Рішення

від 27.11.2012 по справі 33/5005/8552/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.12р. Справа № 33/5005/8552/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор-Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 57 293 грн. 77 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Триказа Т.В. довіреність б/н від 20.04.2012 року

Від відповідача: представник не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор-Інвест" (далі - відповідач) про стягнення 50 000,00 грн. -заборгованості, 5 351,37 грн. -пені, 1 387,78 грн. -3 % річних, 554,62 грн. -інфляційних втрат та витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №29/08-11 про надання послуг по розміщенню реклами в частині своєчасної та повної оплати з розміщення/поклейки всіх постерів на рекламоносіях.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання 06.11.2012 р., 27.11.2012 р. не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України ").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року " (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України , не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України ) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.12 р., від 06.11.12р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.11.2012 р. вбачається, що відповідач значиться в ЄДР і його юридична адреса: (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, буд. 3; код ЄДРПОУ 33516011), насамперед, на яку і було направлено кореспонденцію господарського суду, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній материалами.

В судовому засіданні 27.11.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колор-Інвест" (замовник) укладено договір про надання послуг по розміщенню реклами № 29/08-11 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору визначено, що виконавець приймає на себе зобов'язання -провести рекламні компанії замовника, шляхом розміщення його реклами на своїх рекламоносіях, по затвердженої адресної програми, яка знаходиться в додатках (далі по тексту "Адресна програма"), в строки і на умовах, обумовлених в додатках, які є невід'ємною частиною Договору, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити послуги виконавця згідно з умовами даного Договору.

Пунктом 4.2. Договору передбачено умови оплати: - оплата здійснюється в повному обсязі шляхом 100 % оплати по факту розміщення/поклейки всіх постерів на рекламоносіях виконавця, протягом 7 (семи) банківських днів.

Акти про надання послуг по Договору, підписаними сторонами, являються безспірними документами для здіснення поточних і кінцевих розрахунків між виконавцем і замовником, в порядку і на умовах, визначених додатками до цього Договору (п. 4.5. Договору).

На виконання умов договору позивач надав рекламні послуги відповідачу на загальну суму 79 050,00 грн., що підтверджується актом здачі -прийняття робіт (надання послуг) № 13282 від 31.12.2011 р. (а.с. 16), який підписаний і скріплений печатками товариств.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині повної оплати наданих послуг виконав частково, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 50 000,00 грн. що є причиною спору.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 50 000,00 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, яка підтверджується відповідачем у акті звірки станом на 30.09.2012 року (а.с. 22), внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6.2.3. Договору сторони передбачили, що у разі порушення замовником строків оплати (п. 4.2.), замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,3 % від суми заборгованості, за кожний день прострочки платежу. При цьому при прострочці оплати більш чим на 10 банківських днів, виконавець вправі прервати рекламну компанію з письмовим повідомленням про це замовника.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5351,37 грн. (за період з 12.01.2012 р. - по 22.05.2012 р. на суму боргу 79 050,00 грн. та за період з 23.05.2012 р. -по 09.07.2012р. на суму боргу 50 000,00 грн.). Суд перевіривши розрахунок пені вважає, що вона підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 554,62 грн. (за період з січня 2012 р. -по березень 2012 р.), 3% річні в сумі 1387,78 грн. (за період з 12.01.2012 р. -по 28.09.2012 р.).Перевіривши розрахунок інфляційних втрат і 3% річних, господарський суд вважає, його таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 50 000,00 грн. -заборгованості, 5351,37 грн. пені, 1387,78 грн. -3 % річних, 554,62 грн. -інфляційних втрат.

За ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 7 , 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор-Інвест" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, б. 3, код ЄДРПОУ 33516011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 30487219) суму 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) - заборгованості, 5 351,37 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят одна грн. 37 коп.) -пені, 1 387,78 грн. (одна тисяча триста вісімдесят сім грн. 78 коп.) -3 % річних, 554,62 грн. (п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 62 коп.) - інфляційних втрат , 1 609 грн. 50 коп. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) -судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України " 29 " листопада 2012 р.