Рішення

від 23.11.2012 по справі 5009/4145/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/143/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.12 Справа № 5009/4145/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерк - ЛТД», м. Запоріжжя

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Запоріжжя

про визнання об'єктів нерухомістю та визнання права власності

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Борисенков В.С. представник довіреність №14-08/1 від 14.08.2012р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерк - ЛТД», м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Запоріжжя про визнання об'єктів нерухомістю та визнання права власності.

Ухвалою господарського суду від 08.11.2012 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 23.11.2012.

В судовому засіданні 13.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна. В подальшому після укладення договору оренди від відповідача на адресу позивача надійшов лист в якому повідомлялось про невизнання права власності позивача на орендоване майно. Позивач вважає, вказану позицію безпідставною, оскільки позивач придбав торговий комплекс за договором купівлі-продажу. Саме на підрядника було покладено обов'язок щодо введення в експлуатацію та реєстрації збудованих об'єктів, чого здійснено не було. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

23.11.21012р. від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині додавання такої вимоги як Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати за позивачем право власності на нежитлові приміщення: торговий павільйон М 2 1,53х24,25; торговий павільйон Л 1 4,04х12,80; торговий павільйон Р 1 2,05х3,64; торговий павільйон П 1 2,05х13,74; торговий павільйон О 1 2,05х6,06; торговий павільйон М 1 1,54х11,30; торговий павільйон Н 1 4,85х10,95; торговий павільйон Ж 5 4,35х8,90; торговий павільйон Ж 6 3,53х7,87; торговий павільйон Ж 8 7,03х13,60, загальною площею 380,3 кв. м., які розташовані у АДРЕСА_1.

Заяву подано до початку вирішення спору по суті та з дотриманням вимог ст.. 22 ГПК України, а відтак прийнято до розгляду.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив та визнав позов надіславши відповідну заяву до суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, заяви та клопотання до суду не надходили.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерк - ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерк - ЛТД»створено на базі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженко - ЛТД», яке було зареєстроване 26.01.1998р. розпорядженням голови Комунарської районної ради №39/6-Р і є правонаступником усіх його прав та обов'язків.

25 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерк-ЛТД»(свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 025956 від 26.01.1998 року) у якості Орендодавця та відповідачем - приватним підприємцем ОСОБА_2 (Свідоцтва про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 від 22.03.2006 року) у якості Орендаря, було укладено договір оренди нерухомого майна б/н (надалі - Договір). Відповідно до цього договору Позивач передав відповідачеві у строкове платне користування нежитлові приміщення :торговий павільйон М 2 1,53x24,25; торговий павільйон Л 1 4,04x12,80; торговий павільйон Р 1 2,05x3,64; торговий павільйон П 1 2,05x13,74; торговий павільйон О 1 2,05x6,06; торговий павільйон М 1 1,54x11,30; торговий павільйон Н 1 4,85х10,95; торговий павільйон Ж 5 4,35x8,90; торговий павільйон Ж 6 3,53х7,87; торговий павільйон Ж 8 7,03x13,60, загальною площею380,8кв.м., які розташовані у АДРЕСА_1. Вказані приміщення були передані відповідачеві за актом приймання-передачі від 25.04.2012 р.

14.05.2012 року на адресу позивача надійшло повідомлення від відповідача, відповідно до якого право власності позивача на вищевказане майно відповідачем не визнається на підставі того, що право власності на орендоване майно позивачем не зареєстровано у відповідності з чинним законодавством України порядку, об'єкти, що передані в оренду, збудовані самочинно та на них не зареєстровано право власності в ОП Запорізькому БТІ.

30.11.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Фаворит»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженко - ЛТД»(покупець) укладено договір купівлі-продажу за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти належні продавцю об'єкти нерухомості, а саме: літ. А 1 , Б 1 , Б 2 , Б 3 , Б 5 , Г 1 , Д, Ж, Ж 3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також тіньовий навіс А 2 , Б 6 , Д 3 частину замощення І, які знаходяться за вищенаведеною адресою, надалі за текстом договору «ОБ`ЄКТ».

Договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та зареєстровано у реєстрі за №2532.

17.08.2006р. між ТОВ «Торгово-промислова компанія «Фаворит»та ТОВ «Джерк ЛТД»укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу б/н від 30.11.2005р. яким викладено п. 1.2 договору купівлі-продажу б/н від 30.11.2005р. в наступній редакції: За цим договором продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти належні продавцю об'єкти нерухомості, а саме: літ. А 1 , Б 1 , Б 2 , Б 3 , Б 5 , Г 1 , Д, Ж, Ж 3 , що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, проспект Леніна будинок 38 «а», а також Ѕ частину тіньового навісу А 2 , Ѕ частину тіньового навісу Б 6 , Ѕ частину тіньового навісу Г 2 , Ѕ частину тіньового навісу Д 3 , Ѕ частину тіньового навісу Ж 4 , тіньовий навіс З 1 (які примикають до частини торговельного комплексу по вул. Анголенка на якій розташовані вище перелічені об'єкти нерухомості), частину замощення І, які знаходяться за вищенаведеною адресою, надалі за текстом договору «ОБ`ЄКТ». Додатковий договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за №2434.

ТОВ «Джерк-ЛТД»видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

10.05.2007р. між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерк-ЛТД»на підставі рішення 6 сесії 5 скликання Запорізької міської ради №72/201 від 06.12.2006р. укладено договір оренди землі площею 0,2558 га строком до 03.09.2017р. для розташування торговельного комплексу. Договір зареєстровано у Державному реєстрі земель 05.06.2007р. за №040726100389. 05.06.2007р. земельну ділянку площею 0,2558 га за адресою АДРЕСА_1»передано позивачу.

31.01.2011р. між позивачем (замовник) та ПП ОСОБА_6 (підрядник) укладено договір підряду на отримання дозвільних документів на початок будівництва, побудувати та здати в експлуатацію у встановлений строк нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1.

За умовами п. 1.1, 4.3 договору підрядник зобов'язаний замовити проектні роботи, отримати дозвіл на початок будівництва робіт, виконати роботи відповідно до будівельних норм, здати об'єкт в експлуатацію.

Підрядником вказані дії вчинено не було.

Позивач не зареєстрував право власності на спірні об'єкти у встановленому законодавством України порядку в ОП Запорізькому МБТІ, і передав її у оренду відповідачу. Відповідач у свою чергу, не визнає право власності відповідача на орендовані приміщення, та відмовляється сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Здійснення права власності може бути обмежено або припинено виключно у випадках і в порядку встановлених законом, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частинами третьою та четвертою статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені у статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки регулює відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створені нової речі -самочинному будівництві були порушені.

Згідно з частинами першою та другою цієї статті кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною третьою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкта.

За змістом частини п'ятої ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

При цьому, дотримання прав інших осіб пов'язане із встановленням факту дотримання будівельних норм і правил, що, як правило, підтверджується висновками експертів, спеціалістів будівельників та уповноважених органів.

Позивач є користувачем земельної ділянки зі строком оренди до 03.09.2017р.

За приписами ст. 95 Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар, як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови згоди на це орендодавця.

Згідно із ст. 24 Закону "Про планування і забудову територій" (який був чинний на момент будівництва та діяв до 12.03.2011р.) право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону. У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкту.

Як зазначено вище, умовами договору оренди земельної ділянки від 10.05.2007р. визначено, що земельна ділянка передається позивачу в оренду саме для розташування торгівельного комплексу.

Отже, матеріалами справи підтверджено додержання позивачем цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки, відсутність порушення прав інших осіб в контексті частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України.

На підставі ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна.

Відповідно до звіту від 27.07.2012р. щодо ринкової вартості нерухомості, здійсненого оцінювачем ОСОБА_7 (сертифікат від 07.04.2011р. НОМЕР_1), спірні об'єкти є нерухомим майном і мають загальну вартість 123 847,92 грн.

З огляду на вищевикладене і враховуючи інші надані до справи матеріали спірні об'єкти відносяться до об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України - особа набуває право власності якщо є документи які підтверджують право користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, документів що містять опис об'єктів незавершеного будівництва та інше. Позивач має підтвердження на право користування ним земельною ділянкою, (вищеназваний договір купівлі-продажу) тобто є усі підстави для визначення права власності на зазначені будівлі та споруди за ним.

Оскільки право власності позивача на вищевказані об'єкти відповідачем не визнається, останній порушує охоронюване законом право позивача на власність, та здійснює перешкоди у реалізації даного права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше

прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою

особою.

За приписами ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист не тільки свого цивільного права, а й цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому, охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги щодо визнання нежитлових приміщень, розташованих у м. Запоріжжя пр. Леніна буд. 38А об'єктом нерухомості та визнання на них права власності є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В частині вимог позивача щодо зареєструвати Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»за позивачем право власності на нежитлові приміщення суд не вбачає підстав для задоволення з огляду на наступне.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суду не надано доказів на підтвердження того, що Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»було відмовлено позивачеві в оформленні права власності на вищезазначене нерухоме майно, або в погашенні попередньої реєстрації права власності. Тобто права позивача в цій частині жодним чином не порушені.

Крім того, за приписами ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позовна вимога пред'являється відповідачу, який є стороною по справі.

Позивачем ОП ЗМБТІ визначено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, позовні вимоги до неї не пред'являлись.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерк - ЛТД»задовольнити частково.

Визнати нежитлові приміщення: торговий павільйон М 2 1,53x24,25; торговий павільйон Л 1 4,04x12,80; торговий павільйон Р 1 2,05x3,64; торговий павільйон П 1 2,05x13,74; торговий павільйон О 1 2,05x6,06; торговий павільйон М 1 1,54x11,30; торговий павільйон Н 1 4,85x10,95; торговий павільйон Ж 5 4,35x8,90; торговий павільйон Ж 6 3,53х7,87; торговий павільйон Ж 8 7,03x13,60, загальною площею 380,8 кв. м., які розташовані у АДРЕСА_1, - об'єктом нерухомості.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерк-ЛТД" 69104 м. Запоріжжя вул. Чумаченка 7А, код ЄДРПОУ 23880995 право власності на нежитлові приміщення: торговий павільйон М 2 1,53x24,25; торговий павільйон Л 1 4,04x12,80; торговий павільйон Р 1 2,05x3,64; торговий павільйон П 1 2,05x13,74; торговий павільйон О 1 2,05x6,06; торговий павільйон М 1 1,54x11,30; торговий павільйон Н 1 4,85х10,95; торговий павільйон Ж 5 4,35x8,90; торговий павільйон Ж 6 3,53х7,87; торговий павільйон Ж 8 7,03x13,60, загальною площею 380,8 кв. м., які розташовані у АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 27.11.2012р.