Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а-10002/12/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2012 р. 11:48 Справа №2а-10002/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.,за участю представників сторін:

від позивача - Літвіненко А.А., паспорт НОМЕР_1, Протокол № 1 від 08.08.2012 року;

від відповідача - Чекалов О.А., посвідчення НОМЕР_2, довіреність № 670/10/10-0 від 14.03.2012 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Колективного підприємства Пересувна механізована колона №39 до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК,про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000022203 від 28.08.2012 року та № 0000012203 від 28.08.2012 року,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з адміністративним позовом Колективне підприємство Пересувна механізована колона №39 (далі - Позивач) до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000022203 від 28.08.2012 року та № 0000012203 від 28.08.2012 року. Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 27.09.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засідання 25.10.2012 року, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.2012 року проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративну позовну заяву від 15.10.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Колективне підприємство «Пересувна механізована колона № 39» зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради Автономної Республіки Крим 17.07.1997 року, за реєстраційним номером 11421070005000295, ідентифікаційний код юридичної особи 01271505, місцезнаходження юридичної особи: 96000, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, б. 1.

Колективне підприємство «Пересувна механізована колона № 39» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.07.1997 року, на час розгляду справи перебуває на податковому обліку в Красноперекопської ОДПІ.

На момент розгляду справи, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію податку на додану вартість від 01.04.2010 року за № 1002755958, виданого Красноперекопською ОДПІ позивач є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що працівниками Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі направлень № 317/22-03, № 318/22-3 від 03.08.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Колективного підприємства «Пересувна механізована колона - 39» (код ЄДРПОУ 01271505) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських операцій з ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства № 956/23-04/01271505 від 15.08.2012 року, у якому встановлено порушення:

- п.п. 3.1.1 п. 3.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 2 113 грн., у тому числі: за жовтень 2010 року у сумі 2 113 грн.;

- п. 5.1, п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 2 640 грн., у тому числі за:2010 рік у сумі 2 640 грн.

20 серпня 2012 р. позивачем на адресу Красноперекопської ОДПІ було подано заперечення по акту № 956/23-04/012771505 від 15.08.2012 року за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства Колективного підприємства «Пересувна механізована колона - 39».

28.08.2012 року за вих. № 6792/10/22-03 відповідачем було надано відповідь на заперечення Колективного підприємства «Пересувна механізована колона - 39» код ЄДРПОУ 01271505 з висновками Акту перевірки від 15.08.2012 року № 956/23-04/01271505, відповідно до якої висновки по акту перевірки КП «ПМК № 39» від 15.08.2012 року № 956/22-03/01271505 є обґрунтованими та відповідають вимогам діючого законодавства.

На підставі висновків акту перевірки від 15.08.2012 року № 956/22-03/01271505, 28 серпня 2012 року Красноперекопською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:№ 0000022203 про нарахування грошових зобов'язань у сумі 3 169,50 грн., у т.ч. 2 113,00 грн. податкових зобов'язань з ПДВ та 1 056,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000012203 про нарахування грошових зобов'язань у сумі 3 960,00 грн., у т.ч. 2 640 грн. податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та 1 320,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 956/22-03/01271505 від 15.08.2012 року та податковими повідомленнями - рішеннями № 0000012203, № 0000022203 ввід 28.08.2012 року, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Красноперекопською ОДПІ отримано акт від 06.04.2012 року № 32/22/37081766 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Комманд», код за ЄДРПОУ 37081766, з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року».

Як вказано у акті перевірки КП «ПМК № 39» використав право на валові витрати та на податковий кредит з ПДВ від ПП «Комманд» на підставі видаткових та податкових накладних, оформлених не уповноваженою на те особою, без мети реального настання правових наслідків та з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Таким чином, ДПІ прийшла до висновку, що виписані ПП «Комманд» на адресу КП «ПМК № 39» первинні документи не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків податкового органу, суд встановив наступне.

Згідно з п.1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час проведення перевірки позивача, господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до положень п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), а також суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

З зазначеного вище вбачається, що підставою для віднесення витрат до складу валових є по-перше, пряма вказівка Закону на таку можливість, а по-друге, підтвердження таких витрат відповідними документами, передбаченими правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим правилами ведення податкового обліку жоден перелік документів, які повинні підтверджувати валові витрати, не передбачений.

Але, згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за N168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, у даному конкретному випадку необхідними умовами для віднесення витрат на придбання будівельних матеріалів до складу валових витрат є:

- видаткова накладна

- податкова накладна,

- рахунок -фактура

- платіжне доручення.

Тобто, для підтвердження валових витрат достатньо мати первинний документ, що містить вищенаведені обов'язкові реквізити.

Отже, судом встановлено, що наявність відповідних документів бухгалтерського обліку, які засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва є підставою для виникнення права платника податку на включення відповідних сум по даним угодам до складу валових витрат.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2010 року між позивачем (далі - Покупець) та Приватним підприємством «Комманд» (далі - Постачальник) було укладено договір № 385.

Відповідно до умов вказаного Договору Постачальник поставляє, а Покупець приймає товар, а саме: запірна арматура, комплектуючі до трубопроводів, люки, ливневки.

Відповідно до п.1.2 договору асортимент, кількість та вартість Товару відображається сторонами в рахунках-фактурах та накладних.

Відповідно до п.3.1 договору ціна товару є договірною.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що Покупець здійснює оплату товару у вигляді попередньої оплати на підставі рахунку, виписаного Постачальником на ім'я Покупця.

Згідно з п.4.7 договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту отримання Покупцем товару і підписання відповідних приймально-передаточних документів.

Згідно п. 4.8 договору, з кожною партією товару Постачальник зобов'язаний представити Покупцеві належно оформлені накладну і податкову накладну на партію товару.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаного договору № 385 КП "Пересувна механізована колона-39" отримало від ПП "Комманд" товар на загальну суму 12675,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2 112,грн., що підтверджено видатковою накладною № 823 від 06.10.2010 року, податковою накладною № 823 від 06.10.2010 року.

Оплата товару здійснена на підставі рахунка № 664 від 05.10.2010 року, відповідно платіжного доручення № 117 від 06.10.2010 року на загальну суму 12 675,00 грн.

Таким чином, позивачем надані документи, які свідчать про те,що він в повному обсязі сплатив на користь постачальників товарів (послуг) їх вартість , в тому числі ПДВ.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України , не надав доказів того, що позивач не виконав зобов'язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ.

Суд зазначає, що вищевказані документи бухгалтерського обліку мають усі передбачені законодавством реквізити, оформлені з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Перевіряючи факт використання позивачем у господарській діяльності товару, отриманого від ПП "Комманд", судом встановлено, що отриманий товар установлений по вул. Мичуріна у м. Красноперекопськ, що підтверджується актом виконаних робіт ф. КБ-3, КБ-2В, підсумковою відомістю ресурсів (витрати по факту) за замовленням Департаменту регіонального розвитку і комунального господарства Красноперекопської міської ради на підставі договору підряду № 26 від 18.08.2010 року.

Таким чином, матеріалами справи повністю підтверджується належне виконання умов Договору № 385 від 01.10.2010 року, укладеного між КП "Пересувна механізована колона-39" та ПП "Комманд "у жовтні 2010 року та підтверджується подальше використання придбаного у ПП "Комманд" товару.

Також суд зазначає, що як вбачається, акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з ПП "Комманд" за жовтень 2010 р., які мали бути дослідженими перевіряючими під час проведення перевірки. Це свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12. 2010 №984 (далі Наказ № 984), згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включена сума у розмірі 2 112,50 грн. на підставі податкової накладної, отриманої від ПП "Комманд" від № 823 від 06.10.2010 року.

Таким чином, позивачем дотримані вимоги пп. 7.4.1 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" щодо обґрунтованості формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушень щодо його заниження у розмірі 2 112,50 грн.

Також, судом встановлено, що підприємством обґрунтовано включено у валові витрати сума витрат у розмірі 2 640,00 грн. по операціям з придбання товарів з ПП "Комманд" за 2010 рік, про що свідчать відповідні бухгалтерські документи, які наявні у матеріалах справи.

Враховуючи, що суд визнав необґрунтованим збільшення податковим повідомленням - рішенням Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 28 травня 2012 року № 0000022203 позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 2 113 гривень та збільшення податковим повідомленням - рішенням Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 28 серпня 2012 року № 0000012203 позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 2 640 грн., суд приходить до висновку, що нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 1056,50 гривень та, відповідно у розмірі 1 320 грн. зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями також є безпідставним.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення:№ 0000022203 про нарахування грошових зобов'язань у сумі 3 169,50 грн., у т.ч. 2 113,00 грн. податкових зобов'язань з ПДВ та 1 056,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000012203 про нарахування грошових зобов'язань у сумі 3 960,00 грн., у т.ч. 2 640 грн. податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та 1 320,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.10.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено в повному обсязі 30.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ № 0000022203 від 28.08.2012 року та № 0000012203 від 28.08.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Колективного підприємства Пересувна механізована колона №39 (ЄДРПОУ 01271505) витрати зі сплати судового збору у сумі 107,30 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.