Постанова

від 30.11.2012 по справі 2а-3350/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 год. 45 хв.

"30" листопада 2012 р. Справа № 2а-3350/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.,

за участю:

представника позивача - Аннюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача: Приватної виробничо-комерційної фірми "Дів.Мар."

про стягнення заборгованості в сумі 3226,51 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекція (надалі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми "Дів.Мар." (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3226,51 грн.

Позовна заява мотивована тим, що на момент звернення до суду у відповідача є податковий борг, що виник у зв'язку із нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій за неподання звітності з єдиного податку в сумі 167,22 грн. та податку на прибуток в сумі 3059,29 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку суму узгодженого податкового зобов'язання не сплачує, просив стягнути податковий борг в загальному розмірі 3226,51 грн., в судовому порядку.

Представник позивача вимоги, викладені в адміністративному позові підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи повідомлявся завчасно та належним чином, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою про причини невручення.

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до інформації відділу державної реєстрації Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 09.07.2012 року, юридична особа, Приватна виробничо-комерційна фірма «Дів.Мар»27.04.1998 року зареєстрована у Коломийській міській раді. Виходячи із вимог статті 15 Податкового кодексу України, відповідач є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що у зв'язку із неподанням відповідачем податкової звітності щодо податку на прибуток та єдиного податку, позивачем проведено дві камеральні перевірки податкової звітності. Результати перевірок відображені в актах за №3099/1510/25596459 від 01.12.2011 року (а. с. 12-13) та №3101/151/25596459 від 01.12.2011 року (а. с. 5-6).

Так, Актом камеральної перевірки податкової звітності №3099/1510/25596459 від 01.12.2011 року (а.с.12-13) виявлено порушення п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі -Закон №2181) та пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року №749/99, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Указ), а саме неподання розрахунку сплати єдиного податку за IV квартал 2010 року та згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України накладено штрафні (фінансові) санкції за неподання звітності в сумі 170,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000061510 від 12.01.2012 року (а.с.16), відповідачу збільшено грошове зобов'язання з єдиного податку за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення направлялось відповідачу про що свідчить копія поштового відправлення, з відміткою про причини невручення (а.с.18) та в подальшому не оскаржувалось.

Актом камеральної перевірки податкової звітності №3101/151/25596459 від 01.12.2011 року (а.с.5-6) встановлено порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), а саме неподання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року; ІІ квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартал 2011 року.

На підставі вищенаведеного акту, згідно з абзацом 3, пункту 120.1 статті 120 ПК України позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000051510 від 12.01.2012 року (а.с.9), яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3060,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу, про що свідчить копія поштового відправлення, з відміткою про причини невручення (а.с.11) та останнім не оскаржувалось.

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Оскільки вищенаведені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися, визначені ними податкові зобов'язання вважаються узгодженими.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Приписами пункту 4 Указу встановлено, що за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку.

Згідно пункту 49.1 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 152.9 статті 152 ПК України визначено, що для податку на прибуток підприємств використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, а тому подання декларації з даного виду податку відбувається щоквартально.

Згідно пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки за відповідачем обліковувалась переплата з єдиного податку в сумі 2,78 грн., та з податку на прибуток в сумі 0,71 грн., позивачем зараховано дані суми в погашення заборгованості за штрафними (фінансовими) санкціями, та у відповідності до приписів пункту 59.1 статті 59 ПК України винесено податкову вимогу від 03.03.2012 року №80 (а.с.20), якою визначено податкове зобов'язання в сумі 3226,51 грн. Вищевказана вимога надсилалась відповідачу, але станом на момент звернення до суду сума податкового боргу не сплачена, а податкова вимога не оскаржувалася.

Таким чином, судом встановлено систематичне порушення відповідачем норм Податкового кодексу України щодо обліку єдиного податку та податку на прибуток в частині не подання податкових декларацій, що призвело до застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 3230 грн. Оскільки за відповідачем обліковувалась переплата по вказаних податкових платежах, до стягнення підлягає 3226,51 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 3226,51 грн., вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Приватну виробничо-комерційну фірму "Дів.Мар." (ідентифікаційний код 25596459) та за рахунок готівки, що належить Приватній виробничо-комерційній фірмі "Дів.Мар." (ідентифікаційний код 25596459) в дохід бюджету податковий борг в сумі 3226 (Три тисячі двісті двадцять шість гривень) 51 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 30.11.2012 року.