Постанова

від 21.11.2012 по справі 4211/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

21 листопада 2012 р. №2а-4211/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Кокорева Е.О.,

представника відповідача - Данканич М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" (надалі - ТОВ "Гуров і К", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Московському районі в м.Харкові, в якому, з урахуванням поданих уточнень просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова №0000372302/0 від 19.03.2009р., №0000372302/1 від 17.04.2009р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 30701,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 20467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10234,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2012 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова задоволено частково, скасовано ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2009, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 року проведено заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова на Державну податкову інспекцію у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби - у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказавши на необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення

сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Московському районі м.Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Гуров і К" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "ТП Статус Трейд - 2008" за період з 11.06.2008р. по 01.01.2009р., за результатами якої складено акт №1209/23/35070024 від 11.03.2009 року.

За висновками акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., що призвело до заниження сум його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях з ПДВ за липень, жовтень 2008 року на загальну суму 20466,23 грн., у т.ч. за липень 2008р. у розмірі 9557,50 грн., за жовтень 2008р. у розмірі 10908,73 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, із посиланням на пп.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.1., п.7.4., п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ДПІ у Московському районі м.Харкова було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000372302/0 від 19.03.2009р., яким ТОВ "Гуров і К" визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 30701,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 20467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10234,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки №1209/23/35070024 від 11.03.2009 року, а також з винесеним податковим повідомленням-рішенням №0000372302/0 від 19.03.2009р. ТОВ "Гуров і К" в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу до ДПІ у Московському районі м. Харкова, яка рішенням останньої була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Після цього, ДПІ у Московському районі м.Харкова винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000372302/1 від 17.04.2009р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 30701,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 20467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10234,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Московському районі м. Харкова зроблено висновок про порушення позивачем пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі інформації, отриманої від ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова: акт документальної невиїзної перевірки ТОВ "Статус Трейд-2008" за №393/1800/35970717 від 30.01.2009 року, в якому визначено нікчемність угод між ТОВ "ТП Статус Трейд-2008" та ТОВ "Гуров і К", у зв'язку з чим відкориговані валові доходи, валові витрати, податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ "ТП Статус Трейд-2008".

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Гуров і К" мало правові відносини з ТОВ "ТП Статус Трейд-2008", а саме: ТОВ "ТП Статус Трейд-2008" здійснено на користь ТОВ "Гуров і К" поставку товарів (папір, папір офсетний), що підтверджується видатковими накладними №ТС0/0000003 від 31.07.2008р. та №ТС0/0000102 від 29.10.2008р. (т.1 а.с.23 - 24).

За фактом проведеної поставки ТОВ "ТП Статус-Трейд-2008" виписано на адресу ТОВ "Гуров і К" наступні податкові накладні: №3 від 31.07.2008р. на загальну суму 57345,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 95557,50 грн.), №102 від 29.10.2008р. на загальну суму 65452,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 10908,73 грн.) (т.1 а.с. 25 - 26).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі згідно наступних платіжних доручень: №1257 від 04.08.2008р. на суму 10217,00 грн.; №1261 від 05.08.2008р. на суму 10000,00 грн.; №1276 від 07.08.2008р. на суму 10000,00 грн.; №1280 від 07.08.2008р. на суму 10000,00 грн.; №1483 від 17.09.2008р. на суму 7128,00 грн.; №1615 від 09.10.2008р. на суму 5000,00 грн.; №1645 від 14.10.2008р. на суму 5000,00 грн. (т.1 а.с.27 - 30).

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі видаткових накладних №ТС0/0000003 від 31.07.2008р. та №ТС0/0000102 від 29.10.2008р. операції з придбання

офсетного паперу в бухгалтерському обліку підприємства було проведено наступним чином: дебет рахунку №20 "Сировина і матеріали" кредит рахунку №631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на вартість матеріалів без ПДВ; дебет рахунку №6442 "Не одержані податкові накладні" кредит рахунку №631 на суму ПДВ. Також, на підставі отриманих від ТОВ "ТП Статус Трейд-2008" податкових накладних було зроблено проводку дебет рахунку №6415 "Розрахунки з ПДВ" кредит рахунку №6442. В податковому обліку суми ПДВ відображено в реєстрі отриманих податкових накладних та відповідно у податкових деклараціях з ПДВ за липень, жовтень 2008 року (т.1 а.с.64 - 77).

В подальшому більша частина паперу, отриманого від ТОВ "ТП Статус Трейд-2008", була використана для виробництва поліграфічної продукції у межах господарської діяльності платника податків, а саме:

- папір отриманий за видатковою накладною №ТС0/0000003 від 31.07.2008р. був використаний при виробництві поліграфічної продукції, що підтверджується актами списання №СпТ-000053 від 30.09.2008р., №СпТ-000122 від 31.12.2008р., №СпТ-000027 від 31.03.2009р., калькуляціями вартості виробництва продукції №КА-0000422 від 17.12.2008р., №КА-0000112 від 18.09.2008р., №КА-0000113 від 18.09.2008р., №КА-0000114 від 18.09.2008р., №КА-0000202 від 25.11.2008р., №КА-0000104 від 18.03.2009р. (т.1 а.с.99 - 101, 103 - 106, 111, 115);

- папір отриманий за видатковою накладною №ТС0/0000102 від 29.10.2008р. був використаний при виробництві поліграфічної продукції, що підтверджується калькуляціями вартості виробництва продукції №КА-00002043 від 25.11.2008р., №КА-0000204 від 25.11.2008р., №КА-0000409 від 03.12.2008р., №КА-0000412 від 12.12.2008р., №КА-0000087 від 16.02.2009р., №КА-0000092 від 03.03.2009р., №КА-0000093 від 03.03.2009р. (т.1 а.с.107 - 110, 112 - 114).

Подальша реалізація ТОВ "Гуров і К" виготовленої продукції іншим підприємствам підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.78 - 98).

Вирішуючи спір по суті суд враховує, що правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість до набуття чинності Податковим кодексом України регулювалися положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата

отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд враховує, що на час укладення позивачем договорів та проведення господарських операцій з ТОВ "ТП Статус-Трейд-2008", вказана юридична особа була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мала статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що не спростовано відповідачем по справі.

Податкові накладні, виписані ТОВ "ТП Статус-Трейд-2008", не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Із наданих позивачем документів вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ "ТП Статус-Трейд-2008" мали реальний характер, у зв'язку з чим зазначені документи позивачем правомірно враховані у податковому обліку при формуванні податкового кредиту підприємства.

При відображенні висновку про порушення ТОВ "Гуров і К" вимог податкового законодавства, ДПІ у Московському районі м.Харкова здійснено посилання на встановлені в ході проведення перевірки обставини господарської діяльності ТОВ "ТП Статус-Трейд-2008" (акт перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №393/1800/35970717 від 30.01.2009р.).

Зокрема, податковим органом здійснено посилання на той факт, що у ТОВ "ТП Статус Трейд - 2008" відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ, а саме: згідно податкового розрахунку комунального податку та звітів 1 - ДФ на підприємстві відсутні трудові ресурси протягом перевіряємого періоду лічиться 1 працівник (директор); відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств на балансі відсутні виробничі потужності (в декларації не відображено розрахунок амортизаційних відрахувань), відсутні складські приміщення.

Підсумовуючи вказані обставини ДПІ зроблено висновок, що в результаті порушення контрагентом ТОВ "ТП Статус Трейд-2008" порядку здійснення підприємницької діяльності, відповідно до вимог встановлених законодавством України, Господарського та Цивільного законодавства України, фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "Гуров і К" з ТОВ "ТП Статус Трейд-2008" можна кваліфікувати як такі, що не несуть настання фактичних юридичних наслідків.

Разом з цим суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України нікчемність правочину або нереальність господарської операції не можуть бути підтверджені лише складеним податковим органом актом за результатами перевірки діяльності контрагента платника податків, відсутність в розпорядженні податкового органу документів суб'єкта господарювання, не знаходження юридичної особи за адресою місцезнаходження, або необізнаність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нереальність здійснення фінансово - господарських операцій, які були здійснені позивачем з контрагентом - ТОВ "ТП Статус Трейд-2008".

Суд враховує, що проведення господарських операцій з поставки товарів (паперу, офсетного паперу) за правовідносинами між ТОВ "Гуров і К" та ТОВ "ТП Статус Трейд-2008" не обумовлено наявністю у останнього трудових ресурсів, виробничих потужностей та складських приміщень.

Акт перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова №1209/23/35070024 від 11.03.2009 року, не містить доказів наявності у позивача умислу на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах з ТОВ "ТП Статус-Трейд-2008", відповідачем до суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідачем в акті перевірки не наведено доказів щодо неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та

часових факторів, економічних чинників; відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочину; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Таким чином, відповідачем по справі не доведено фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем також не надано.

Суд враховує, що у разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.02.2012 року по даній справі, судом витребувано відомості щодо розгляду кримінальної справи №10080041.

Згідно листа Дзержинського районного суду м.Харкова повідомлено, що кримінальна справа №10080041 за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ст.ст. 205 ч.2; ч.3 ст. 28, ч.2 ст.212; ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364; ч.2 ст. 366; ч.3 ст.28, ч.5 ст.27, ч.1 ст. 366; ч.3 ст. 28, ч.2 ст.200; ч.2 ст.200; ч.2 ст.209; ч.3 ст. 209; ч.2 ст.358 КК України, призначена до розгляду, що свідчить про відсутність прийнятих судових рішень (вироку чи іншого рішення, прийнятого в порядку КПК України) по даній кримінальній справі.

Наявні в матеріалах справи копії протоколів допиту ОСОБА_9 від 12.12.2008р. та ОСОБА_4 від 23.01.2009р., а також висновок експерта №135 від 22.04.2009р., суд оцінює критично.

Згідно ч.1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до вимог статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що встановлені у ході досудового слідства у кримінальній справі обставини та факти, в тому числі в результаті проведених експертиз, не є підставою для звільнення від доказування, перелік яких міститься у статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з ч.3 ст.72 цього Кодексу підставою для звільнення від доказування є лише вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили та який є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що у відношенні осіб, які неправомірно діяли від імені ТОВ "ТП Статус Трейд - 2008" винесено обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що могло б свідчити про обізнаність платника податку про протиправний характер діяльності його контрагента та вчинення вказаних господарських

операцій з метою ухилення від сплати податків.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків актів перевірок, тому прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова №0000372302/0 від 19.03.2009р., №0000372302/1 від 17.04.2009р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30701,00 грн., в т.ч. за основним платежем -20467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -10234,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" (код 35070024, юридична адреса: м.Харків, просп. Тракторобудівників, буд.118, кв.15) витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28.11.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.