Ухвала

від 06.11.2012 по справі 2а-6456/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 р.Справа № 2а-6456/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-6456/12/2070

за позовом Приватної фірми "ВЕСТА"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради

про визнання дій незаконними та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватна фірма "ВЕСТА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, в якому просив суд, з урахуванням уточнень:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватної фірми "ВЕСТА";

- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватної фірми "ВЕСТА" № 50 від 08.05.2012 р.;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Приватній фірмі "ВЕСТА" (код ЄДРПОУ 24478479) шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку на додану вартість з дати прийняття рішення №50 від 08.05.2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 50 від 08.05.2012 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватної фірми "ВЕСТА" є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки видане першим відповідачем за відсутності визначених законом обставин для проведення перевірки місцезнаходження, а також, що обставини стосовно наявності платника податків за місцезнаходженням були встановлені податковим органом з порушеннями закону.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року адміністративний позов Приватної фірми "ВЕСТА" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПФ "ВЕСТА" зареєстрована як юридична особа 11.10.1996 р. Виконкомом Харківської міської Ради (номер запису 14801200000009988), а 08.07.1997 р. позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість та отримав відповідне свідоцтво № 28219950 (свідоцтво серії НВ № 272054).

08.05.2012 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято Рішення № 50 про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, з підстав, визначених п.п. «ж»п. 184.1. ст.. 184 ПК України - наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесеної інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с.9).

Правовою підставою для винесення спірного рішення перший відповідач зазначив абз. «ж»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугував висновок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

03.05.2012 р. Департаментом державної реєстрації внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо проведення реєстраційної дії (№ 14801430008009988 від 03.05.2012 р.) про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приймаючи Рішення № 50 від 08.05.2012 р., ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. «ж»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до п. 5.5.2 п. 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 07.11.2011 р. № 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за № 1369/20107, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), а саме: повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт «ж»пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Згідно абз. 2 ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У відповідності до ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (абз.1 ч. 14 ст.19); якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (абз. 2 ч. 1 ст. 19).

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів зазначає, що внесення до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням здійснюється державним реєстратором на підставі відповідного повідомлення податкового органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 12.3 Порядку обліку платників податків і зборів (затверджено наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за № 1562/20300) у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Відповідно до п.12.4 Порядку обліку платників податків і зборів щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував і зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

Приписами п.12.5 Порядку обліку платників податків і зборів встановлено, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №19-шГ ОПП (додаток 22).

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неможливість вручення ПФ «ВЕСТА» будь-якого документа.

Крім того, у відповідності до згідно п. 4.2. Наказу ДПА України № 336 «Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків» від 17.05.2010 р. у разі незнаходження за адресою платника податків необхідно: якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт), чого податковим органом зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що ПФ «ВЕСТА» не є власником приміщення, а згідно наданого першим відповідачем копії Висновку № 29 від 07.03.2012 р., що міститься в матеріалах справи, стан ПФ «ВЕСТА» на час виникнення спірних правовідносин вказано «0»- як не підтверджений.

Судом встановлено, що податковим органом в порушення п. 4.2 - 4.5 Наказу № 336 не зроблено жодного запиту про встановлення місцезнаходження засновників та керівника ПФ «ВЕСТА».

Також в період березень-травень 2012 р. між позивачем та першим відповідачем відбувалося листування, при цьому, як вбачається зі змісту, долучених до матеріалів копій листів, отриманих від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, останні надсилалися саме за адресою : 61202 м. Харків, пр. Людвига Свободи, буд. 41, кв. 12.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно ч.11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Беручи уваги, що згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач був зареєстрований 11.10.1996 р., тобто подавати підтвердження відомостей повинен у жовтні-листопаді кожного року.

З наданих до матеріалів справи Виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 23.03.2012 р. та 17.05.2012 р. позивачем підтверджено відомості про юридичну особу.

Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до Порядку обліку платників податків і зборів перевірка місцезнаходження платника податків може проводитись податковим органом у рамках проведення заходів з погашення податкового боргу, узгодження грошового зобов'язання, при призначенні та проведенні перевірки платника податків чи виконанні інших службових обов'язків.

Матеріали справи не містять доказів прийняття податковим органом відносно позивача у спірних правовідносинах рішення про визначення суми грошових зобов'язань, також відсутні докази наявності у позивача податкового боргу перед Державним бюджетом України, докази подання позивачем документів обов'язкової податкової звітності у 2012 р. не у передбачені законом строки, а тому і відсутність підстав для перевірки місцезнаходження позивача.

Судова колегія зауважує, що довідка від 19.03.2012 р. № 77/07-031 "Про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків не містить взагалі будь-яких обставин, котрі визначені Порядком обліку платників податків і зборів як підстави для проведення перевірки податковим органом місцезнаходження платника податків. Окрім того, довідка від 19.03.2012 р. № 77/07-031 складена на виконання запиту № 69/15-320 від 20.03.2012 р., що прийнятий більш пізньою датою ніж сама довідка, і взагалі першим відповідачем не надавався. Таким чином, довідка від 19.03.2012 р. № 77/07-031 не може бути прийнята у якості належного доказу по справі.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим та вірним висновок суду першої інстанції про те, що приймаючи Рішення № 50 від 08.05.2012 р., перший відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року по справі № 2а-6456/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-6456/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.