Ухвала

від 25.09.2012 по справі 2а-1998/11/6/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1998/11/6/0170

25.09.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Єланської О.Е. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін: не з'явились,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 27.02.12 у справі № 2а-1998/11/6/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карвет" (вул. Польова, 31,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карвет" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,- задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0019682301/0 від 08.04.2010р.; №0019672301/0 від 08.04.2010р.; №0019672301/1 від 15.06.2010р.; №0019682301/1 від 15.06.2010р.; №0021172301/0 від 15.06.2010р.; №0021172301/1 від 11.08.2010р.; №0021172301/2 від 31.08.2010р.; №0019682301/2 від 31.08.2010р.; №0019672301/2 від 31.08.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карвет».

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карвет" звернулось з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим № 0019672301/0 від 08.04.2010 року, №0019672301/1 від 15.06.2010 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 657247,50 грн., у тому числі: 438165,00 грн. -основний платіж та 219082,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції; №001968231/0 від 08.04.2010 року, №0019682301/1 від 15.06.2010 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 657247,20 грн., у тому числі: 547706,00 грн. -основний платіж та 109541,20 грн. -штрафні (фінансові) санкції; №0021172301/0 від 15.06.2010 року, №0021172301/1 від 11.08.2010 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1391172,90 грн., у тому числі: 657247,00 грн. основний платіж та 733925,90 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим №0019682301/0 від 08.04.2010р. у розмірі 657 247,2 грн.; №0019672301/0 від 08.04.2010р. у розмірі 657 247,50 грн.; №0019672301/1 від 15.06.2010р. у розмірі 657 247,50 грн.; №0019682301/1 від 15.06.2010р. у розмірі 657 247,2 грн.; №0021172301/0 від 15.06.2010р. у розмірі 1 391 172,90 грн.; №0021172301/1 від 11.08.2010р. у розмірі 1 391 172,90 грн.; №0021172301/2 від 31.08.2010р. у розмірі 1 391 172,90 грн.; №0019682301/2 від 31.08.2010р. у розмірі 657 247,2грн.; №0019672301/2 від 31.08.2010р. у розмірі 657 247,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки від 11.03.2010 року № 3194/23-7/32840976, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Законам України "Про податок на додану вартість"та "Про оподаткування прибутку підприємств".

Апеляційним розглядом встановлено, що 11.03.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим було складено акт № 3194/23-7/32840976 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Карвет"ЄДРПОУ 32840976, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Згідно з висновком вказаного акту перевіркою встановлено, що ТОВ "Карвет" порушено п.п. 7.2.3, 7.4.1, п. 7.2, 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість №№168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у листопаді 2009 року на загальну суму 438165,00 грн.; п.п. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№283/97-ВР від 22.05.97р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2009 року на загальну суму 547706,00 грн.

На підставі акту перевірки від 11.03.2010 року № 3194/23-7/32840976 та за результатами адміністративного оскарження ДПІ в м. Сімферополі АР Крим були прийняті податкові повідомлення-рішення №0019682301/0 від 08.04.2010р. у розмірі 657 247,2 грн.; №0019672301/0 від 08.04.2010р. у розмірі 657 247,50 грн.; №0019672301/1 від 15.06.2010р. у розмірі 657 247,50 грн.; №0019682301/1 від 15.06.2010р. у розмірі 657 247,2 грн.; №0021172301/0 від 15.06.2010р. у розмірі 1 391 172,90 грн.; №0021172301/1 від 11.08.2010р. у розмірі 1 391 172,90 грн.; №0021172301/2 від 31.08.2010р. у розмірі 1 391 172,90 грн.; №0019682301/2 від 31.08.2010р. у розмірі 657 247,2грн.; №0019672301/2 від 31.08.2010р. у розмірі 657 247,50 грн.

Не погодившись з зазначеним висновком ТОВ "Карвет"звернулось до суду з позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що позивачем під час розгляду справи доведено дійсність та реальність укладених угод. Висновки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим стосовно завищення підприємством суми податкового кредиту з ПДВ у листопаді 2009 року в розмірі 438165,00 грн. є непідтвердженими, оскільки право на його включення підтвердженно відповідними податковими накладними, а тому є протиправним нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 438165,00 грн., а прийняті відповідні повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2011 по справі було призначено судово-економічну експертизу.

Висновки судового експерту №41 від 25.01.2012р. підтвердили дійсність та реальність господарських операцій, які були проведені у листопаді 2009 року між ТОВ "Регіон Лідер Плюс" та ТОВ "КАРВЕТ".

Матеріалами справі встановлено, що за договором №07/09-2009 від 07.09.2009р., укладений між вказаними підприємствами, ТОВ "КАРВЕТ" отримало товари на загальну суму 2 628 987,71грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0001096 від 03.11.2009р., №РН-0001097 від 03.11.2009р., №РН-0001100 від 05.11.2009р., №РН-0001122 від 06.11.2009р., №РН-0001158 від 10.11.2009р., №РН-0001162 від 11.11.2009р., №РН-0001191 від 13.11.2009р., №РН-0001199 від 16.11.2009р. №РН-0001200 від 17.11.2009р., №РН-0001205 від 18.11.2009р., №РН-0001208 від 19.11.2009р., №0001209 від 20.11.2009р., №РН-0001218 від 23.11.2009р., №РН-0001236 від 25.11.2009р., №РН-0001432 від 27.11.2009р.

27.11.2009р. позивач провів оплату за придбаний товар відповідно до п. 5.1. вищевказаного договору шляхом передачі ТОВ "Регіон Лідер Плюс"простий вексель серії АА №0141905 на суму 2 628 900,00грн., що підтверджується актом про вексельний платіж від 27.11.2009р. та актом приймання передачі векселів від 27.11.2009р.

Таким чином, з моменту передачі ТОВ "КАРВЕТ"простого векселя в рахунок оплати за договором №07/09-2009 від 07.09.2009р. ТОВ "Регіон Лідер Плюс"позивач провів оплату за вказаним договором та зобов'язання ТОВ "КАРВЕТ"є такими, що виконані, а відповідно безоплатної передачі товару, як безповоротної фінансової допомоги він не отримував.

Формування податкового кредиту у сумі 438 164,62грн. відбулось відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), який діяв на той час.

Також, відображено, що всі податкові накладні заповненні із дотриманням вимог діючого законодавства, не встановлено також порушення руху товарів, що поступили до позивача.

Крім того, висновком експертизи та матеріалами справи підтверджено використання придбаних у ТОВ "Регіон Лідер Плюс" товарів, що в свою чергу спростовує висновки відповідача щодо фіктивності правочину.

Судом першої інстанції встановлено, що придбанні товари були реалізовані таким підприємствам, як ПП "Едельвейс", ТОВ "БудСоюзТорг", ТОВ "ПМТ", ТОВ "Арні-Енерго", ТОВ "Івік Харків", ТОВ "Кримспецмонтаж", ТОВ "Кар'єра".

Вказане підтверджує, що придбанні у ТОВ "Регіон Лідер Плюс"були використанні в процесі господарської діяльності позивача.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) "право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону".

ТОВ "Регіон Лідер Плюс"на момент передачі товару та розрахунку був платником податку на додану вартість, а, отже, мав право на нарахування податку та складання податкових накладних.

Так, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Регіон Лідер Плюс"відбулось лише 08.12.2009р., про що свідчать дані з офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України.

Отже, станом на день складання податкових накладних та оплати, тобто листопад 2009року, ТОВ "Регіон Лідер Плюс" було платником податку на додану вартість. За таких обставин відповідальність за сплату податку на додану вартість повинно було нести ТОВ "Регіон Лідер Плюс", а ні позивач, який має всі необхідні документи та підстави для нарахування податкового кредиту, що встановленні ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що висновки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, що товар від контрагенту не отримувався та не використовувався у господарській діяльності позивача є неспроможним, оскільки є надуманим, та зробленим без урахування зазначених документів.

На час проведення перевірки позивача, прийняття податкових повідомлень-рішень платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надавалось виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважаласья дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було вказано, що не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином, отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. І згідно з положеннями п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права в підприємства на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

З аналізу вищезазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що право на податковий кредит виникає у платника податку лише після отримання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Судова колегія також зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді.

Оскільки ТОВ "Карвет" отримало від контрагента всі первинні документи по поставці товару, і дані документи оформлені належним чином, то у нього як у платника податків виникло право на податковий кредит, оскільки воно підтверджується відповідними податковими накладними, і ним виконані вимоги п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо його формування.

Крім того, контрагент ТОВ "Регіон Лідер Плюс"був зареєстрованим суб'єктом господарювання, не перебував у стадії банкрутства, і мав чинним статус платника податку на додану вартість, то слід вважати, що спірні суми ПДВ віднесені позивачем до податкового кредиту відповідно до приписів п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі податкових накладних, які відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, ТОВ "Карвет"обґрунтовано була віднесена на податковий кредит сума податку на додану вартість у розмірі 438165,00 грн. у листопаді 2009 року, і відповідно саме ця сума була включена в декларацію з податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи"- це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

ТОВ "Карвет" має первинні бухгалтерські документи, які відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, а також Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які надавалися ревізорам для перевірки.

Також, відповідачем не враховано, що до набрання чинності Податкового кодексу України, згідно з абз.1-3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство самостійно визначало облікову політику підприємства; обирало форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних принципів, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляло систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій, визначало права працівників на підписання бухгалтерських документів, і діючі раніше норми Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні "," Про бухгалтерський облік та фінансову звітність ", не передбачає прав податкового органу з перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку, оскільки володіли лише правом контролю за справлянням податкових зобов'язань.

Оскільки закон зворотної сили не має, і в період, який охоплювався перевіркою, платник податків самостійно визначав облікову політику і вів бухгалтерський облік з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Вищезазначене свідчить, що висновки Акту від 11.03.2010 року № 3194/23-7/32840976 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Карвет"ЄДРПОУ 32840976, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ "Карвет"обґрунтовано була віднесена на податковий кредит сума податку на додану вартість у розмірі 438165,00 грн. у листопаді 2009 року, і відповідно саме ця сума була включена в декларацію з податку на додану вартість, а тому оскаржувані повідомлення-рішення №0019682301/0 від 08.04.2010р.; №0019672301/0 від 08.04.2010р.; №0019672301/1 від 15.06.2010р.; №0019682301/1 від 15.06.2010р.; №0021172301/0 від 15.06.2010р.; №0021172301/1 від 11.08.2010р.; №0021172301/2 від 31.08.2010р.; №0019682301/2 від 31.08.2010р.; №0019672301/2 від 31.08.2010р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.12 у справі № 2а-1998/11/6/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта