Постанова

від 28.11.2012 по справі 2а-3535/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа № 2а-3535/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Озара О.Я.,

представника позивача: Переняка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Державної податкової служби до Приватного підприємства "Трейд-Буд-Іф" про стягнення податкового боргу в розмірі 1 461 036, 76 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2012 року Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Державної податкової служби (далі -позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Трейд-Буд-Іф" (далі -відповідач, підприємство) про стягнення податкового боргу в розмірі 1 461 036, 76 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого пунктом 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив 1020 гривень штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість, пені в розмірі 70,69 гривень, 2661,87 гривень штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток та пені в розмірі 95,24 гривень, 280 228, 64 гривень ввізного мита, 1 176 960, 32 гривень податку на додану вартість. Всього відповідачем утворено 1 461 036, 76 гривень податкового боргу, який ним не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав вказаних в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 29.11.2006 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради здійснено державну реєстрацію юридичної особи -Приватного підприємства "Трейд-Буд-Іф", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 10 -11).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Івано-Франківську, є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

За результатами проведеної 05.10.2011 року службовими особами позивача камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, виявлено факт неподання декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, про що складено акт за №8472/15-2/34623765 від 05.10.2011 року (а. с. 14).

Позивач, на підставі вказаного акта перевірки, податковим повідомленням-рішенням за №0004411502 від 05.10.2011 року збільшив відповідачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, та застосував штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 гривень (а. с. 13).

За несплату штрафних фінансових санкцій в розмірі 1020 гривень позивачем нараховано пеню в розмірі 70,69 гривень.

За результатами проведеної 04.10.2011 року та 16.03.2012 року службовими особами позивача камеральної податкової звітності з податку на прибуток, виявлено факт неподання декларації з податку на прибуток за І, ІІ квартали 2011 року та ІІ -ІІІ, ІІ -ІV квартали 2011 року, про що складено акти за №8421/10-152/34623765 від 04.10.2011 року та за №849/15-1/34623765 від 16.03.2012 року (а. с. 18; 22).

Орган державної податкової служби, на підставі зазначених актів перевірки, податковими повідомленнями-рішеннями за №0019931501 від 11.10.2011 року та №0007091591 від 03.04.2012 року застосував штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 4080 гривен, яку відповідачем частково в розмірі 1418,13 гривень сплачено, за рахунок переплати з цього платежу за попередні періоди (а. с. 17, 21).

За несплату 2661,87 гривень штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств, позивачем нараховано пеню в розмірі 95,24 гривень.

Також, судом встановлено, що державною податковою інспекцією у місті Івано-Франківську отримано подання Івано-Франківської митниці Державної митної служби України за №10 від 08.05.2010 року та за №11 від 30.05.2012 року про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, для виставлення податкової вимоги, згідно яких відповідачем не сплачено ввізне мито, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, на загальну суму 280 229, 36 гривень та податку на додану вартість, з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 1 176 960, 32 гривень (а. с. 25, 27).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на прибуток підприємств (підпункт 9.1.1), податок на додану вартість (підпункт 9.1.3).

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарювання -юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно пункту 59.2 статті 59 Податкового кодексу України якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1237 від 27.12.2010 року затверджено Порядок надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання, а також форми зазначеного подання, який визначає механізм надсилання контролюючим органом, який не є органом державної податкової служби (далі - контролюючий орган), подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на податковому обліку (далі - орган державної податкової служби).

Відповідно пункту 2 даного Порядку у разі коли платник податків не сплачує в установлені строки узгоджену суму грошового зобов'язання, контролюючий орган складає подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків за встановленою формою.

Згідно пункту 3 Порядку подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків для направлення податкової вимоги надсилається органу державної податкової служби не пізніше ніж на п'ятий робочий день після закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

Відповідно пункту 6 Порядку орган державної податкової служби на підставі подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, одержаного від контролюючого органу, здійснює передбачені законодавством заходи з погашення податкового боргу платника податків.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та ввізного мита, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту отримання податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу за №2131 від 08.08.2011 року, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, не сплатив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобов'язання з сплати податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та ввізного мита в загальному розмірі 1 461 036, 76 гривень.

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено судом, позивачем, на суму невиконаних відповідачем податкових зобов'язань з сплати податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, нарахована пеня в загальному розмірі 165,93 гривень.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, 1020 гривень штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість, пеня в розмірі 70,69 гривень, 2661,87 гривень штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток та пені в розмірі 95,24 гривень, 280 228, 64 гривень ввізного мита, 1 176 960, 32 гривень податку на додану вартість утворюють податковий борг відповідача в розмірі 1 461 036, 76 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Приватного підприємства "Трейд-Буд-Іф" (ідентифікаційний код 34623765) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та ввізного мита в розмірі 1 461 036 (один мільйон чотириста шістдесят одна тисяча тридцять шість) гривень 76 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 30.11.2012 року.