Рішення

від 22.11.2012 по справі 5006/47/117/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.12 р. Справа № 5006/47/117/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі господарського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268)

до Дебальцевського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (84700, Донецька область, місто Дебальцеве, вулиця Радянська, будинок № 37-А; код ЄДРПОУ - 08671461)

про стягнення 4 263,93 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Васильченко Л.І., яка діє на підставі довіреності № 431-12 «Д» від 18.05.2012

від відповідача: Овсяннікова В.О., яка діє на підставі доручення б/н від 22.11.2012

Головченко С.В., який діє на підставі доручення б/н від 22.11.2012

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне? товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з Дебальцевського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області пеню у розмірі 3 399,75 гривень, нарахованої у період з 21.10.2011 по 30.09.2012 за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті електричної енергії за період з червня 2011 року по вересень 2012 року, три відсотки річних у розмірі 670,76 гривень, нарахованих у період з 21.10.2011 по 30.09.2012 за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті електричної енергії за період з червня 2011 року по вересень 2012 року, інфляційні нарахування у розмірі 193,42 гривень, нарахованих у період з 01.11.2011 по 31.03.2012 за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті електричної енергії за період з липня 2011 року по лютий 2012 року, а всього 4 263,93 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 2038 від 02 червня 2003 року, та нормативно обґрунтовує свої вимоги статтями 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України, статтями 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12 листопада 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 листопада 2012 року.

Представник позивача Васильченко Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила їх задовольнити.

Представники відповідача Овсяннікова В.О. та Головченко С.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, надали пояснення, аналогічним викладеним у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши уповноважених представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту сьомого статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, 02 червня 2003 року між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (далі - позивач або постачальник) та Дебальцевський МВ УМВС України в Донецької області (далі - відповідач або споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 2038 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричну енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

26 квітня 2011 року у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI здійснено реорганізацію організаційно-правової форми відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

30 березня 2012 року державним регістратором Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідності до якого відбулась зміна найменування юридичної особи - публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Пунктом 9.4 Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 02 червня 2008 року. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Додатковою угодою від 28 грудня 2010 року до Договору, сторонами було продовжено строк дії Договору до 31 грудня 2011 року.

Додатковою угодою від 29 грудня 2012 року до Договору, сторонами було продовжено строк дії Договору до 31 грудня 2012 року.

Згідно умов Договору відповідач (споживач) зобов'язався: виконувати умови Договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та № 6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 10 та (або) 10 а «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» до Договору (пункти 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4 Договору).

Позивач (постачальник) зобов'язався: виконувати умови Договору; постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в межах 47 кВт приєднаної потужності і в обсягах, визначених до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (пункти 2.1.1, 2.1.2 Договору).

Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що постачальник має право одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання з постачання відповідачу електричної енергії.

Так, відповідно до актів приймання-передавання товарної продукції, підписаних уповноваженими особами та скріплених їх печатками, позивач передав, а відповідач прийняв:

- у червні 2011 року - активної електроенергії в обсязі 4 680 кВт*год на суму 4 692,73 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 1 140 кВАр*год на суму 87,79 гривень (а.с. 33);

- у липні 2011 року - активної електроенергії в обсязі 5 940 кВт*год на суму 5 956,15 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 1 360 кВАр*год на суму 102,14 гривень (а.с. 35);

- у серпні 2011 року - активної електроенергії в обсязі 5 120 кВт*год на суму 5 133,92 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 1 300 кВАр*год на суму 97,36 гривень (а.с. 37);

- у вересні 2011 року - активної електроенергії в обсязі 5 080 кВт*год на суму 5 093,82 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 1 260 кВАр*год на суму 96,07 гривень (а.с. 39);

- у жовтні 2011 року - активної електроенергії в обсязі 8 200 кВт*год на суму 8 222,30 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 920 кВАр*год на суму 68,40 гривень (а.с. 41);

- у листопаді 2011 року - активної електроенергії в обсязі 14 240 кВт*год на суму 14 948,58 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 1 400 кВАр*год на суму 108,23 гривень (а.с. 43);

- у грудні 2011 року - активної електроенергії в обсязі 18 720 кВт*год на суму 19 682,95 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 3 700 кВАр*год на суму 285,56 гривень (а.с. 45);

- у січні 2012 року - активної електроенергії в обсязі 15 980 кВт*год на суму 17 185,54 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 3 080 кВАр*год на суму 248,22 гривень (а.с. 47);

- у лютому 2012 року - активної електроенергії в обсязі 25 040 кВт*год на суму 26 929,02 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 2 660 кВАр*год на суму 214,68 гривень (а.с. 49);

- у березні 2012 року - активної електроенергії в обсязі 17 020 кВт*год на суму 18 998,40 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 2 560 кВАр*год на суму 213,40 гривень (а.с. 51);

- у квітні 2012 року - активної електроенергії в обсязі 14 420 кВт*год на суму 16 172,32 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 1 740 кВАр*год на суму 149,06 гривень (а.с. 53);

- у травні 2012 року - активної електроенергії в обсязі 4 900 кВт*год на суму 5 495,45 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 620 кВАр*год на суму 52,30 гривень (а.с. 55);

- у червні 2012 року - активної електроенергії в обсязі 5 000 кВт*год на суму 5 680,20 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 840 кВАр*год на суму 72,85 гривень (а.с. 57);

- у липні 2012 року - активної електроенергії в обсязі 5 520 кВт*год на суму 6 270,94 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 1 160 кВАр*год на суму 101,27 гривень (а.с. 59);

- у серпні 2012 року - активної електроенергії в обсязі 4 880 кВт*год на суму 5 543,88 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 1 380 кВАр*год на суму 120,58 гривень (а.с. 61);

- у вересні 2012 року - активної електроенергії в обсязі 6 880 кВт*год на суму 7 815,96 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 1 200 кВАр*год на суму 106,58 гривень (а.с. 63).

Оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів (пункт 3 Додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до Договору).

Позивач виставляв відповідачу рахунки за поставлену активну електроенергію та послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, які були отримані уповноваженим представником відповідача, а саме:

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за червень 2011 року на суму 4 692,73 гривень, який отримано 16.06.2011 (а.с. 32);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за червень 2011 року на суму 87,79 гривень, який отримано 16.06.2011 (а.с. 32);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за липень 2011 року на суму 5 956,15 гривень, який отримано 18.07.2011 (а.с. 34);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за липень 2011 року на суму 102,14 гривень, який отримано 18.07.2011 (а.с. 34);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за серпень 2011 року на суму 5 133,92 гривень, який отримано 16.08.2011 (а.с. 36);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за серпень 2011 року на суму 97,36 гривень, який отримано 16.08.2011 (а.с. 36);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за вересень 2011 року на суму 5 093,82 гривень, який отримано 16.09.2011 (а.с. 38);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за вересень 2011 року на суму 96,07 гривень, який отримано 16.09.2011 (а.с. 38);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за жовтень 2011 року на суму 8 222,30 гривень, який отримано 19.10.2011 (а.с. 40);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за жовтень 2011 року на суму 68,40 гривень, який отримано 19.10.2011 (а.с. 40);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за листопад 2011 року на суму 14 948,58 гривень, який отримано 15.11.2011 (а.с. 42);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за листопад 2011 року на суму 108,23 гривень, який отримано 15.11.2011 (а.с. 42);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за грудень 2011 року на суму 19 682,95 гривень, який отримано 15.12.2011 (а.с. 44);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за грудень 2011 року на суму 285,56 гривень, який отримано 15.12.2011 (а.с. 44);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за січень 2012 року на суму 17 185,54 гривень, який отримано 19.01.2012 (а.с. 46);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за січень 2012 року на суму 248,22 гривень, який отримано 19.01.2012 (а.с. 46);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за лютий 2012 року на суму 26 929,02 гривень, який отримано 20.02.2012 (а.с. 48);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за лютий 2012 року на суму 214,68 гривень, який отримано 20.02.2012 (а.с. 48);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за березень 2012 року на суму 18 998,40 гривень, який отримано 19.03.2012 (а.с. 50);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за березень 2012 року на суму 213,40 гривень, який отримано 19.03.2012 (а.с. 50);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за квітень 2012 року на суму 16 172,32 гривень, який отримано 17.04.2012 (а.с. 52);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за квітень 2012 року на суму 149,06 гривень, який отримано 17.04.2012 (а.с. 52);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за травень 2012 року на суму 5 495,45 гривень, який отримано 16.05.2012 (а.с. 54);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за травень 2012 року на суму 52,30 гривень, який отримано 16.05.2012 (а.с. 54);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за червень 2012 року на суму 5 680,20 гривень, який отримано 18.06.2012 (а.с. 56);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за червень 2012 року на суму 72,85 гривень, який отримано 18.06.2012 (а.с. 56);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за липень 2012 року на суму 6 270,94 гривень, який отримано 17.07.2012 (а.с. 58);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за липень 2012 року на суму 101,27 гривень, який отримано 17.07.2012 (а.с. 58);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за серпень 2012 року на суму 5 543,88 гривень, який отримано 17.08.2012 (а.с. 60);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за серпень 2012 року на суму 120,58 гривень, який отримано 17.08.2012 (а.с. 60);

- рахунок за активну електроенергію № 15/2038 за вересень 2012 року на суму 7 815,96 гривень, який отримано 19.09.2012 (а.с. 62);

- рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії № 15/2038 за вересень 2012 року на суму 106,58 гривень, який отримано 19.09.2012 (а.с. 62).

Позивач належним чином оформив та виставив відповідачу рахунки відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначених на підставі показів розрахункових засобів обліку у червні 2011 року - вересні 2012 року. Отримання відповідачем рахунків підтверджується відповідною відміткою.

Повноважень осіб, якими були отримано виставлені позивачем рахунки, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довіреностей (а.с. 29-31).

Відповідно до пункту 2.3 Додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до Договору, установи та організації, які фінансуються із державного бюджету відповідного рівня, підприємства житлово-комунального господарства здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показниками споживання електричної енергії до 25 числа розрахункового місяця. Якщо це передбачено кошторисом, бюджетні установи, організації та підприємства житлово-комунального господарства мають право здійснювати передплату за спожиту електричну енергію. Період між датами зняття показів засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду.

Відповідачем не надано доказів на спростування факту споживання ним зазначеної кількості електричної енергії.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини першої статі 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу електричну енергію, виставив відповідні рахунки, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передавання та рахунками за електроенергію, які було отримано представником відповідача, а відповідач порушив умови Договору та здійснив несвоєчасну оплату за поставлену електроенергію.

Як впливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої у постановах від 06.06.2012 № 6-49цс12; від 14.11.2011 № 6-40цс11, правовідношення, в якому боржник зобов'язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціни договору, є грошовими зобов'язаннями.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 399,75 гривень, три відсотки річних у розмірі 670,76 гривень та інфляційні нарахування у розмірі 193,42 гривень.

З огляду на те, що належних доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати виставлених рахунків за Договором, відповідачем не надано, то суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вищевказані строки проведення розрахунків при виконанні Договору, що підтверджується матеріалами справи, а тому у відповідача в періодах, за які здійснено нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань була наявна заборгованість перед позивачем.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.

Індекс інфляції за своїми ознаками є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верхового Суду України від 25.03.2002 у справі № 8/606, три відсотки річних та індекс інфляції є іншими засобами захисту порушеного права, котрі не можуть бути різновидом (тотожністю) неустойки. Інфляційні та три відсотки річних не є додатковими вимогами за законодавством. Стягнення з боржників інфляційних нарахувань та відсотків річних на існуючу заборгованість за невиконаними ними зобов'язаннями є обґрунтованим.

Відповідно до статей 216-218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Приписами чинного законодавства не передбачено звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобов'язання або його виконання із порушенням встановлених Договором термінів та не позбавляє кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України.

Систематичний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням відсотків річних, випливає з вимог статті 625 ЦК України.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2008 № 19/204.

На підставі вищезазначених норм права позивач просить стягнути з відповідача:

1) три відсотки річних у розмірі 670,76 гривень, нарахованих у період з 21.10.2011 по 30.09.2012 за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті електричної енергії за період з червня 2011 року по вересень 2012 року;

2) інфляційні нарахування у розмірі 193,42 гривень, нарахованих у період з 01.11.2011 по 31.03.2012 за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті електричної енергії за період з липня 2011 року по лютий 2012 року.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про наявність помилок, які полягають у невірному проведені арифметичних дій.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню у розмірі 193,29 гривень, а в частині трьох відсотків річних задоволенню у розмірі 669,29 гривень.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов'язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), що передбачено частиною четвертою статті 231 ГК України.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пеня зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані у добровільному порядку.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за Договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 399,75 гривень, нарахованої у період з 21.10.2011 по 30.09.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з червня 2011 року по вересень 2012 року.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про наявність помилок, які полягають у невірному проведені арифметичних дій.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором, виконав з порушенням визначених термінів, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення сплати вартості електричної енергії передбачена Договором, суд прийшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача у розмірі 3 392,45 гривень.

Відповідно до вимог статті 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що відповідач є державною організацією та бюджетні асигнування надходять із запізненням, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру стягуваної пені на 25 % (848,11 гривень).

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 2 544,34 гривень.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають, у зв'язку зі зменшенням судом стягуваної суми пені.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 598, 611, 612, 625, 629, 714 ЦК України, ст. ст. 67, 179, 193, 216-218, 230, 231, 233, 275, 276 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерн?ого товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити частково.

Стягнути з Дебальцевського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (84700, Донецька область, місто Дебальцеве, вулиця Радянська, будинок № 37-А; код ЄДРПОУ - 08671461, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268, відомості про рахунки в установах банків відсутні) пеню за період з 21.10.2011 по 30.09.2012 у розмірі 2 544,34 гривень, три відсотки річних за період з 21.10.2011 по 30.09.2012 у розмірі 669,29 гривень, інфляційні нарахування за період з 01.11.2011 по 31.03.2012 у розмірі 193,29 гривень, судовий збір у розмірі 1 606,12 гривень, а всього 5 013 (п'ять тисяч тринадцять) гривень 04 копійки.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржено через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 22.11.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2012.

Суддя Фурсова С.М.