Постанова

від 28.11.2012 по справі 11440/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11440/12/2070                                                                                Харківський окружний адміністративний суд ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ м. Харків 28 листопада 2012 р.                                                                       справа № 2а- 11440/12/2070           Харківський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Приватного підприємства "Ніколь ТВ"  до   Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби  про   скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Позивач, Приватне підприємство "Ніколь ТВ", звернувся до  Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд: визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо встановлення порушень позивачем вимог; скасувати податкове повідомлення-рішення №0001612305 від 10.02.2012 р. У зв'язку із закінченням реорганізації шляхом перетворення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, первинного відповідача судом було замінено на належного відповідача - правонаступника Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 02.02.2012 р. №514/23-05/32005345 "Про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства “Ніколь ТВ”(код ЄДРПОУ 32005345) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р." відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0001612305 від 10.02.2012 р. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення №0001612305 від 10.02.2012 р. таким, що підлягає скасуванню. Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити. Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що Приватне підприємство "Ніколь ТВ" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.06.2002 р., перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 12.07.2002 р.. Позивач є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 04.05.2005 р. №28321189, індивідуальний податковий номер 320053420305. Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства “Ніколь ТВ”(код ЄДРПОУ 32005345) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р. Результати перевірки оформлені актом від 02.02.2012 р. №514/23-05/32005345 (а.с. 9-32). В акті зазначено про порушення: п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ у травні 2011 року, яка підлягає сплаті в бюджет, у сумі 251494,00 грн. (а.с. 32). На підставі висновків акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0001612305 від 10.02.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 251495,00 грн., з яких: за основним платежем - 251494,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн. (а.с. 8). Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, що ПП “Ніколь ТВ” безпідставно включило до складу податкового кредиту у травні 2011 року суму 251494,00 грн. без наявності оригіналів наступних податкових накладних: накладна від 04.05.2011 р. №9, накладна від 11.05.2011 р. №123, накладна від 13.05.2011 р. №197, накладна від 18.05.2011 р. №353, накладна від 23.05.2011 р. №485, накладна від 25.05.2011 р. №575, накладна від 27.05.2011 р. №648 (а.с. 25), отримані від ПАТ “Торговий дім “УКРАВТОВАЗ”. Між ПП “Ніколь ТВ”(Дилер) та ПАТ “Торговий дім “УКРАВТОВАЗ”(Дистриб'ютор) 01.01.2010 р. укладено дилерський договір поставки №29-02-10/ПА, згідно якого Дистриб'ютор поставляє і передає у власність Дилеру, а Дилер оплачує й приймає для наступної реалізації на Території відповідальності автомобілі виробництва ПАТ “АВТОВАЗ”(а.с. 36-45). Матеріали справи містять: видаткові накладні (а.с. 57-63), товарно-транспортні накладні (а.с. 33-35), банківські виписки (а.с. 71-82), акти прийому-передачі за якістю і комплектністю транспортного засобу (а.с. 94-115). Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 вказаного договору Дистриб'ютор зобов'язаний надавати Дилеру на кожну партію Автомобілів наступний пакет документів: рахунок-фактуру (при оплаті Автомобілів на умовах передоплати), видаткову накладну, акт приймання-передачі, податкову накладну, копію сертифіката відповідності, засвідчену Дистриб'ютором. Так, ПАТ “Торговий дім “УКРАВТОВАЗ” було виписано ПП “Ніколь ТВ” наступні податкові накладні: накладна від 04.05.2011 р. №9 на суму ПДВ –19528,00 грн., накладна від 11.05.2011 р. №123 на суму ПДВ –19528,60 грн., накладна від 13.05.2011 р. №197 на суму ПДВ –57547,80 грн., накладна від 18.05.2011 р. №353 на суму ПДВ –45925,20 грн., накладна від 23.05.2011 р. №485 на суму ПДВ –77548,00 грн., накладна від 25.05.2011 р. №575 на суму ПДВ –10424,60 грн., накладна від 27.05.2011 р. №648 на суму ПДВ –20990,80 грн. Зазначені податкові накладні включені позивачем до складу податкового кредиту за травень 2011 р. (а.с. 64-70). Оригінали вказаних податкових накладних були досліджені судом в ході розгляду справи та повернені позивачу, копії вказаних податкових накладних долучені до матеріалів справи. Крім того судом встановлено, що товаром у спірних правовідносинах за вказаними накладними були автомобілі ВАЗ, які мають зазначений у накладних заводський номер, і які в подальшому були реалізовані. Судом не встановлено обставин вважати недійсною поставку автомобілів за накладними. Суд не погоджується з позицією відповідача, що ПП “Ніколь ТВ” безпідставно включено до складу податкового кредиту за травень 2011 року суму 251494,00 грн. без наявності оригіналів податкових накладних з огляду на наступне. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.            Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України).             Суд, дослідивши надані позивачем оригінали податкових накладних, дійшов висновку, що вини мають всі обов'язкові реквізити, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою. Зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що спричиняють втрату ними статусу первинного документа. Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що виписані позивачу податкові накладні в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про обґрунтованість та правомірність включення до складу податкового кредиту у травні 2011 року сум ПДВ по отриманим податковим накладним. Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0001612305 від 10.02.2012 р. не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування. Щодо вимоги позивача визнати неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо встановлення порушень позивачем вимог, суд зазначає наступне. ДПІ у Дзержинському районі було проведено планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт, в якому податковий орган зафіксував порушення позивачем податкового законодавства. На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем було винесено спірне податкове повідомлення-рішення. Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 р. за № 925/11205, визначено, що акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.           Суд зазначає, що акт перевірки не породжує ніяких правових наслідків для позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення. Таким чином, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні вимоги позивача визнати неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо встановлення порушень позивачем вимог. Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, – П О С Т А Н О В И В:           Адміністративний позов Приватного підприємства "Ніколь ТВ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити частково.           Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001612305 від 10.02.2012 р.              У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.        Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.             Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.                                  Суддя                                                                                    Сагайдак В.В.