Рішення

від 23.11.2012 по справі 0802/5431/2012

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

0802/5431/2012 23.11.2012 Справа №2/802/958/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2012 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Левченко Ю.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Альянс-2003»(далі -ПП «Альянс-2003») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, суд,

ВСТАНОВИВ:

До Василівського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ПП «Альянс-2003». У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 з 01 квітня 2010 року працював охоронцем в ПП «Альянс-2003». З вересня 2011 року відповідач затримував виплату заробітної плати. Наказом №107/11 від 14 грудня 2011 року позивач був звільнений за п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін, але розрахунок по заробітній платі з ним проведено не було. Позивач звертався із заявою до прокуратури Шевченківського та Орджонікідзевського районів м. Запоріжжя з приводу порушення його прав. За результатами розгляду його заяв відносно директора ПП «Альянс-2003»було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.41 КУпАП, а позивачу було рекомендовано звернутися до суду. Середньоденний заробіток позивача складав 30 грн. 02 коп., з дня звільнення з позивачем не проведено розрахунку, за період з 14 грудня 2011 року по 16 липня 2012 року позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток у сумі 6454 грн. 30 коп.

У зв'язку з невиплатою заробітної плати та нездійсненням розрахунку при звільненні, ігнорування вимог позивача щодо сплати належних йому сум, видачі довідки про дохід, позивач вважає, що були принижені його людська гідність, як громадянина України та це призвело до його моральних страждань, оскільки в його сім'ї виникли проблеми у зв'язку з неможливістю матеріального забезпечення потреб сім'ї. Позивач просить суд відшкодувати моральну шкоду грошовою сумою у розмірі 5000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомлені, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно про що у справі є поштові повідомлення про отримання судових повісток.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача та ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що дана позовна заява підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав:

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст.47 КЗпП роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст.116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді охоронця в ПП «Альянс-2003»з 01 квітня 2010 року по 14 грудня 2011 року та був звільнений наказом від 14 грудня 2011 року №107/11 за ст.36 п.1 КЗпП України (за угодою сторін), що підтверджено записом у його трудовій книжці, копія якої є у матеріалах справи.

З 11 січня 2012 року позивачу було розпочато виплату допомоги по безробіттю Василівським РЦЗ, про що свідчить запис у трудовій книжці позивача.

За зверненням позивача органами прокуратури та територіальною інспекцією праці у Запорізькій області проводилися перевірки додержання вимог трудового законодавства на ПП «Альянс-2003», в ході яких було встановлено, що заробітна плата працівникам підприємства виплачувалася не у першочерговому порядку та мала місце заборгованість з виплати заробітної плати. Відносно директора ПП «Альянс-20003»було складено адміністративний протокол за порушення трудового законодавства та строків виплати заробітної плати за ч.1 ст.41 КЗпП України. Вказане підтверджено наданою позивачем перепискою з вказаними органами.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату позивача за вказаний період його роботи середньоденний заробіток складав 30 грн. 02 коп. За червень -листопад 2011 року позивачу загалом нараховано заробітної плати в сумі 5860 грн. Відомостей про виплату вказаного розміру заробітної плати позивачу довідка ПП «Альянс-2003», за підписом керівника та головного бухгалтера, не містить.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати позивач не заявив, а тому суд не вирішує питання про стягнення заборгованості з заробітної плати та роз'яснює позивачеві його право на звернення до суду з позовом про стягнення нарахованої та не виплаченої йому заробітної плати.

Розрахунок належної до сплати позивачеві суми з дати його звільнення за 216 днів по 16 липня 2012 року -6454 грн. 30 коп. відповідачем не оспорювався та доказів про іншу суму чи заперечень проти позову суду відповідачем не надавалося. Тому суд вважає доведеним позивачем розмір несплаченої йому середньої заробітної плати за час затримки розрахунку в сумі 6454 грн. 30 коп. та вважає необхідним стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача.

Доказів дотримання відповідачем вимог ст.47 КЗпП України суду не надавалося.

В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. суд вважає необхідним задовольнити їх частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Не проведення розрахунку при звільненні з працівником його роботодавцем є порушенням законного права працівника, який відповідно до трудового законодавства має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки у даному випадку не проведення розрахунку з позивачем вимагало від нього докладення додаткових зусиль для організації свого життя до початку виплати йому допомоги по безробіттю та він переніс моральні страждання так як був позбавлений коштів для забезпечення своїх потреб.

Доказів того, що позивач втратив нормальні життєві зв'язки у зв'язку з порушенням його прав - суду позивачем не надано. Суд вважає достатнім для компенсації моральної шкоди стягнути з відповідача 1000 грн., а в іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.10,60,88,209,212,215,226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково:

Стягнутим з Приватного підприємства «Альянс-2003»(юридична адреса: 69068 м. Запоріжжя Шевченківський район вул. Омельченка буд.11 кв.19; фактична адреса: 69600 м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України 3/106, ідентифікаційний код юридичної особи 32343192) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час затримки розрахунку в сумі 6454 грн. 30 коп. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн., а всього - 7454 (сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 30 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнутим з приватного підприємства «Альянс-2003»(юридична адреса: 69068 м. Запоріжжя Шевченківський район вул. Омельченка буд.11 кв.19; фактична адреса: 69600 м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України 3/106, ідентифікаційний код юридичної особи 32343192) судові витрати в сумі 214 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Василівським районним судом за письмовою заявою відповідачки, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.А. Носик