Постанова

від 19.11.2012 по справі 2а-12646/12/0170/1

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2012 р. Справа №2а-12646/12/0170/1

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача - Нвнікашвілі І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстиль»

до Державної податкової інспекції в м .Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстиль» до Державної податкової інспекції в м .Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення ДПІ в м.Сімферополі АР Крим ДПС № 0003812204 від 12.09.2012 року.

Адміністративний позов мотивований тим, що ДПІ в м. Сімферополі ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Будстиль" з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтерстрой 2011» (ЄДРПОУ 37626563) за січень 2012 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки від 29.08.2012 року № 5151/22-3/32992261.

Позивач зазначає, що на підставі акту перевірки за встановлене перевіркою порушення п.198.3 ст.198 ПК України Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення -рішення № 0003812204 від 12.09.2012 року, яким ТОВ "Будстиль" збільшено суму грошового зобов'язання на 2035,00, з яких за основним платежом 1628 гривень, штрафних санкцій - 407 гривень.

Позивач пояснює, що спірне податкове повідомлення -рішення є протиправним та має бути скасовано.

Позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення -рішення обґрунтовано висновками акту перевірки, згідно якого виявлено порушення позивачем п.198.3, ст.198 ПК України, яке виразилося в тому, що у контрагента позивача відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, діяльність яких визнана нікчемною у зв'язку з тим, що він не має виробничих потужностей та трудових ресурсів.

Позивач зазначає, що в акті перевірки відповідачем встановлено порушення ч. 5 ст 203 п.1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України позивачем, відповідачем визнано недійсним (таким що не спрямоване на реальне настання наслідків, що обумовлені правочином) договір укладений позивачем з ПП «Інтерстрой» у зв'язку із чим встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1628 гривень, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового кредиту та податкового зобов'язання на суму 1628 гривень

Позивач підкреслює, що висновки відповідача про допущені позивачем порушення ґрунтуються на припущеннях, що є необґрунтованим.

Позивач зазначає, що заявник дійсно отримав від ПП "Інтерстрой 2011" послуги стосовно перевезення будівельних вантажів автомобілем -самозвалом МАЗ, у зв'язку з чим останнім було надано позивачеві податкову накладну.

Позивач пояснює, що фактична наявність користування послугами відносно перевезення будівельних вантажів автомобілем -самозвалом МАЗ, та наявність податкових накладних, декларацій, актів, договору підписаного між позивачем та його контрагентом спростовує доводи акту перевірки про сумнівні фінансово- господарські операції та нікчемність правочинів.

Крім того позивач зазначає, що порушення порядку ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності ТОВ «Інтерстрой 2011» не може бути підставою для донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій позивачу, у зв'язку з тим що підставою для притягнення до відповідальності є винні дії виключно тієї особи, яка вчинила правопорушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулось 19 листопада 2012 року, представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання, будь-яких клопотань до суду не надсилав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим ДПС у відносинах з Товариством обмеженою відповідальністю "Будстиль", під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстиль" є юридичною особою, яка зареєстрована 18.06.2004 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 463208.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстиль" зареєстровано в податковому органі як платник ПДВ, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ від 09.11.2011 року № 200009766 серії НБ№315415.

Судом встановлено, що на підставі наказу «Про проведення позапланової невиїзної перевірки від 21.08.12 року № 1705 виданого ДПІ у м. Сімферополі старшим державним податковим ревізором інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Сафаян А.О. на підставі п. 79.1 ст 79 п.п.78.1.1, п.78.1 ст 78 ст.20 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, проведено позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Будстиль» (ЄДРПОУ 32992261) з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтерстрой 2011» (ЄДРПОУ 37626563) за січень 2012 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки від 29.08.2012 року № 5151/22-3/32992261 (надалі -акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено з відома керівництва ТОВ «Будстиль», яким було направлено копію наказу від 21.08.2012 року №1705 та повідомлення від 22.08.2012 року № 452/22-3, які були надіслані поштою з повідомленням про вручення керівництву ТОВ «Будстиль».

Перевірка проводилась в приміщенні ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, за адресою: м. Сімферополь вул.. М.Залки 1/9 каб 211 з 23.08.2012 року тривалістю 5 (п'ять) робочих днів.

Перевірка проведена на підставі даних зазначених у: копіях документів, наданих ТОВ «Будстиль» по взаємовідносинах з ПП «Інтерстрой 2011» (ЄДРПОУ 37626563) у січні 2012 року, а також інформації з наявних в інспекції інформаційних баз (АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «РПП» та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) вибірковим методом, акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Інтерстрой 2011» з питань підтвердження показників податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень 2012 року отриманого з ДПІ у м. Керчі ДПС.

Відповідальними за фінансово-господарську діяльність у періоді, що перевірявся, були: директор та головний бухгалтер ТОВ «Будстиль» - Адієв Тімур Надірович, ІПН - НОМЕР_2.

В акті зазначається, що згідно з наданої ТОВ «Будстиль» податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року (вх. №9006928520 від 20.02.2012 троку) задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 13376 гривень (ряд.9).

Згідно з наданої ТОВ «Будстиль» податкової декларації з ПДВ (вх. №9006928520 від 20.02.2012 троку) задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 11923 гривні (ряд 17).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення у сумі 1628 гривень.

З акту вибачається, що між ТОВ «Будстиль» та ПП «Інтерстрой - 2011» було укладено договір №42 від 05.12.2011 року на надання послуг.

В ході зазначеної перевірки, згідно наказу ДПА України від 18.04.2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів ДПС при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів» встановлено розбіжність з ПП «Інтерстрой 2011».

З акту вибачається, що 12.06.2012 від ДПІ у м. Керчі АР Крим отримано акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Інтерстрой 2011» (ЄДРПОУ 37626563) з питань підтвердження показників податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій по податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень 2012 року.

В даному акті перевірки ПП «Інтерстрой 2011» вказується, що в результаті документальної перевірки за даними декларацій з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року (вх. №9016028348 від 09.02.2012 року) основні засоби у ПП «Інтерстрой 2011» відсутні. У декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року нарахування амортизації у податковому обліку відсутнє. Також в акті зазначається, що податковий розрахунок земельного податку, відомості про наявність документів про землю, податкової декларації екологічного податку ПП «Інтерстрой 2011» не надавались, що свідчить про відсутність у підприємства основних засобів, транспортних засобів, нематеріальних активів, амортизаційних нарахувань. Отже відсутні як база, так і об'єкт нарахування.

В акті зазначається, що підприємство «Інтерстрой 2011» не знаходиться за його юридичною адресою, та що встановити місцезнаходження платника податків не є можливим, не виявлено жодних первинних документів та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

На підставі вищевикладеного акту перевірки відповідачем зроблені висновки, про відсутність у ПП «Інтерстрой 2011» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

В акті перевірки ТОВ «Будстиль» від 29.08.2012 року зазначається, що товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст..662,655 Цивільного кодексу України, згідно акту також встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 п.185.1 ст 185, п.188.1 п.187.1. ст..187 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями: в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 1628 гривень, що призвело до завищення позитивного значення різниці між сумою податкового кредиту та податкового зобов'язання та донарахування сум ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1628 гривень.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 5151/22-3/32992261 від 29.08.2012р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі встановленого порушення п.198.3 ст 198 Податкового кодексу від 02.12.2010 року, 12 вересня 2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003812204, яким ТОВ "Будстиль" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2035 гривень, з яких 1628 гривень - сума грошового зобов'язання за основним платежем, 407 гривень- сума за штрафними санкціями.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням -рішенням Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС № 0003812204 від 12.09.2012 року, року звернувся до суду із адміністративним позовом.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем в січні 2012 року, суд перевіряє їх відповідність нормам Податкового кодексу України.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України: завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПП "Інтерстрой 2011»" на загальну суму 1628,00 гривень.

Щодо обґрунтованості зазначених висновків податкового органу, суд встановив наступне.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Щодо реального виконання угоди, укладеної між позивачем та ПП "Інтерстрой 2011", судом встановлено наступне.

05.12.2011 року між замовником ТОВ «Будстиль» в особі директора Адієва Т.Н., діючого на підставі статуту, з однієї сторони, та виконавця ПП «Інтерстрой», в особі директора Зименко Г.А. діючого на підставі статуту з іншого боку було укладено договір №42.

З зазначеного договору вибачається, що згідно п.п. 1.1, 1.1.1, 1.2 замовник доручає, а виконавець зобов'язується забезпечити виконання робіт за допомогою автомобіля-самозваля МАЗ на об'єкті замовника, замовник в свою чергу зобов'язується прийняти вищезазначені роботи з оформленням актів та сплатити в встановленому цим договором порядку надані послуги.

З договору вибачається, що вартість послуг складає 43,00 гривні тренаж за тонну, в т. ч. НДС - 20% (7.17грн.)

Згідно із п 3 пп.3.4 договору остаточний розрахунок у відповідності з фактично відпрацьованим часом перераховується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Договір № 42 від 05 грудня 2011 року підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору ПП "Інтерстрой-2011" здійснило перевезення будівельних вантажів в кількості 227,27 тон на суму 9772,61 (227,27х43,00) гривень, даний факт підтверджується:

- актом здачі приймання робіт №38/01 від 31.01.2012 року, який було підписано обома сторонами, та засвідчено печатками.

Отримані послуги ТОВ "Будстиль" 31.01.2012 року були повністю оплачені виконавцю ПП "Інтерстрой" на підставі рахунку №91/01 від 30.01.2012 року в сумі 9772,61 гривень (у тому числі ПДВ 1628,77 гривень), що підтверджується банківською випискою від 31.01.2012 року.

Судом встановлено, що ПП "Інтерстрой 2011" 31.01.2012 року була видана позивачеві податкова накладна на суму 9772,61 гривень, в т.ч. з ПДВ 1628,77 гривень.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що угода, укладена між позивачем та ПП "Інтерстрой 2011", була виконана реально, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначеного договору, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Перевіряючи факт використання позивачем послуг, отриманих від ПП "Інтерстрой 2011" у власній господарській діяльності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Будстиль" 01.12.2011 року підписало договір №131 з ТОВ «Стоун Україна» про надання послуг.

З договору вбачається, що ТОВ «Стоун Україна» являється замовником, в особі директора Шевченко О.П. діючого на підставі статуту, а ТОВ «Будстиль» являється виконавцем, в особі директора Адієва Т.Н. діючого на підставі статуту.

З зазначеного договору вбачається, що згідно п.п. 1.1, 1.1.1, 1.2 замовник доручає, а виконавець зобов'язується забезпечити виконання робіт: автомобілем -самозвалом МАЗ на об'єкті замовника Алушта-Судак-Феодосія (капітальний ремонт), замовник в свою чергу зобов'язується прийняти вищезазначені роботи з оформленням актів та сплатити в встановленому цим договором порядку послуги.

З договору вбачається, що вартість послуг складає 44,00 гривні тренаж за тонну, в т. ч. НДС - 20% (7.33 грн.)

З договору вбачається, що остаточний розрахунок у відповідності з фактично відпрацьованим часом перераховується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

В п 3 пп.3.4 договору зазначається, що договір №131 укладений строком з 01.12.2011 року по 30.11.2012 року.

Зазначений вище договір № 131 підписаний директорами обох сторін та скріплений печатками.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору ТОВ "Будстиль" 05.12.2011 року уклало договір № 42 з ПП «Інтерстрой», який фактично є субпідрядним договором до договору № 131 з ТОВ «Стоун Україна».

Судом встановлено, що факт виконання робіт для основного замовника - ТОВ «Стоун Україна» стосовно перевезення будівельних вантажів в кількості 227,27 тон підтверджується актом здачі приймання робіт №ОУ-0000007, який було підписано обома сторонами, та засвідчено печатками.

Отримані послуги ТОВ «Стоун Україна» були повністю оплачені виконавцю ТОВ "Будстиль" в сумі 10000,00 гривень (у тому числі ПДВ 1666,67 гривень), що підтверджується банківською випискою за період з 30.01.2012 року по 31.01.2012 року.

Судом встановлено, що послуги відносно перевезення будівельних вантажів автомобілем -самозвалом МАЗ на об'єкті замовника ТОВ «Стоун Україна», 31.01.2012 року було виконано на замовлення ТОВ "Будстиль" субпідрядником - приватним підприємством "Інтерстрой 2011" за договором №42. Отже позивач найняв ПП «Інтерстрой 2011» для надання послуг з виконання робіт по укладеному договору з ТОВ «Стоун Україна», а тому такі послуги, з урахуванням їх реального виконання на замовлення позивача, повязані з його господарською діяльністю.

Судом встановлено, що позивачем не лише виконано свої зобов'язання перед третьою особою за допомогою ПП "Інтерстрой 2011", але й отримано прибуток у розмірі 189,49 гривень.

Таким чином, послуги, придбані позивачем у ПП "Інтерстрой 2011", які включені до податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 1628,77 гривень за січень 2012 року, використовувалися у господарській діяльності позивача в січні 2012 року.

Перевіряючи наявність у продавця - ПП "Інтерстрой 2011" права складання та видачі податкових накладних, судом встановлено наступне.

ПП "Інтерстрой 2011" є юридичною особою, зареєстрованою 13.05.2011 року, що підтверджується спеціальним витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.11.2012 рік.

Відповідно до п 183. ст.. 183 Податкового кодексу України для інформації платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті інформацію про осіб позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду.

Так згідно із інформацією яка була розміщена на веб-сайті центрального органу державної податкової служби судом встановлено, що 16.05.2012 року ПП "Інтерстрой-2011» було анульовано свідоцтво платника ПДВ, причиною анулювання є запис зроблений в ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Однак суд зазначає, що на момент підписання між ТОВ «Будстиль» та ПП «Інтерстрой-2011» договору №42 про надання послуг, а саме 05.12.2011 року та на момент фактичного надання послуг 31 січня 2012 року, ПП «Інтерстрой-2011 було зареєстровано платником ПДВ.

Таким чином, ПП " Інтерстрой 2011" у зв'язку із діючим законодавством мало право та було зобов'язане видати ТОВ "Будстиль" податкову накладну про надання послуг в січні 2012 року.

Первинними документами позивача підтверджується отримання та оплата позивачем вартості наданих послуг по господарським операціям з платником податку на додану вартість - ПП " Інтерстрой 2011" в січні 2012 року в розмірі 9772,61 гривень, а також їх повне використання в господарській діяльності, а тому ТОВ "Будстиль" обґрунтовано включило суми податку на додану вартість по вказаним операціям в розмірі 1628,77 гривень до податкового кредиту січня 2012 року.

При цьому відповідачем не доведений факт безтоварності або нікчемності угод, неотримання товару позивачем та невикористання його в господарській діяльності.

Судом встановлено, що за січень 2012 року відповідачем донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1628,77 гривень та згідно розрахунку штрафних (фінансових санкцій) застосовані фінансові санкції в розмірі 407 гривень (1628,77 х 25%).

Оскільки суд визнав правомірним формування позивачем податкового кредиту на суму 1628,77 гривень, застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 407 гривень є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0003812204 від 12.09.2012 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання на суму 2035 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 1628,77 гривень, та 407 гривень фінансових санкцій.

Щодо посилань відповідача, в обгрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМИ: AIC "Облік платників і платежів", APM "Платники податків", APM свідоцтво (ПДВ), комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, інформація яких використана: АІС "Облік податків та платежів"("ТАХ"), АРМ "Митниця", АРМ "Облік", ПК "Бест-Звіт"for Oracle, "Програма автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", ІС "Зустрічні перевірки", то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з ТОВ "Інтерстрой 2011» договору на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів купівлі-продажу, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ в м. Сімферополі ДПС в АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає неспрямованість укладених позивачем з ТОВ "Інтерстрой 2011» правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнані, а відтак є дійсними, направленими на настання реальних наслідків.

Суд також не визнає належними та допустимими доказами акт податкових органів про неможливість проведення перевірки ТОВ "Інтерстрой 2011», оскільки вказаним актом не підтверджується безтоварність операцій з ТОВ «Бузстиль», а також відсутність між контрагентами взаємовідносин.

Такі висновки відповідача спростовані доказами, що досліджені в судовому засіданні.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС № 0003812204 від 12.09.2012 року про збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 2035 гривень за січень 2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку зі складністю справи судом 19.11.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 21.11.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС № 0003812204 від 12.09.2012 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстиль" (ідентифікаційний код 32992261) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107 гривні 30 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.