11 р. Ялтинською міською виконавчою дирекцією Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим проведено планову перевірку відповідача за період з 01.01.10 р. по 31.12.10 р., за результатами якої виявлено порушення порядку використання страхових внесків на суму 10641,29грн., про що складено акт № 03-12/-23.

Так, зокрема, в акті перевірки вказано про те, що порушення порядку використання страхових коштів потягло за собою завищення видатків Фонду на суму 10641,29 грн. внаслідок порушень п. 20 Порядку розрахування середньої заробітної плати (доходу) для розрахування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.01 р. в частині виплати лікарняних листків з урахуванням положень Закону України "Про соціальний статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".

21.02.11 р. Ялтинською міською виконавчою дирекцією Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим на адресу відповідача винесено рішення № 03-14/5 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 15961,94 грн. за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, згідно якого на підставі ч. 1 ст. 30 Закону України від 18.01.01 р. № 2240 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням", з урахуванням п. 7 Заключних та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.10 р. № 2464 застосований штраф у сумі 5320,65 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача, що є непогашеним станом на дату розгляду справи, дорівнює 15961,94 грн., у тому числі не прийняті до заліку видатки - 10641,29грн., штрафні санкції - 5320,65грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідачем було порушено вимоги п. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням", а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.27 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" № 2240 в редакції на час виникнення спірних правовідносин страхувальник зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Відповідно до п. 7, 14, 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 р., середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески: на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням) - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), та для добровільно застрахованих осіб та осіб, які сплачують єдиний податок за усіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (приклад наведено у додатку 1).

Сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість в тому числі:

- календарних днів, що підлягають оплаті, - за страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), для допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а також для добровільно застрахованих осіб та осіб, які сплачують єдиний податок, - для всіх страхових виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України № 2240 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Відповідно до п. 4 ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Відповідно до ст. 23 Закону України № 796 компенсації та пільги громадянам, віднесеним до 4 категорії постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, надаються на час постійного проживання або постійної роботи, або постійного навчання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Заявником апеляційної скарги не надано доказів правомірності розрахування заробітної плати та виплати больничного листка по вказаних в акті перевірки особах з урахуванням вимог положень Закону України № 796.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" № 2240-III від 18.01.2001 року в редакції на час виникнення спірних правовідносин страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

З матеріалів справи вбачається, що до апелянта застосовано штрафні санкції у розмірі 5320,65 грн.; сума заборгованості відповідача за період, який перевірявся, складає 10641,29 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача складає 15961,94 грн.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України № 2240 в редакції на час розгляду справи своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1 Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.12 у справі № 2а-1005/12/0170/3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта