Постанова

від 23.08.2012 по справі 2а-8193/12/0170/31

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2012 р. о 16:10 Справа №2а-8193/12/0170/31

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Дудіна С. О., при секретарі Сидельовій М. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим

до Санаторія «Нижня Оренда»

про стягнення 54217,70 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Войнаровський С. В., довіреність №4 від 10.01.2012р., посвідчення №363

Суть справи:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою та просить стягнути з відповідача шкоду з переплати пенсії ОСОБА_2 в сумі 54217,70 грн. за період з 01.01.2004р. по 30.04.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 66, 101 Закону України «Про пенсійне страхування» та ст. ст. 8,41, 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач проти позову заперечує та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Так, відповідач вважає, що в розумінні положень ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» утримання надмірно виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій, повернення сум пенсій, виплачених надміру, можливе лише за рахунок пенсіонера. Крім того, відповідач вважає, що не підлягають застосуванню положення ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки з 01.01.2004р. пріоритетними є положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним законом в частині регулювання порядку утримання надмірно виплачених сум пенсій. Крім того, відповідач вважає, що позивач неодноразово користувався довідкою про заробітну плату ОСОБА_2 від 1993р., а, приймаючи до уваги зміну грошових одиниць з того часу двічі (в 1989р. - карбованці, в 1992 році - купони, в 1996 році - гривні), позивач мав неодноразово проводити ревізію пенсійних справ та перерахувати пенсію гр. ОСОБА_2 Зазначене прямо передбачено п. 5,8 Положення про Пенсійний фонд України, відповідно до яких Пенсійний фонд організує та забезпечує персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечувати автоматизовану обробку інформації у системі Пенсійного фонду України,а також проводити перевірки правильності сплати страхових внесків, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансується за рахунок пенсійного фонду України.

Позивач явку представника у судове засідання 23.08.2012р. не забезпечив. 14.08.2012р. разом з додатковими поясненнями по суті позовних вимог, позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши представників відповідачів, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки про заробітну плату для нарахування пенсій від травня 1993р., виданої гр. ОСОБА_2 (розмір заробітної плати, який береться для нарахування пенсій - з 01.06.1988р. по 31.01.1990р.), гр. ОСОБА_2 з 01.06.1988р. по 31.12.1988р. отримував 614,61 р., з 01.01.1989р. по 31.12.1989р. - 12555,51 р., з 01.01.1990р. по 31.01.1990р. 89,54 р. (а.с. 8).

Відповідно до акта №70 від 23.04.2012р., складеного за результатами перевірки Управлінням ПФУ в м. Ялта АР Крим підприємства - Санаторію «нижня оренда» з питання достеменності відомостей про заробітну плату, наданих для перерахунку пенсії за Законом України від 09.07.2003р. №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», була встановлена невідповідність між відомостями довідки про заробітну платну ОСОБА_2 та фактичними відомостями розрахункових відомостей за період з 01.06.1988р. по 01.01.1990р. в сумі 11300 р. (а.с. 9-11).

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. №224/30, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 р. за № 536/6824, для обчислення пенсії подається довідка про заробіток, а починаючи з 01.07.2003 р. - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Зазначені довідки видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією, або годувальник. Згідно з Указом Президента України про грошову реформу в Україні від 25.08.96 р. N 762/96 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.96 р. N 1002, у довідках про заробітну плату для обчислення пенсії заробітна плата в загальній сумі за кожний календарний рік перераховується у гривні в порядку її заокруглення, передбаченому в абзаці першому пункту 2 постанови, з п'ятьма знаками після коми. Тобто у довідках, які містять відомості про заробітну плату за період до 1 вересня 1996 року і після цієї дати, розміри заробітку до 1 вересня 1996 року перераховуються в гривні у співвідношенні 1:100000. Перерахування заробітку в гривні здійснюється в такому порядку його заокруглення: цифра в шостому розряді після коми до 5 відкидається, а більше 5 - збільшується в попередньому розряді на одиницю. При цьому перераховується в гривні загальна сума заробітку за кожний рік в цілому, а якщо в календарному році береться заробіток менше року - сума заробітку за відповідний період. У довідках, відповідно до листа Міністерства соціального захисту населення України від 09.10.96 р. N 01-3/1375-02-6, обов'язково зазначається про перерахунок заробітку з інших грошових одиниць в гривні.

Так, відповідно довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.04.2012р. вих. №35-01/309, виданої гр. ОСОБА_2 за період з 01.06.1988р. по 31.01.1990р. становить в гривнах: з червня по грудень 1988р. всього - 0,00615 грн., з січня по грудень 1989р. - всього 0,01255 грн., за січень 1990р. - всього 0,00090 грн. (а.с. 12).

На підставі нової довідки від 23.04.2012р. гр. ОСОБА_2 позивачем був проведений перерахунок пенсії відповідно до розпорядження №133264 від 24.04.2012р. (а.с.14-16).

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок суми, переплати становить з січня 2004 року по квітень 2012р. 54217,70 грн. (а.с. 3-6).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом був акт перевірки №70 від 23.04.2012р. та довідка відповідача від 23.04.2012р. вих. №35-01/309 про заробітну платню для нарахування пенсі ОСОБА_2

Таким чином, саме ця дата є датою, від якої починається відлік, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України 6-місячного строку для звернення до суду.

Адміністративний позов був направлений позивачем 23.07.2012р. відповідно до відмітки на поштовому конверті.

Таким чином, даний адміністративний позов наданий в межах строків, встановлених діючим законодавством для звернення до адміністративного суду.

Твердження відповідача щодо того, що позивач був зобов'язаний та мав можливість виявити помилку, що призвела до переплати пенсії значно раніше, судом оцінені критично та суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню через наступне.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України деліктна відповідальність за шкоду, завдану майну, підстави її виникнення обумовлюються складом правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача, вина, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Зазначені підстави є загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Тобто, для висновку щодо застосування ст. 1166 Цивільного кодексу України слід встановлювати всі елементи складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яку притягують до відповідальності, та збитками, що мають бути відшкодовані. Адже, важливим елементом доказування є встановлення причинного зв'язку.

За приписами ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість ї видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі, внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

У відповідності до п. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягують ся на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

За огляду на викладене, суд вважає, що за фактом надання довідки про розмір заробітної плати, що враховується для нарахування пенсії гр. ОСОБА_2, не вбачається зловживання гр. ОСОБА_2, оскільки недостовірні відомості були подані саме відповідачем по справі. Адже, відповідно до письмових заперечень відповідача, саме його працівниками була видана довідка з недостовірними відомостями для нарахування гр. ОСОБА_2 пенсії.

Підстави для застосування до відповідача наслідків цивільно-правової відповідальності встановлені й ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 28 Основ законодавства про соціальне страхування України страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або страховикам внаслідок не виконання або неналежного виконання своїх обов'язків із загальнообов'язкового пенсійного страхування, тому сума надмірно виплаченої пенсії з вини страхувальника стягується з нього.

Твердження відповідача щодо пріоритетності в даному випадку норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перед нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» не можуть бути прийняті судом до уваги через наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення» цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправної поведінки страховика не відноситься до змін умов та норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а, відтак в даному випадку таки норми не є пріоритетними.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Факт видачі відповідачем недостовірної довідки відповідачем в письмових запереченнях визнається.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими не підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 23.08.2012 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, а постанова у повному обсязі складена 27.08.2012 року.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Санаторія «Нижня Ореанда» (98658, м. Ялта, смт. Ореанда, вул. Клари Цеткін, код ЄДРПОУ 26171756) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (код ЄДРПОУ 22300300, 98600, м. Ялта, вул. Садова, 4) на р/р25603701101274 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України» , м. Сімферополь, МФО 324805, код платежу: 5005000, збитки з переплати пенсії ОСОБА_2 в сумі 54217,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.